№22-28381 головуючий в 1-й інстанції Лісовська О.В.
доповідач Остапчук Д.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 року Колегія суддів Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Головачова Я.В.
при секретарі Приходько З.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13.11.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилалась на те, що відповідач вихованням дитини не займається, матеріально не утримує.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 13.11.2007 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що він як батько ОСОБА_3, від виховання останнього не ухилявся, а суд розглянувши справу за його відсутності з порушенням правил підсудності. позбавив його можливості надати з цього приводу необхідні докази.
Перевіривши обґрунтованість та законність, оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов та позбавляючи ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд виходив з того, що відповідач вихованням дитини не займається, матеріально не утримує.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
З матеріалів справи вбачається, що її розгляд було здійснено Деснянським районним судом м.Києва за відсутності відповідача.
З долучених до апеляційної скарги документів вбачається, що відповідач фактично проживає та зареєстрований у АДРЕСА_1.
Крім того, з повідомлення Полтавського слідчого ізолятора від 17.09.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 заарештований 8.10.2009 року і з того часу утримується в ізоляторі.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 посилається на те, що він не ухилявся від виховання свого сина.
В той же час на підтвердження своїх заперечень апелянт ніяких доказів суду не надав.
Поряд з тим, з долучених до справи матеріалів ( акти обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3, характеристики з місяця навчання, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських права) вбачається, що відповідач тривалий час вихованням сина не займався, матеріально не утримував.
З огляду на те, що апелянт не спростував висновків суду про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав, то з врахуванням правил ст..307 ЦПК України у редакції від 7.07.2010 року, колегія приходить до висновку про те, що порушення правил підсудності при розгляді даної справи судом першої інстанції, не вплинуло на законність та обґрунтованість рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим під стави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.301,302,305,307,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13.11.2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: