ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4596/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретаріГрушко Н.В.
за участю:
представника позивача - Паретного В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровському міському управлінню Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Громадянину Вірменії ОСОБА_5 про видворення за межі України в примусовому порядку громадянина Вірменії ОСОБА_5, -
ВСТАНОВИВ:
У 19 квітня 2011 року ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про видворення за межі України в примусовому порядку громадянина Вірменії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та звернення постанови до негайного виконання.
В судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач, будучи громадянином Вірменії, 23.11.2000 року прибув на територію України з метою подальшого проживання та працевлаштування. 14.02.2011 року Красногвардійським РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області було прийнято рішення про адміністративне видворення з забороною в’їзду на територію України на п’ять років, оскільки власного житла на території України відповідач не має, документів які б підтверджували законні джерела для існування відсутні, підстав для оформлення документів на імміграцію в Україну він не надав. Втім, у зазначений строк відповідач від виїзду за межі України ухилився та перейшов на нелегальне положення, після чого був затриманий співробітниками МВС України. Коштів на повернення до Батьківщини у громадянина Вірменії ОСОБА_5 не має, законні підстави для перебування в Україні відсутні.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. Також відповідачем до суду надана заява, в якій зазначено, що ОСОБА_5 просить здійснити розгляд справи за його відсутності, проти видворення в примусовому порядку за межі України не заперечує.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з паспорту відповідача та наявних у ньому відміток, громадянин Вірменії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до України 23.11.2000 року через КПП Держаної прикордонної служби «Іловайськ», по паспорту НОМЕР_1, виданому 18.10.2000 року МВС Вірменії терміном до 18.10.2010 року.
Судом встановлено, що перебуваючи на території України, відповідач не мав постійної роботи.
В судовому засіданні встановлено, що 12.02.2009 року під час проведення оперативно-профілактичних заходів по відпрацюванню території Красногвардійського РВ ДМУ громадянин Вірменії ОСОБА_5 був затриманий, складено адміністративний протокол відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП серії ДН №0065294.
14.02.2011 року Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про адміністративне видворення з забороною в’їзду на п’ять років громадянина Вірменії ОСОБА_5. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 територію України у визначений термін не залишив, перейшовши не нелегальне становище.
Згідно ст. 3 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи.
Правила в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074.
Відповідно до п. 19 вказаної постанови іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в`їзду на період дії візи, але не більш як 6 місяців, для іноземців та осіб без громадянства з країн з безвізовим порядком в`їзду - на 90 днів, якщо інший термін не визначено в міжнародних угодах. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.
Пунктом 27 Правил передбачено, що продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано правила перебування на території України, встановлені чинним законодавством України.
В силу вимог ст. 30 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 32 зазначеного Закону іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну), якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Частиною 5 статті 32 вищезазначеного Закону встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України. Згідно п.3 ч.2 ст.256 КАС України, така постанова може бути звернута судом до негайного виконання.
Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що відповідач, щодо якого органом внутрішніх справ було прийняте рішення про видворення, від виконання зазначеного рішення у добровільному порядку ухилився, суд вважає позовні вимоги про примусове видворення громадянина Вірменії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова у справі звертається до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Громадянина Вірменії ОСОБА_5 про видворення за межі України в примусовому порядку – задовольнити в повному обсязі.
Здійснити примусове видворення за межі України Громадянина Вірменії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 02.06.2011 року.
Суддя
О.С. Рябчук