Судове рішення #15599973

                                                 У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

          03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а

Справа № 11/2690/768/2011, категорія ст.286 ч. 2 КК України

Головуючий в суді першої інстанції  Дігтяр І.Р.

Дооповідач в апеляційній інстанції Таргоній С.В.                                                

                                                                       

                                                                          У Х В А Л А

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     «27» квітня  2011 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду міста Києва у кримінальних справах у складі:

     головуючого, судді                             Таргоній  С.В.

     суддів                                     Кравченка С.І.,  Худика  М.П.

     з участю прокурора              Пламадяли   І.П.

     представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

     потерпілого                           ОСОБА_5

     захисника засудженого        ОСОБА_6

     засудженого                          ОСОБА_7

     представника цивільного відповідача ОСОБА_8

розглянула у відкритому  судовому засіданні в залі апеляційного суду міста Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора Марусечко Ю.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, за апеляцією представника цивільного відповідача ТОВ «Мінеральні води України» ОСОБА_8 на вирок Деснянського  районного суду міста Києва  від 21 січня 2011року.

     Цим вироком

     ОСОБА_7,   ІНФОРМАЦІЯ_1,

     уродженець с. Сарни, Монастирищенського району, Черкаської області, з

     середньою     освітою,     який   зареєстрований    в     АДРЕСА_1,

     проживає в АДРЕСА_2,  несудимий,

засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки,

на   підставі   ст.75  КК України  звільнений   від   відбування    покарання    з

випробуванням,  з  встановленням  іспитового  строку  тривалістю  два роки і

покладенням на підставі  ст. 76 КК України обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

     Постановлено стягнути: з ЗАТ «Української страхової компанії «Аска» на користь ОСОБА_5 2597 грн. 39 коп. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди;  з ТОВ «Мінеральні води України» на користь  ОСОБА_5  моральної шкоди в сумі 30000 грн.

     Вироком суду ОСОБА_7 засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого за таких обставин.

     ОСОБА_7 18 лютого 2010 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом - технічно справним автомобілем «МАN L-200» д.н.з. НОМЕР_1, рухався заднім ходом по під’їзній дорозі до в’їзних воріт на територію магазину «Пан-Маркет», який розташований по проспекту Маяковського, 10, в м. Києві.

     В цей час на під’їзній дорозі позаду зазначеного автомобіля перебувала пішохід ОСОБА_9

     Під час руху ОСОБА_7 порушив п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України, який передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 Правил дорожнього руху України – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;  п. 10.9 Правил дорожнього руху України - під час руху транспортним засобом заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху  він у разі потреби повинен звернутися за допомогою  до інших осіб.

     Невиконання вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «MAN L-200» д.н.з. НОМЕР_1, перед початком та під час руху заднім ходом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 біля будівлі магазину «Пан-Маркет», по проспекту Маяковського,10, в м. Києві.  

     В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала  тяжкі  тілесні  ушкодження  у вигляді: крововиливів шкіряних покровів  нижніх  кінцівок  та тулуба;  обширні  рвані  рани  лівої    нижньої

кінцівки, обширні ушкодження м’яких тканин нижніх кінцівок, тулуба, закритий перелом кісток переднього підкільця тазу зліва та справа, ушкодження правого  хресцево-подвздошнього зчленування, численні переломи ребер зліва (4-10) по заднім та переднім лініям, наявність до 150  мл крові в лівій плевральній порожнині, синці в області кісток. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 померла в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.

     Смерть ОСОБА_9 настала  внаслідок поєднаної травми нижніх кінцівок та тулуба у вигляді обширних ушкоджень шкіряних покровів та  м’яких тканин нижніх кінцівок, тулуба, перелому кісток тазу, ребер зліва, які супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечею та обумовили розвиток масивної крововтрати та шоку.

      Порушення підсудним ОСОБА_7 п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв’язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

 

     В апеляції з доповненнями прокурор Марусечко Ю.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок від 21.01.2011 р. в частині призначеного покарання скасувати, постановити в цій частині вирок апеляційним судом, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.286 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, ст. ст. 75, 76 КК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.      

     Також прокурор просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову - стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 30000 грн., посилаючись на вимоги ст. 1168 ч. 2 ЦК України і те, що  в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5  є двоюрідним племінником померлої та не проживав з нею однією сім’єю.

     В решті вирок залишити без змін.  

      В апеляції представник цивільного відповідача ОСОБА_8 просить вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21.01.2011 року відносно ОСОБА_7 скасувати в частині стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 30000 грн.

     При цьому апелянт посилається на те, що відповідно до ст. 1168 ч. 2 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали однією сім’єю і що судом встановлено, що ОСОБА_5   до   даного   вичерпного   переліку   не    відноситься,   є      двоюріднім

 

племінником померлої,  не проживав з нею однією сім’єю, не надавав фінансової допомоги потерпілій.  

        Провівши судове слідство: заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Пламадяли І.П., який підтримав доводи апеляції   прокурора Марусечко Ю.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просив вирок в частині призначеного покарання скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.286 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, цей же вирок в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. скасувати, разом з тим апеляцію представника цивільного відповідача підтримав;  пояснення представника  потерпілого ОСОБА_4  і потерпілого ОСОБА_10,  які підтримали доводи апеляції прокурора в частині призначення більш суворого покарання, щодо апеляції прокурора про скасування вироку в частині стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 30000 грн.   і  апеляції представника цивільного відповідача ОСОБА_8, то потерпілий і його представник  покладались на розсуд суду;   пояснення захисника ОСОБА_6 і засудженого ОСОБА_7,  які заперечували щодо задоволення апеляції прокурора в частині скасування вироку, постановлення вироку апеляційним судом і призначення більш суворого покарання, разом з тим апеляцію прокурора про скасування вироку в частинні стягнення 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди  і апеляцію представника цивільного відповідача ТОВ «Мінеральні води України»  підтримали;  пояснення представника цивільного відповідача ТОВ «Мінеральні води України» ОСОБА_8, який підтримав доводи своєї апеляції, просив скасувати вирок в частині стягнення з ТОВ «Мінеральні води України»  на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 30000 грн.;  дослідивши матеріали справи, які стосуються  вирішення цивільного позову та даних про особу засудженого; провівши судові дебати; надавши останнє слово засудженому ОСОБА_7; перевіривши матеріали справи;   обговоривши доводи апеляції прокурора та апеляції представника цивільного відповідача ТОВ «Мінеральні воді України», колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню частково, апеляція представника цивільного відповідача підлягає задоволенню  з таких підстав.

     Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 злочину при обставинах, встановлених у вироку, підтверджується дослідженими доказами,  відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і прокурором та учасниками процесу не оскаржується.

     Кваліфікація дій  ОСОБА_7 за ст. 286 ч. 2 КК України є правильною.

     

     Доводи апеляції прокурора про безпідставне призначення покарання з застосуванням ст. 75 КК України  не заслуговують на увагу.

     Так, суд першої інстанції при обранні покарання ОСОБА_7 послався на те,  що враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,  тяжкість наслідків, особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, обставини, що пом’якшують покарання, добровільне часткове відшкодування збитків, щире каяття і прийшов до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі  з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів, що відповідає матеріалам справи.  

     Разом з тим, з урахуванням обставин справи, даних про особу  ОСОБА_7, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, позитивно характеризується, працює, наявності обставин, що пом’якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, сімейного стану (т. 1, а.с. 118-120, 121, 125, 126, 127, 129),  колегія суддів вважає, що висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням відповідає матеріалам справи і вимогам ст. 75 КК України.

     З  урахуванням наведеного підстав для скасування вироку у зв’язку з необхідністю призначення більш суворого покарання, постановлення вироку апеляційним судом, на що вказується в апеляції прокурора, немає.

       

     Щодо доводів апеляції прокурора про скасування вироку в частині стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 30000 грн.  та апеляції представника цивільного відповідача ТОВ «Мінеральні води України»  про скасування вироку в частині стягнення з ТОВ «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_5 30000 грн. моральної шкоди, то вони є обґрунтованими.

     Під час розгляду справи встановлено, що  ОСОБА_10 не відноситься до осіб, які вказані в ч. 2 ст. 1168 ЦК України  і не проживав разом з загиблою однією сім’ю.

     За таких обставин стягнення на користь ОСОБА_10 моральної шкоди  не відповідає вимогам ст. 1168 ЦК України і матеріалам справи.  Тому вирок в частині вирішення цивільного позову про стягнення  з ТОВ «Мінеральні води України»  на користь  потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 30000 грн. підлягає скасуванню з відмовленням в задоволенні в цій частині цивільного позову, апеляція прокурора задоволенню частково, апеляція цивільного відповідача –задоволенню.

     

     

     Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва,

                                                      У  Х В А Л И Л А:

     Апеляцію  прокурора Марусечко Ю.С., який брав участь у розгляді   справи судом першої інстанції ,   задовольнити частково.

      Апеляцію представника цивільного відповідача ОСОБА_8 задовольнити.  

     Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року відносно ОСОБА_7  в частині вирішення цивільного позову про стягнення  з ТОВ «Мінеральні води України»  на користь  потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 30000 грн. скасувати, в задоволені цивільного позову в цій частині відмовити.    

     В решті вирок залишити без змін.

Судді: ______________     ___________________   ________________________

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація