Судове рішення #15599559

                                                                      УКРАЇНА

                                                 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22ц-2690/3700/11                                                     Головуючий у 1 інстанції : Саламон О.Б.                                        

                                                                            Доповідач: Желепа О.В.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  15 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Желепи О.В.

Суддів: Кабанченко О.А., Панченка М.М.

При секретарі: Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

         Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення  сторін,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

        Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позовні вимоги банку - задоволені.

     Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 81 894 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

        Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, та постановити по справі нове рішення по суті вимог. В скарзі відповідач зазначав, що банком за заниженою ціною був реалізований автомобіль, який перебував у заставі, а тому причиною непогашення боргу були дії банку, щодо продажу предмету застави за заниженою ціною, а тому він не повинен нести відповідальність за кредитним договором.

      В апеляційному суді відповідач ОСОБА_2 та його представник  доводи скарги підтримали.

       Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав,  просив рішення районного суду залишити без змін.

            Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не  підлягає   задоволенню з таких підстав.

            Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов ?язання за кредитним договором.

     Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам Закону.  

        Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов ?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

     Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов ?язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.    

      Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

      З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ВАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов ?язків ВАТ «Банк Універсальний». 05 липня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу надано кредит в сумі 15979 доларів США строком до 04 липня 2011 року зі сплатою 10,5 % річних за користування кредитом.

   За умовами договору відповідач кожного місяці повинен був вносити передбачену договором суму для погашення відсотків та тіла кредиту.

   Згідно з договором застави від 05 липня 2006 оку сторони домовились, що у випадку звернення стягнення на предмет застави, вартість предмета застави визначається відповідно до розділу 4, зокрема п 4.2, 4.3 визначено що стягнення здійснюється за виконавчим написом нотаріуса, шляхом продажу. При цьому ціна не може бути нижчою від експертної оцінки.

   Так як відповідач порушив умови договору, не сплачував в строки передбачені договором відсотки та не погашав тіло кредиту, позивачем  у вересні 2008 року було звернуто стягнення на предмет застави.

   Була проведена оцінка автомобіля (предмета застави), відповідно  до висновку експерта вартість була встановлена 11 000 грн. Про вказані дії було повідомлено відповідача, але він оцінку експерта в установленому порядку не оспорив, тому продаж відбувся за ціною визначеною експертом.

   Так як коштів від реалізації предмета застави не вистачило для погашення  суми заборгованості,  заборгованість відповідача перед банком станом на 05 січня 2010 року складає суму 10 256,01 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає  суму 81 894, 25 грн., з яких 36 150 грн. 25 коп. прострочена заборгованість, 42 531 грн. 22 коп. – заборгованість за кредитом та 3 212 грн. 78 коп. заборгованість по відсоткам.

         Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, доведені.  

Висновки суду щодо  доведеності заявлених позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.  

     Доводи апеляційної скарги відповідача проте, що він не повинен погашати борг, так як банком був реалізований предмет застави за заниженою ціною не ґрунтуються на законі та є недоведеними.

   Суд першої інстанції правомірно зазначив, що оцінка предмету застави відповідачем не оскаржувалась, а отриманих від реалізації коштів не вистачило для погашення кредиту в повному обсязі.    

      Інші доводи апеляційної скарги законності рішення не спростовують.

        Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

    Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.  

         На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А  :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

      Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року  залишити без зміни.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                           Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація