справа № 22-ц/2690/1443/2011 головуючий у 1-й інстанції: Захарчук С.С.
доповідач: Головачов Я.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Наумчука М.І., Кадєтової О.В.
при секретарі: Оревіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» про стягнення страхового відшкодування, суми та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 листопада 2008 року він уклав із ТДВ «Страхова компанія «Індіго» договір добровільного страхування автомобіля «Мітсубіші Лансер» реєстраційний номер НОМЕР_1, 16 серпня 2009 року настав страховий випадок – його автомобіль було пошкоджено, він звернувся до страхового товариства із заявами про виплату страхового відшкодування, проте ТДВ «Страхова компанія «Індіго» безпідставно відмовилось здійснити страхову виплату, посилаючись на те, що стаж керування позивача менше 10 років.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Індіго» страхове відшкодування в розмірі 9432 грн. 95 коп., витрати на дефектовку автомобіля в розмірі 100 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Індіго» страхове відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 9649 грн. 20 коп., пеню за прострочку виконання зобов’язань за договором в розмірі 797 грн. 65 коп., витрати на дефектовку автомобіля в розмірі 100 грн., пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 3% за кожен день прострочення виконання послуги в сумі 42731 грн. 26 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_1 9332 грн. 95 страхового відшкодування, 812 грн. 48 коп. пені за прострочку виконання зобов’язань за договором та судові витрати в розмірі 221 грн. 45 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі ТДВ «Страхова компанія «Індіго» ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом неправомірно не включено до суми страхового відшкодування понесені ним витрати на дефектовку автомобіля в розмірі 100 грн., оскільки п. 11.2.1. договору страхування передбачено, що страховик додатково відшкодовує витрати, пов’язані з оплатою, зокрема, послуг з отримання документів, що стосуються страхового випадку і визначають розмір збитку; стягуючи з відповідача суму пені за прострочення виконання зобов’язань за договором страхування в розмірі подвійної облікової ставки суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнувши пеню у більшому розмірі ніж заявлено позивачем; суд прийшов до помилкового висновку про те, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст. 625 ЦК України та ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»; судом безпідставно відмовлено у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Апелянт та його представник в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній міркувань.
Представник ТДВ «Індіго» в суд апеляційної інстанції не з’явився, про час і місце розгляду справи страхова компанія повідомлена належним чином, неявка їх представника з урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія «Індіго» укладено договір страхування наземного транспортного засобу № 206-25799-08, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом «Мітсубіші Лансер» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.
16 серпня 2009 року на автостоянці по вулиці І.Лепсе, 23 в м. Києві на застрахований автомобіль було здійснено наїзд іншим транспортним засобом, в результаті чого автомобілю завдані механічні пошкодження.
Відповідно до рахунку-фактури № 00012358/1 від 16 вересня 2009 року та калькуляції ТОВ «Ніко-Україна» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 9649 грн. 20 коп. ( а. с. 33, 35-39).
Зазначені обставини визнані сторонами.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
Умовами договору страхування передбачалось, що страховим випадком є пошкодження чи знищення автотранспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про настання страхового випадку та виникнення у відповідача обов’язку по виплаті страхового відшкодування.
Посилання апелянта на те, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст. 625 ЦК України та ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Доводи апелянта про те, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та підлягають відхиленню, оскільки між сторонами існували договірні правовідносини, які регулюються спеціальним законом – Законом України «Про страхування», який не передбачає такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди, не передбачає такої відповідальності й договір.
Разом з тим із судовим рішенням в частині виключення зі страхового відшкодування вартості дефектовки автомобіля та стягнення пені за прострочку виконання зобов’язань за договором не можна погодитись із таких підстав.
Правилами добровільного страхування наземного транспорту ТДВ «Індіго» визначено, що страхове відшкодування – грошова сума, яка виплачується страховиком на умовах договору страхування та в межах страхової суми, обумовлені таким договором, при настанні страхового випадку, передбаченого договором.
Пунктом 11.2.1 договору страхування передбачено, що страховик додатково відшкодовує витрати, пов’язані з оплатою послуг за отримання документів, що стосуються страхового випадку і визначають розмір збитку. Ліміт витрат за цим пунктом становить 1000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи для визначення вартості відновлювального ремонту позивачем понесені витрати на дефектовку автомобіля в розмірі 100 грн. ( а. с. 41, 42).
Такі витрати відносяться до витрат, пов’язаних з оплатою послуг за отримання документів, що визначають розмір збитку, а отже є складовою страхового відшкодування, обов’язок по виплаті якого покладено на ТДВ «Індіго».
Стягуючи пеню за прострочку виконання зобов’язань за договором страхування за період з 01 вересня 2009 року по 02 лютого 2010 року в розмірі 812 грн. 48 коп., суд першої інстанції не звернув уваги на те, що одним із базисних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог (ст. 11 ЦПК України).
Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов’язань за договором страхування за період з 01 вересня 2009 року по 02 лютого 2010 року в розмірі 797 грн. 65 коп. ( а. с. 59, 60).
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції не мав права стягувати розмір пені за прострочення виконання зобов’язань за договором страхування поза межами позовних вимог.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення страхового відшкодування та суми стягнутої пені за прострочку виконання зобов’язань підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року в частині стягнення страхового відшкодування змінити, збільшити розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_1 з 9332 грн. 95 коп. до 9432 грн. 95 коп., а суму стягнутої пені за прострочку виконання зобов’язань за договором зменшити з 812 грн. 48 коп. до 797 грн. 65 коп.
В іншій частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий: судді: