Судове рішення 22-ц/2690/1760/2011 від 06.06.2011

Судове рішення #15600900

справа №22-ц/2690/1760/2011 головуючий у 1-й інстанції: Вовк С.В.

категорія: доповідач: Головачов Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Кадєтової О.В., Матвєєвої О.А.

при секретарі: Оревіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4

на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2382370 грн. 36 коп.; в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору в сумі 2382370 грн. 36 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із початковою його ціною для подальшої реалізації в розмірі 2120000 грн., а також стягнуто з відповідачів судові витрати в сумі 606 грн. 67 коп.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м.Києва від 15 вересня 2010 року залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить змінити рішення суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_4 щодо стягнення пені та штрафних санкцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом не враховане те, що строк, який надається кредитору для пред’явлення вимоги поручителю про примусове виконання взятого ним зобов’язання закінчився, а тому це є підставою для припинення поруки. Суд першої інстанції не з’ясував питання щодо наявності правочину про заміну кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації. Стягуючи пеню та штрафні санкції, судом не застосовані строки позовної давності.

Представник апелянта в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ПАТ «Дельта банк» заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 листопада 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1227/ФК-07, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 2020000 грн., а він зобов’язувався повернути банку цю суму до 11 листопада 2022 року та сплатити 17 % річних за користування кредитними коштами.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 16 листопада 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір № 1227/Zфкіп-07, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 в м. Києві, відповідно до якого в разі неналежного виконання зобов’язань банк набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 16 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 1227/ZФпор-07, за яким поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед банком по зобов’язанням ОСОБА_2 за кредитним договором № 1227/ФК-07 від 16 листопада 2007 року.

Згідно поданих позивачем документів, свої зобов’язання за договором ОСОБА_2 належним чином не виконує, прострочена заборгованість по кредиту станом на 23 березня 2010 року становить 2382370 грн. 36 коп.; заборгованість за кредитом – 1907780 грн.; заборгованість по відсотках – 396737 грн. 40 коп.; пеня за прострочення погашення кредиту – 27518 грн. 34 коп.; пеня за прострочення погашення відсотків – 50334 грн. 62 коп.

13 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до п. 4.1 цього договору, Укрпромбанк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов’язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на стягнення вказаних коштів з позичальника та його поручителя в солідарному порядку.

Підстави, передбачені ст. 559 ЦК України для припинення поруки, відсутні.

Можливість заміни кредитора у зобов’язанні передбачена ст. 516 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, стягуючи пеню та штрафні санкції, не застосував наслідки спливу позовної давності підлягають відхиленню.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ОСОБА_4 було відомо про наявність у провадженні Печерського районного суду м. Києва зазначеної цивільної справи, його представник ОСОБА_7 був присутнім в судових засіданнях 17 червня 2010 року та 06 липня 2010 року, заяв про застосування наслідків спливу позовної давності не подавав.

За таких обставин, погодитись з доводами апеляційної скарги про незаконність рішення в цій частині неможливо.

Рішення суду в іншій частині не оскаржується, тому апеляційний суд, виходячи з наданих йому законом повноважень, не перевіряє законність рішення в іншій частині.

Ураховуючи викладене, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

головуючий:

судді: