УКРАЇНА
Справа № 22-211/11 р. Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.
Доповідач – Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – Усика Г.І.
суддів – Волкової Л.О., Слободянюк С.В.
при секретарі – Коваленко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника дочірнього підприємства «Екос» Акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2010 р. у справі за позовом дочірнього підприємства «Екос» Акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 р. дочірнє підприємство «Екос» Акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» (надалі ДП «Екос») звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням із кімнат № 11 та №12 в комунальній квартирі АДРЕСА_1 з підстав, визначених ст.ст.71, 72 ЖК України, а ОСОБА_1 виселити з цього житлового приміщення.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що в порядку поліпшення житлових умов сім’я ОСОБА_2 отримала у власність пільгове житло – квартиру АДРЕСА_2, куди переїхали проживати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_4, а дочка - ОСОБА_1 залишилась проживати в спірному житловому приміщенні і відмовляється його звільнити. Крім того відповідачі не знялись з реєстрації за цією адресою.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більше шести місяців без поважних причин не проживають у кімнатах № 11 та №12 квартири АДРЕСА_1, просили їх визнати такими, що втратили право користування цим жилим приміщенням, а ОСОБА_1 виселити з нього, як таку, що проживає у ньому незаконно.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2010 р. позов задоволено частково.
Ухвалено виселити ОСОБА_1 з кімнат №11 та №12 квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ДП «Екос» просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ДП «Екос» в цій частині задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
На обгрунтування своїх доводів зазначав, що висновок суду в цій частині є помилковим, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають у кімнатах № 11 та №12 квартири АДРЕСА_1. За таких обставин вважав, що суд не був позбавлений можливості застосувати до спірних правовідносин ст.107 ЖК України.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду в частині задоволення вимог ДП «Екос» про її виселення, посилаючись на неповноту з’ясованих судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. зазначала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що її батько ОСОБА_2 отримав у власність квартиру АДРЕСА_2 на всю родину, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на житло, батько є одноособовим власником цієї квартири.
В судовому засіданні представник ДП «Екос» просив задовольнити його апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, а в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що її доводи не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону .
ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 просили відхилити апеляційну скаргу ДП «Екос» та задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів, виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у зв’язку з перебуванням ОСОБА_2 у трудових відносинах з БМУ-1 ВАТ «Київміськбуд» йому на сім’ю з чотирьох осіб: він, дружина ОСОБА_3, діти: ОСОБА_4 і ОСОБА_1 були надані в користування житлові приміщення - кімнати № 11 та №12 квартири АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок має статус будинку для малосімейних.
Тимчасовим положенням про будівництво та придбання квартир працівниками підприємств ХК «Київміськбуд» та АКБ «Аркада», затвердженим радою директорів ХК «Київміськбуд» №59 від 16.06.1999 р. визначено порядок покращення житлових умов в будинках власної забудови працівників підприємств ХК «Київміськбуд», в тому числі порядок фінансування будівництва – за рахунок власних коштів працівників та коштів підприємств на яких вони працюють, а також категорії працівників та членів їх сімей, що потребують покращення житлових умов. При цьому вартість житла визначалась, виходячи з його собівартості. Категорія працівників, які потребують покращення житлових умов, визначалась підприємством і оформлялась відповідним рішенням правління та профспілкового комітету.
Спільним рішенням правління та профкому ВАТ «ДБК-4» від 19.04.2002 р. затверджено список інвесторів, які бажали придбати житло за його собівартістю в житловому будинку АДРЕСА_2, відповідно до якого за ОСОБА_2 було закріплено квартиру НОМЕР_1 загальною площею 96,1 кв.м. на сім’ю в складі 4-х осіб ( він, дружина, діти).
18.05.2002 р. між АТ ХК «Київміськбуд» в особі АКБ «Аркада» та ОСОБА_2 був укладений інвестиційний контракт на будівництво трикімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 98,52 кв.м.
12.06.2003 р. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.
У зв’язку з забезпеченням житлом, розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №31 від 21.01.2008 р. ОСОБА_3 з сім’єю в складі чотирьох осіб було знято з квартирного обліку.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переїхали проживати у зазначену вище квартиру, а ОСОБА_1 залишилась проживати у кімнатах № 11 та №12 квартири АДРЕСА_1. При цьому всі відповідачі залишились зареєстрованими саме за останньою адресою.
Задовольняючи позовні вимоги ДП «Екос» в частині виселення ОСОБА_1 з кімнат № 11 та №12 квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що її проживання в цих житлових приміщеннях є незаконним, оскільки вона в складі своєї сім’ї в порядку поліпшення житлових умов отримала право користування квартирою АДРЕСА_2.
Твердження ОСОБА_1 про те, що зазначена квартира надавалась лише її батьку є безпідставними, зважаючи на наведені вище докази, які свідчать про те, що така квартира надавалась ОСОБА_2 на пільгових умовах, як працівнику АТ ХК «Київміськбуд» в порядку поліпшення житлових умов на сім’ю з чотирьох осіб.
У зв’язку з наданням в порядку поліпшення житлових умов іншого житла, договір найму попереднього житлового приміщення вважається розірваним, а особи, які залишились незаконно в ньому проживати підлягають виселенню в порядку ст. 109 ЖК України без надання іншого житлового приміщення.
Що стосується доводів апеляційної скарги ДП «Екос» про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні вимог щодо визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в кімнатах № 11 та №12 в комунальній квартирі АДРЕСА_1 з підстав, визначених ст.ст.71, 72 Ж України, то вони є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачі вибули з спірного житлового приміщення на постійне місце проживання – у квартиру АДРЕСА_2.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням лише з однієї вказаної позивачем підстави, змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.
Оскільки позивач просив визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням з підстав, визначених ст.71 ЖК України, і не змінював її, суд обґрунтовано відмовив ДП «Екос» в задоволенні позову в цій частині.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду не спростовують, а тому її необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги представника дочірнього підприємства «Екос» Акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: