Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5592/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Черновський Г.В.

                                                              Доповідач  -  Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:                                

                                          головуючого:    Козлова С.П.,

                                          суддів:               Болтунової Л.М., Прозорової М.Л.,

                                          при секретарі:   Пантелеєвій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи –відділ ГІРФО Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Жовтнева районна у м. Дніпропетровську рада, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И Л А:

       В листопаді 2008 року позивачі звернулися до суду з таким позовом посилаючись на те, що вони мешкають та зареєстровані в АДРЕСА_1, а відповідач з січня 2006 року припинив мешкати у даній квартирі, виїхав на інше постійне місце проживання АДРЕСА_2, в квартирі немає його речей і він не сплачує комунальні платежі. Тому на підставі ст.ст.71,72 ЖК України просили визнати його таким, що втратив право користування вказаною квартирою та зняти з реєстрації в цій квартирі.

      Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

      В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне дослідження судом всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення їх позову.

      Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

      Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

      Згідно зі ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору –судом.

      Як встановлено судом, на підставі ордеру на житлове приміщення № 1380 серії А від 14 липня 1989 року ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 поселились однією сім’єю в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, а після розірвання сторонами шлюбу у 1996 році між ними слалися конфліктні відносини, у зв’язку з чим 27.07.2008 року відповідач звертався з заявою до Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області по факту нанесення йому його сином ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у спірній квартирі, що підтверджується копією відмовного матеріалу № 3597 та копією постанови судді  Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2008 року. До того ж позивачами в квартирі були поміняні вхідні двері та замки, ключі від яких відповідачу не було надано, що перешкоджає йому належно користуватися цією квартирою.       

      Факту проживання відповідача за вказаною у позовній заяві адресою АДРЕСА_2 позивачами не доведено та в ході судового розгляду не встановлено будь-якого іншого місця мешкання відповідача, а наявний у матеріалах справи акт за №166, складений 18.12.2008 року співробітниками КЖЕП №42 м. Дніпропетровська на запит суду про вручення судової повістки відповідачу, свідчить про його відсутність за вказаною адресою та не можливість вручити йому судову повістку за цією адресою, що було підтверджено працівниками КЖЕП №42 м. Дніпропетровська, допитаних у судовому засіданні у якості свідків.

       Таким чином, безспірних доказів в підтвердження своїх позовних вимог про непроживання відповідача у спірній квартирі з січня 2006 року без поважних причин позивачами суду не надано, а відповідач такого не визнає.

      Крім того, після приватизації позивачами спірної квартири у 2009 році та її продажу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2009 р. позивачі перестали бути її наймачами та власниками і тому не мають законних прав з цього часу вимогати визнання відповідача таким, що втратив право користування нею, а її теперішні власники таких позовних вимог відносно відповідача у встановленому законом порядку не заявляли.

      За таких обставин, суд обґрунтовано на підставі ст.ст.71,72  ЖК України відмовив в задоволенні заявлених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовних вимог.

      Доводи позивачів у скарзі про залишення судом без уваги всіх обставин відсутності відповідача у спірній квартирі не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і фактично зводяться до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

       Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

       Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2011 року залишити без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: