У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Федченка О.С.,
суддів Таран Т.С. та Ковтюк Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Києві 11 травня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_5 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 9 червня 2005 року за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
- за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
- за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не переглядаються.
ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене організованою групою та за відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище за наступних обставин.
В травні-червні 2007 року ОСОБА_7, з метою викрадення кабельних ліній, створив організовану злочинну групу, в яку входили ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Так, 21 червня 2007 року близько 1 години вказані особи проникли в колодязі телефонних комунікацій поблизу будинку № 96-а на вул. Київській у м. Дніпропетровську, звідки таємно викрали 120 м кабелю, чим спричинили ТОВ «Оптіма Телеком» шкоду в розмірі 4 053 грн 60 коп.
За аналогічних обставин 12 серпня 2007 року близько 1 години ОСОБА_4 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у м. Дніпропетровську поблизу будинку № 24 на проспекті Металургів таємно викрали 120 м кабелю на суму 2 391 грн 60 коп, а 15 жовтня 2007 року - 48 м телефонного кабелю поблизу будинку № 8 на вул. Новоорловській на суму 1 621 грн 44 коп.
Крім того, ОСОБА_4 із зазначеними особами 19 лютого 2008 року близько 3 години проникли в колодязі телефонних комунікацій напроти будинку № 5 на вул. Володарського в м. Дніпропетровську, звідки відкрито викрали телефонний кабель на загальну суму 4 055 грн 38 коп.
У касаційній скарзі та в доповнені до неї засуджений ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування, посилаючись на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, вказаних у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та на порушене право на захист. При цьому засуджений зазначає, що йому не була надана можливість повністю ознайомитися з матеріалами справи.
У касаційній скарзі захисника ОСОБА_5 йдеться про застосування до засудженого незаконних заходів у результаті чого він був змушений себе обмовити у вчиненні інкримінованих останньому злочинів. Вважає, що під час досудового слідства було порушено право засудженого на захист. Захисник вказує на відсутність доказів вини ОСОБА_4 та істотні порушення кримінально-процесуального закону, як під час досудового слідства, так і при розгляді справи в судах.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційних скаргах засудженого та його захисника, колегія суддів вважає, що скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, є правильними.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними і поклав в основу вироку такі докази як показання засуджених про обставини вчинення ними цих злочинів, які вони неодноразово, у присутності захисників, давали протягом усього досудового слідства, підтвердили при відтворенні обстановки та обставин події, викриваючи один одного у вчиненні злочинів.
Необхідно зауважити, що засуджені, як убачаться з матеріалів справи, на досудовому слідстві вказували на деталі та обставини скоєння ними злочинів, які могли бути відомі лише безпосереднім учасникам неправомірних дій.
Крім того, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; заявами ТОВ «Оптіма Телеком» про викрадення телефонного кабелю; даними протоколів слідчих дій за участю засуджених та їх захисників; даними висновків трасологічних експертиз та іншими матеріалами справи.
При пред’явленні особи для впізнання свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вказали на ОСОБА_4, як на особу, що здавала їм кабель, як металобрухт.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 186 КК України відповідає висновкам суду першої інстанції.
Матеріалами справи не підтверджуються доводи скарг засудженого ОСОБА_4 та його захисника про порушення права на захист під час провадження досудового слідства. За заявою засудженого, йому було призначено захисника ОСОБА_16, від послуг якої, він у подальшому відмовився.
Відповідно до ст. 45 КПК України підстав для обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи у судах першої та апеляційної інстанцій в справі ОСОБА_4 не вбачається.
Що стосується посилань захисника та засудженого на застосування до останнього незаконних заходів, що обумовило надання ним визнавальних показань на досудовому слідстві, то вони є необґрунтованими. При розгляді справи судом першої інстанції надана належна оцінка цим доводам, проведені належні перевірки, за результатами яких були винесені постанови про відмову в порушенні кримінальних справ стосовно працівників міліції за відсутністю в їх діях складу злочину.
Твердження засудженого про ознайомлення його з матеріалами справи не в повному обсязі спростовується матеріалами справи. ОСОБА_4 був ознайомлений з ними в повному обсязі, як під час досудового, так і неодноразово під час розгляду справи в судах.
Досудове слідство та судовий розгляд справи проведено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для попередження нових злочинів.
Отже, істотних порушень органами досудового слідства чи судами норм кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року відмовити.
С У Д Д І :
Федченко О.С. Таран Т.С. Ковтюк Є.І.