УКРАЇНА
Справа № 22-ц/2690/4114/11 р. головуючий в 1 інстанції - Мельник В.В.
доповідач – Усик Г.І..
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – Усика Г.І.
суддів – Волкової Л.О., Слободянюк С.В.
при секретарях – Коваленко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 р. ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (Банк «Хрещатик») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37/07-840/36 від 10.05.2007 р., за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 140 000 доларів США строком на три роки, терміном повернення 26.04.2010 р. зі сплатою 13,5 % річних. Кредит надавався позичальнику на придбання автомобіля.
З метою виконання зобов’язань за кредитним договором, між сторонами в той же день був укладений договір застави транспортного засобу Mersedes-Benz S350L, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, позивач просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором в розмірі 58 012,06 доларів США шляхом звернення стягнення на заставлений автомобіль, у спосіб проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету застави у розмірі 458 968,21 грн.
З метою забезпечення предмету застави Банк просив передати йому заставлений автомобіль на відповідальне зберігання.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 23.11.2010 р. позов Банку «Хрещатик» задоволено.
Звернуто стягнення на автомобіль Mersedes-Benz S350L, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Банком «Хрещатик» за кредитним договором, розмір якої становить 58 012,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 458968,21 грн., встановивши початкову ціну предмета застави 458 968,21 грн.
До моменту реалізації предмету застави ухвалено передати автомобіль Mersedes-Benz S350L, реєстраційний номер НОМЕР_1 на відповідальне зберігання Банку «Хрещатик».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку «Хрещатик» судові витрати в розмірі 1 820,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі за його позовом до Банку «Хрещатик» про визнання недійсним кредитного договору № 37/07-840 від 10.05.2007 р., яка перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва.
Зазначав, що в порушення вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд вирішив спір у даній справи, до вирішення іншої справи за його позовом про визнання кредитного договору недійним, від вирішення якого залежало подальше вирішення позову Банку «Хрещатик». Інших доводів незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції не навів.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених підстав.
Представник Банку «Хрещатик» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позов Банку «Хрещатик», суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 37/07-840/36 від 10.05.2007 р. шляхом звернення стягнення на предмет застави – автомобіль Mersedes-Benz S350L, реєстраційний номер НОМЕР_1 грунтуються на доказах, вимогах закону, в тому числі ст.20 Закону України «Про заставу» та умовах договорів.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду підлягає скасуванню, у зв’язку з порушенням судом вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України самі по собі не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. За змістом зазначеної норми процесуального закону суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Від вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до Банк «Хрещатик» про визнання кредитного договору недійсним не має прямої залежності неможливості розгляду цієї справи. Можливе набрання рішенням законної сили про задоволення позову ОСОБА_1 до Банку «Хрещатик» про визнання недійсним кредитного договору, може бути в подальшому підставою для перегляду оскаржуваного ним цього судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: