Справа № 2-324/2011

РІШЕННЯ

Іменем          України

24 вересня 2011 року                                                   Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бугіль В.В.

при секретарі Кудіновій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначила, що 12 листопада 2010 року між відповідачем по справі та її батьком ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1. На даний час, згідно договору дарування від 19 листопада 2010 року, власником вищевказаного будинку є вона. Відповідач по справі зобов’язувався оформити договір купівлі-продажу на земельну ділянку, розташовану біля вищевказаного будинку та призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку та для ведення особистого підсобного господарства. Але в даний час відповідач відмовляється оформляти угоду купівлі-продажу земельних ділянок. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 0,1000 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та право власності на земельну ділянку, розміром 0,0562 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства.

В судовому засіданні представники позивачки позов підтримали.

Відповідач позов не визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № K3JWGK15006405 від 07.12.2007 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 28000 доларів США. Згідно до договору поруки від 07.12.2007 року поручителем за зазначеним кредитним договором є ОСОБА_1 З заяви ОСОБА_2 до філії КРГУ “ПриватБанку” вбачається, що в зв’язку з розлученням сторін по справі ОСОБА_2 просив перевести обов’язки та права по згаданому кредитному договору з нього на поручителя ОСОБА_1 Відповідно договору про переведення боргу від 29 жовтня 2010 року укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ПАТ КБ “ПриватБанк” зобов’язання по кредитному договору № K3JWGK15006405 від 07.12.2007 року були переведені з ОСОБА_2 на ОСОБА_1

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 12.11.2010 року ОСОБА_2, від імені якого за дорученням діяла ОСОБА_4, продав ОСОБА_3 будинок, що розташований по АДРЕСА_1. Вказане, також підтверджується копією доручення від 22.02.2010 року виданого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та посвідченою приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5

Відповідно до договору іпотеки від 28.12.2010 рокуукладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ “ПриватБанк” будинок по АДРЕСА_1 Київської області було передано в іпотеку банку.

З пояснень відповідача вбачається, що при укладенні договору купівлі-продажу будинку він не мав намір продавати земельні ділянки. Однак дане твердження спростовується згаданими вище документами та поясненнями представників позивачки про те, що після розірвання шлюбу було між сторонами було погоджено, що позивачка бере на себе боргові зобов’язання за кредитним договором а відповідач натомість переводить на неї усе майно.

З державних Актів на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 112555, серії ЯК № 112554 видно, що ОСОБА_2 належать на праві власності земельні ділянки площею 0,0562 га по АДРЕСА_1, що призначена для ведення особистого селянського господарства та розміром 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно до ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Тобто, з огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що оскільки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 належній на даний час ОСОБА_1, призначена земельна ділянка розміром 0,1000 га належна на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 112554 то відповідно зазначених вище норм закону, саме на цю земельну ділянку повинно бути визнано право власності за позивачкою. Інша земельна ділянка для обслуговування домоволодіння не призначена, а тому у задоволенні в цій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” за № 7 від 16.04.2004 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, розміром 0,1000 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, згідно державного акту, серії ЯК № 112554, виданого 3 вересня 2010 року на підставі рішення Яготинської міської ради 22 сесії 5 скликання за № 1516 від 31.03.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011095902151.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 305 (триста п’ять) гривень 67 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                        Бугіль В.В.