Справа №22-3177 Головуючий у 1 інст.-Бобровник О.В.
Доповідач-Побірченко Т.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року Колегія суддів Судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого – Побірченко Т.І.
Суддів – Остапчука Д.О., Барановської Л.В.
При секретарі Коваленко Н.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3
На рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 26 листопада 2010 року
В справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору страхування,-
В С Т А Н О В И Л А :
Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК №16629 від 13.02.2009 року, укладеного між сторонами, відповідно до якого застраховано транспортний засіб Porshe Qayenne, д.р.н. НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності, в тому числі від ризику «пошкодження, знищення ТЗ внаслідок ДТП» на Умовах добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту). Страхова сума згідно п.7 договору страхування складає 340000 грн.. Просять визнати недійсними п.3.3. та п.13 Договору, які були внесені 30.10.2009 року працівником СТДВ «Глобус» ОСОБА_5, як вважає позивач, з перевищенням повноважень, які надані їй згідно договору доручення №2504-ВК від 14.07.2009 року.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 26 листопада 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 3.3. та пункт 13 договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК №16629 від 13.02.2009 року, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Побірченко Т.І., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Істотними умовами договору страхування, відповідно до ст.982 ЦК України, є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов»язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Встановлено, що 13.02.2009 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК №16629, за змістом якого було застраховано транспортний засіб « Porshe Cayenne «, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі від ризику «пошкодження, знищення ТЗ внаслідок ДТП».
Відповідно до п.7 договору, страхова сума складає 340000 грн..
Відповідно до п.11 договору, страховий платіж, сплачений відповідачем, становить 10540 грн..
Відповідно п.3.1., іншою особою, визначеною договором, що має право на керування застрахованим автомобілем, зазначено ОСОБА_6.
Відповідно до заяви страхувальника від 30.10.2009 року, факт отримання якої страховиком підтверджується, оскільки зазначено у п.13 договору страхування, внесені доповнення до договору, відповідно до яких в п.3.3. зазначено ОСОБА_7, як особу, яка також має право на керування застрахованим автомобілем. Вказані доповнення внесені страховим агентом страховика ОСОБА_5, яка, будучи працівником страховика, діючи на підставі договору доручення №2504-ВК від 14.07.2009 року, як страховий агент, внесла вказані зміни до вже укладеного договору, зазначивши у ньому ще одну особу – ОСОБА_7, який на законних підставах має право керування застрахованим автомобілем. Внесення цих доповнень саме працівником страховика ОСОБА_5 позивачем не оспорюється.
Після настання ДТП 11.12.2009 року за участю ОСОБА_7, який керував застрахованим автомобілем, страховик прийняв від відповідача відповідні документи, визначив розмір збитків, завданих відповідачу, отримав постанову про адміністративне правопорушення щодо вказаного ДТП тощо, що свідчить про початок виконання страховиком договору страхування з внесеними до нього доповненнями.
Таким чином, укладання договору страхування та внесення доповнення до нього було здійснено до настання страхового випадку працівником страховика, яка виконувала свої обов»язки на підставі відповідного договору доручення.
За таких обставин, колегія вважає, що немає правових підстав для визнання частково недійсним договору страхування.
Керуючись ст.ст.307,309,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 26 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору страхування.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-