УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
Суддя Апеляційного суду м. Києва Британчук В.В., з участю:
особи, провадження по справі щодо якої закрито, - ОСОБА_1,
особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянувши 8 лютого 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року, якою провадження в справі щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на підставі п. 1 ст. 247 КпАП закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП,
У с т а н о в и в:
Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КпАП закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23 листопада 2010 року о 9 год. 25 хв., керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Л. Толстого, 62 в м. Києві, на порушення п. п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, при зміні напрямку руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
_________________________________________________________________
Справа № 33/2690/237/11 Постанова винесена суддею Захарова А.С.
Категорія : ст. 124 КпАП
Вважаючи, що порушення водієм ОСОБА_1 п. п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху не знайшло свого підтвердження, суддя дійшов висновку про необхідність закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП. На думку апелянта постанова суддею винесена з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, адже не узято до уваги, що вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та поясненнями ОСОБА_1, у яких він повідомляв про удар. Апелянт вважає, що наданий ОСОБА_1 суду акт огляду його автомобіля № 445 від 9 грудня 2010 року, не може бути доказом у справі. Також апелянт звертає увагу на порушення його процесуальних прав під час розгляду справи у місцевому суді, яка розглянута без його участі і повідомлення про час і місце розгляду, що позбавило його можливості захищати свої права.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, заслухавши його пояснення та пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
У відповідності з вимогами, викладеними у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини порушення повинні бути з’ясовані всебічно, повно та об’єктивно в їх сукупності.
Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу, не дотримав.
Так, уважаючи, що вина ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи, суддя послався на пояснення цієї особи, акт огляду його автомобіля № 445 й на те, що точне місце зіткнення транспортних засобів не встановлено.
Проте, такий висновок суддею зроблений без ретельного дослідження наявних у справі доказів, які необхідно було співставити між собою, проаналізувати їх у сукупності, викласти результати цього аналізу у постанові і лише після цього вирішувати питання вини чи невинуватості ОСОБА_1 в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КпАП.
Зокрема, суддею не було взято до уваги те, що акт огляду автомобіля ОСОБА_1 № 445 від 9 грудня 2010 року не містить висновку про відсутність на ньому механічних пошкоджень від зіткнення саме з автомобілем ОСОБА_2 23 листопада 2010 року за встановлених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
До того ж, огляд проведений більш ніж через два тижні після події без залучення іншого її учасника.
Крім того, навіть за цим актом встановлено, що раніше автомобіль ОСОБА_1 піддавався фарбуванню заднього бамперу і задніх крил (по задньому бамперу невелике неспівпадіння тону фарби) (а. с. 9), а саме у цих місцях працівниками ДАІ на автомобілі ОСОБА_1 було зафіксовано видимі (зовнішні) пошкодження (а. с. 2 зв.). При чому, ОСОБА_1 підписався під цим без будь-яких застережень.
Що стосується пояснень ОСОБА_1, якими, на переконання судді, також не підтверджується його вина, то це не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, ОСОБА_1 в суді пояснив, що взагалі не було зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем під керуванням ОСОБА_2
Між тим, характер його дій на місці події свідчить про протилежне, оскільки він не заперечував, що дійсно 23 листопада 2010 року о 9 год. 25 хв. керував автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Л. Толстого, 62 в м. Києві, тобто, у тому ж місці і у той же час, що і ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2, та разом з останнім зупинився у місці проїзної частини дороги, вказаному на схемі ДТП, від’їхавши на декілька десятків метрів від місця зіткнення транспортних засобів.
Більш того, у своїх власноручно написаних поясненнях органу ДАІ на місці пригоди ОСОБА_1 зазначив, що, коли проїхав з вул. Урицького на вул. Толстого під залізничним мостом, почув удар зліва його авто і не може показати місце де саме відбувся удар, так як рухався попереду авто, який зробив удар ззаду – «Фольксваген», НОМЕР_2 (а. с. 3).
Отже, сукупність цих доказів, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного у деталях, встановлені працівниками ДАІ видимі (зовнішні) пошкодження транспортних засобів, які співпадають з механізмом їх утворення, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1), непослідовність пояснень ОСОБА_1 стосовно обставин події, свідчить про допущене останнім порушення п. п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху за встановлених у протоколі обставин, адже при зміні напрямку руху він не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пояснення свідка ОСОБА_3 про відсутність пошкоджень на автомобілі ОСОБА_1 не спростовують вини останнього у ДТП, оскільки свідок на місці пригоди не перебував, за його словами бачив цей автомобіль не у день пригоди.
Пояснення ж іншого учасника пригоди ОСОБА_2 є достовірними, адже узгоджуються з доказами, що є у справі.
Таким чином, слід визнати, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст. 124 КпАП.
Тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді місцевого суду – скасуванню, як винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 294 КпАП,
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року про закриття провадження по справі щодо ОСОБА_1 скасувати, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Британчук