ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р.  Справа № 2а/0470/2447/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С.  

при секретаріГоробець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ПП "Експерт-Логістік" до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 - Заступник начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб про визнання протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що 19 січня 2011 року заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 було проведено документальну невиїзду перевірку ПП «Експерт-Логістік» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад 2010 року та податку на прибуток за І півріччя, 3 квартал 2010 року. За результатами перевірки нею було складено акт № 52/232/36366302 від 19.01.2011 року.

Як вбачається з п.3 Акту, посадовою особою ОСОБА_3 встановлено факти здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків між позивачем, постачальником та покупцями; господарські операції, що були вчинені із контрагентами порушують норми ст.ст.203, 215 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, також порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, а саме - ст.228 ЦК України. Висновки, викладені у вищезазначеному Акті, стосовно нікчемності договорів, укладених позивачем з контрагентами позивач вважає протиправними та такими, що не підкріплені жодним доказом і носять характер суб’єктивних припущень.

За наслідками перевірки, ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, всупереч приписам норм законодавства, було протиправно видалено з електронної бази податкових декларацій (Автоматизована система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за червень та вересень 2010 року. Даний факт став відомий позивачеві від контрагентів-покупців, у яких, в свою чергу, податковий орган відмовляється приймати податкові декларації через відсутність в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вищевказаних декларацій позивача. Дані дії вони вважають противоправними по визнанню зазначених правочинів нікчемними, та застосуванню наслідків недійсності нікчемних правочинів, у зв’язку з чим вимушені були звернутися до суду з даним позовом.

На підставі викладеного позивач просив суд: визнати противоправними дії посадової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у АНД м.Дніпропетровська ОСОБА_3 по визнанню правочинів нікчемними та зобов’язати ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська відновити в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкові декларації з податку на додану вартість за червень та вересень 2010 року, подані ПП «Експерт-Логістік» (код ЄДРПОУ 36366302).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на задоволенні позову наполягала. Пояснила, що дійсність договорів, укладених між ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «Оптдевайс» встановлена рішенням Господарського суду Київської області від 08 квітня 2011 року по справі № 23/040-11. Зазначила, що позивач дійсно звертався до правоохоронних органів з приводу втрати документів фінансово-господарської діяльності підприємства, з приводу цього факту була порушена кримінальна справа, але на якій стадії знаходиться її розгляд відповісти не змогла.

Відповідачі в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що проведеною перевіркою було встановлено відсутність об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період І півріччя та 9 місяців в розумінні ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та за період червень, вересень 2010 року ПП «Експерт-Логістік» в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Зазначені правочини відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.

Ухвалою суду від 19.04.2011 року відмовлено у прийнятті до розгляду уточнень до позовної заяви, а саме про:

- встановлення відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 - по визнанню правочинів «нікчемними».

- зобов’язання суб’єкта владних повноважень - ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська утриматися від вчинення певних дій, а саме:

1.розповсюдження будь-яким чином та використовувати в роботі висновки, викладені в Акті № 52/232/36366302 від 19.01.2011 р.;

2.здійснення коригування сум податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі висновків Акту № 52/232/36366302 від 19.01.2011 р., оскільки відповідно до ч.1 ст.137 КАС України до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи, а розгляд даної справи по суті вже був початий та дану заяву було подано запізно.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у січні 2011 року заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у АНД м.Дніпропетровська ОСОБА_3 проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Експерт-Логістік» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад 2010 року та податку на прибуток за І півріччя, 3 квартали 2010 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Оптдевайс». Перевірка проведена на виконання постанови слідчого СГ ПМ ДПА України в.о. начальника СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_4 по кримінальній справі №08-3846 та відповідно до п.78.1.11 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI. За результатами перевірки складено акт від 19.01.2011 року №52/232/36366302.

Згідно з висновком по Акту встановлено, що відповідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Зазначений висновок зроблено на підставі наступного:

ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська отримано акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оптдевайс» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 року від 26.11.2010 р. №4943/23-20/36900457, проведеної Васильківською ОДПІ Київської області. Згідно висновку по вказаному акту, встановлено, що відповідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, правочини щодо придбання та продажу товару (робіт, послуг) мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

В Акті зазначено, що вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов’язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

В судовому засіданні встановлено, що за наслідками перевірки, ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, було видалено з електронної бази податкових декларацій (Автоматизована система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), подані ПП «Експерт-Логістік» податкові декларації з податку на додану вартість за червень та вересень 2010 року.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.  

Як вбачається з Акту перевірки відповідачем встановлено факти здійснення господарських операцій між  позивачем та постачальниками і покупцями без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.1,5 ст.203 ЦК України визначено їх нікчемними і в силу ст.216 ЦК України такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з їх недійсністю.

Відповідач зазначає про порушення статей 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та за наслідками перевірки визнав договори такими, що мають ознаки нікчемності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.

Відповідно до Акту перевірки зазначені вище  господарські операції на думку перевіряючої порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Крім того, відповідач зробив висновок, що позивач здійснював діяльність спрямовану на проведення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди.

Суд вважає таке посилання відповідача на зазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними з наступного.

У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.    

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.    

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми  та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними, згідно статтям 215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачами не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від позивача до підприємств-покупців, у зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203,  пп.1, 2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем ОСОБА_3 в Акті перевірки зазначено, що враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ПП «Експерт-Логістік» відсутні, перевірку проведено за результати аналізу даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», АІС «Облік платників», АІС «Податки», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Система обробки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».   

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.   

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв’язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов’язків сторін за такими угодами.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в Акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

В судовому засіданні були оглянуті надані представником позивача завірені копії договору про надання послуг, договору поставки, акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні та акти приймання-передачі векселів між ПП «Експерт-Логістік» до ТОВ «Оптдевайс».

Також судом була оглянута надана представником відповідача довідка, видана Кіровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 29.12.2010 року ЖРЗСП № 8579, яка була надана позивачем відповідачу під час проведення перевірки, директору ПП «Експерт-Логістік» ОСОБА_5 щодо зникнення документів фінансово-господарської діяльності ПП «Експерт-Логістік» з контрагентами за період з червня 2010 року та на час видачі довідки.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Господарського суду Київської області від 08 квітня 2011 року по справі № 23/040-11 було відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Експерт-Логістік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» про визнання недійсними укладеного договору про надання послуг від 27 травня 2010 року та договору поставки за №25/05 від 25 травня 2010 року. В рішенні суду зазначено, що дані договори відповідають вимогам ст.180 ГК України та не містять жодних вимог, за яких можуть бути визнані судом недійсними. Крім того, судом було встановлено, що дані договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що не заперечувалось позивачем та підтверджувалось наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачами не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов’язати відповідача вчинити певні дії.

При вирішенні спору, суд вважає за можливе визнати противоправними дії посадової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 по визнанню правочинів нікчемними та зобов’язати ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська відновити в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкові декларації з податку на додану вартість за червень та вересень 2010 року, подані ПП «Експерт-Логістік».

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними дії посадової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 по визнанню правочинів нікчемними.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська відновити в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкові декларації з податку на додану вартість за червень та вересень 2010 року, подані Приватним підприємством «Експерт-Логістік» (код ЄДРПОУ 36366302).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Експерт-Логістік» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.  

Повний текст постанови складений 26 квітня 2011 року.

Суддя                       

К.С. Кучма