ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 травня 2011 року                                       Справа №  2а-0870/1974/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю:

представників позивача – не зявився;

відповідача – не зявився

розглянув  у відкритому  судовому  засіданні  адміністративну справу

за позовною заявою Південного міжрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги,          

ВСТАНОВИВ:

                    01 квітня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Південного міжрайонного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені   у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 4073 грн. 98 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 11.11.2010 виявлено факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 26.04.2007 за №2 103 000 0000 033353. Позивач вважає, що приховавши факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, відповідач не законно отримала право одержувати допомогу по безробіттю, чим порушила вимоги чинного законодавства України.

        Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надходило. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

         За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

         У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

         Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

          ОСОБА_1, була зареєстрована в Південному міжрайонному центрі зайнятості ( далі –ПМЦЗ) 09.12.2009 як безробітна. На підставі поданої заяви від 16.12.2009 відповідачу було надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю.

         20.07.2009 ОСОБА_1 не з’явилась до  ПМЦЗ та  була знята з обліку 20.08.2009 у зв’язку з невідвідуванням. 17.09.2009 відповідачем подана заява про поновлення статусу безробітної в зв’язку з поважної причиною її невідвідуванням хворобою.

         На підставі поданої заяви від 17.09.2009 ОСОБА_1 було поновлено статус безробітної з 20.08.2009 та поновлено виплату допомоги по безробіттю.

          Відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14),пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну службу в Україні» (509-12) та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(1058-15), а також самого «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 13.02.2009р. №60/62 проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

          Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 11.11.2010 виявлено факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 26.04.2007 за № 2 103 000 0000 033353.

           Таким чином ОСОБА_1 згідно поданих заяв про надання та поновлення статусу, приховала інформацію щодо належності її до зайнятого населення порушивши пп. б п. 3 ст. 1 Закону України « Про зайнятість населення» №803-Х11 від 01.03.1991р.та незаконно отримала шляхом обману матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в загальній сумі 4073 грн. 98 коп.

          Згідно із пп. б п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» до категорії зайнятого населення відносяться громадяни «..які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю….».

          Таким чином, з 26.04.2007  ОСОБА_1  належала до категорії зайнятого населення, а тому не мала права не отримання статусу безробітної і, як наслідок, на отримання відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомоги по безробіттю.

          Проте, ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрайонного центру зайнятості та особисто в заяві на отримання статусу безробітної та призначення допомоги зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, тим самим  надавши спеціалістам центру зайнятості недостовірну інформацію.

           На підставі вищезазначених заяв ОСОБА_1  за період  з 16.12.2009 по 19.08.2010 у розмірі -2510грн. 65 коп. та з 20.08.2010 по 10.11.2010 у розмірі 1563грн. 33 коп.  отримала від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю на загальну суму  4073грн.98 коп.

          Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

          Отже, ОСОБА_1 зобов’язана повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі  4073грн.98 коп., у тому числі одноразової виплати допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності.

           На час розгляду справи судом відшкодування коштів не здійснено.

           Відповідно  до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20.11.2000 №307, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає, що у порушення вимог Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1, як застрахована особа, не виконала  покладені на неї обов’язки щодо надання інформації, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, а також зловживала  наданими їй  правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 4073 грн. 98 коп. В зв’язку з чим  ОСОБА_1 завдала збитків центру зайнятості на загальну суму 4073 грн. 98 коп..

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Rеруючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

           1.Адміністративного позов задовольнити.

           2.Стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4073 (чотири тисячі сімдесят три )грн. 98 коп. на користь Південного міжрайонного центру зайнятості (одержувач Запорізький міський центр зайнятості, ОКПО 03491412, банк одержувача  Головне УДК у Запорізькій області МФО 813015, р/р 37179300901007, код утримувача 20482573). Видати виконавчий лист.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

       Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.05.2011.

          Суддя                           (підпис)                 Ю.В.Калашник