УКРАЇНА
Справа № 22-а/2690/3603/11 р. Головуючий в 1 інстанції - Андрієнко А.М.
Доповідач – Усик Г.І..
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – Усика Г.І.
суддів – Слободянюк С.В., Волкової Л.О.
при секретарі – Трофименко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ВАТ «Банк «БІГ Енергія» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Банк «БІГ Енергія», треті особи: ТОВ «Некос Ріелті», ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору кредиту та договору іпотеки недійсними, зустрічним позовом ВАТ «Банк «БІГ Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсними кредитного договору №11/03-02-2007 від 14.02.2007 р., укладеного між ним та ВАТ «Банк «БІГ Енергія» на загальну суму 85 000 дол. США зі сплатою 16 % річних, та договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що зазначені договори були укладені під впливом обману з боку ОСОБА_4, яка на його думку діяла за попередньою змовою з представниками Банку «БІГ Енергія» та ТОВ «Некос–Ріелті», оскільки саме ОСОБА_4 за сприяння працівників цих юридичних осіб займалась оформленням необхідних документів. За фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_4 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Крім того посилався на те, що при укладенні кредитного договору та договору іпотеки Банк порушив вимоги Закону «Про захист прав споживачів», оскільки не надав всього обсягу необхідної інформації щодо можливих ризиків невиконання ним умов договору, серед яких можливість настання міжнародної фінансової кризи. Вважає, що умови договору є несправедливими, оскільки всі наслідки за його невиконання Банк переклав на нього, що є суттєвим дисбалансом у договірних правах та обов’язках сторін.
Укладення договору кредиту в іноземній валюті суперечить законодавству України, відповідно до якого єдиним законним платіжним засобом на території України є національна валюта – гривня.
Також вказував на те, що договір іпотеки суперечить інтересам його неповнолітніх дітей, оскільки порушує їх права на житло, а тому недотримання таких вимог закону відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
У червні 2010 р Банк «БІГ Енергія» звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11/03-02-2007 від 14.02.2007 р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 у м. Києві, шляхом реалізації її з прилюдних торгів.
На обґрунтування своїх вимог Банк зазначав, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання по поверненню залишку несплаченого кредиту та відсотків за його користування. Вимогу Банку від 15.02.2010 р. про погашення заборгованості у тридцятиденний строк відповідач не виконав, а тому просив стягнути з нього залишок заборгованості по кредиту в розмірі 63 147,88 дол. США, суму нарахованих та несплачених відсотків - 11 697,92 дол. США, пеню в розмірі 130 231,69 дол. США, а всього 205 077,49 дол. США, що за курсом Національного банку України становить 1 625 300,63 грн. та судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2010 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір іпотеки від 14.02.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Банк «БІГ Енергія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 513.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ Банк «БІГ Енергія» про визнання договору кредиту недійсним, відмовлено.
Позовні вимоги Банк «БІГ Енергія» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банк «БІГ Енергія» заборгованість за договором кредиту в розмірі 1 625 300,63 грн., судовий збір - 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.
В задоволенні позовних вимог Банк «БІГ Енергія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Банк «БІГ Енергія» просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки та відмови у задоволенні вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог про визнання недійсним договору іпотеки та задовольнити їх повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Зазначав, що висновок суду першої інстанції про визнання недійсним договору іпотеки та відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки у зв’язку із порушенням житлових прав неповнолітніх дітей ОСОБА_1 є помилковим, оскільки цей договір був укладений з дотриманням всіх вимог передбачених законом. На момент укладання договору іпотеки інтереси дітей не порушувались, так як вони не проживали і не були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 у м. Києві. Свою згоду на укладення договору кредиту та договору іпотеки надала дружина позивача ОСОБА_2
Також вказував на те, що висновок суду щодо відмови у задоволенні вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки є неправильним та суперечить чинному законодавству.
В суді апеляційної інстанції представник Банк «БІГ Енергія» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_1, його представник та ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, та задовольняючи позов Банк «БІГ Енергія» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності правових підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання кредитного договору недійсним, оскільки такий договір був укладений відповідно до діючих норм законодавства, і ОСОБА_1 був ознайомлений з його умовами та наслідками.
Судом встановлено, що відповідач не виконував зобов’язувався щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування згідно погодженого сторонами графіка, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту, відсотках за його користування з нарахованою пенею, що становить 205 077,49 дол. США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 1 625 300,63 грн.
Відповідно до п.3.2.1. кредитного договору, Банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за його користування та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договору застави чи інших договорів, що забезпечують виконання зобов’язання, та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Розмір нарахування заборгованості по кредиту, відсотках за його користування, нарахування пені за порушення строків сплати кредиту та строків сплати відсотків є правильним, і суд про це зазначив в мотивувальній частині.
Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржувалось.
Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відмовляючи в задоволенні вимог Банк «БІГ Енергія» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції посилався на те, що при укладенні договору іпотеки були порушені права неповнолітніх дітей ОСОБА_1 на житло, так як квартира АДРЕСА_1 є їх єдиним житлом. ОСОБА_1 фіктивно зняв з реєстрації дітей за вказаною адресою для отримання кредиту, хоча діти фактично продовжували проживати у квартирі, а згодом знову були в ній зареєстровані.
З таким висновком суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, для укладання договору іпотеки 14.02.2007 р. ОСОБА_1 надав документи, які свідчили про те, що він є єдиними власником квартири АДРЕСА_1 у м. Києві. В заяві про надання кредиту з укладенням договору іпотеки він вказав, що дружина та неповнолітні діти: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 і син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані та проживають за іншою адресою. Його дружина ОСОБА_2 надавала письмову згоду на укладення її чоловіком договору іпотеки, а також на продаж кв. АДРЕСА_1 у м. Києві.
Згідно ч.1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей, тобто за законом уповноважені діяти в інтересах дітей без спеціальних на те повноважень.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 та його дружина пояснювали, що кредит ними був взятий з метою поліпшення житлових умов їх сім’ї. 13.02.2007 р. вони під розписку передали кредитні кошти у розмірі 85 000,00 доларів США ОСОБА_4 і протягом року отримали від неї 40 000,00 доларів США прибутку, які витратили на власний розсуд, в тому числі і на потреби дітей.
Зазначені дії відповідача та його дружини, свідчать про те, що вони діяли усвідомлено, в тому числі в інтересах дітей, і передбачали можливі наслідки невиконання умов кредитного договору.
Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що договір іпотеки був укладений з порушенням вимог ч.6 ст.203 ЦК України є помилковим, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання його недійсним.
Відмовляючи Банк «БІГ Енергія» в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходив з того, що він визнав договір іпотеки недійсним.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору іпотеки підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що вимоги Банк «БІГ Енергія» про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таке ж право іпотекодержателя передбачено і розділом 4 договору іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.
15.02.2010 р. Банк «БІГ Енергія» надіслав ОСОБА_1 вимогу про погашення у термін до 15.03.2010 р. заборгованості за кредитним договором та попередив, що у разі невиконання такої вимоги Банк розпочне процедуру звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно. Зазначену вимогу ОСОБА_1 отримав 22.02.2010 р., але її виконав.
Ураховуючи значну суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, відсутність у нього іншого майна чи коштів для повернення кредиту, колегія суддів вважає вимоги Банку про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки є обґрунтованими.
Оскільки відповідач категорично заперечує проти стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому погодження між сторонами початкової ціни предмета іпотеки є неможливим, колегія суддів вважає можливим погодитись з запропонованою Банком початковою ціною квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1 625300,63 грн., оскільки вона є значно більшою за ціну цієї квартири, яка була погоджена сторонами в договорі іпотеки.
Визначений Банком спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів відповідає вимогам закону.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсним договору іпотеки та в частині часткового задоволення позовних вимог Банк «БІГ Енергія» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договору іпотеки, та задоволення вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №11/03-02-2007 від 14.02.2007 р. в розмірі 1 625300,63 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві, переданої Іпотекодержателю за договором іпотеки від 14.02.2007 р.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, 30 в м. Києві, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 1 625300,63 грн.
Крім того з ОСОБА_1 на користь Банк «БІГ Енергія» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1820,00 грн.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних ОСОБА_1 до Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсним кредитного договору необхідно залишити без змін.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ВАТ «Банк «БІГ Енергія» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2010 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсним договору іпотеки та в частині часткового задоволення позовних вимог ВАТ «Банк «БІГ Енергія» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсними договору іпотеки, відмовити.
Позов ВАТ Банк «БІГ Енергія» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «БІГ Енергія» заборгованість за кредитним договором №11/03-02-2007 від 14.02.2007 р. в розмірі 1 625300,63 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві, переданої Іпотекодержателю за договором іпотеки від 14.02.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер 513.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 1 625300,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «БІГ Енергія» судові витрати в розмірі 1820,00 грн.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних ОСОБА_1 до ВАТ «Банк «БІГ Енергія» про визнання недійсним кредитного договору, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: