ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3266/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплачених, як матеріальна допомога по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року заявник в інтересах позивача звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 5 676, 72 грн., які були незаконно отримані ним в якості допомоги по безробіттю за період з 04.07.2008 року по 28.06.2009 року у зв’язку з прихованням відповідачем інформації щодо перебування у статусі фізичної особи-підприємця.
До суду 10 травня 2011 року від заявника надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності їх представника, в якій також було зазначено, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги фактично визнав та пояснив, що на підставі власноручної заяви йому 04 липня 2008 року був наданий статус безробітного. В якості допомоги по безробіттю з 04.07.2008 року по 28.06.2009 року ним були отримані кошти у розмірі 5 676, 72 грн. Коли він звертався до Солонянського районного центру зайнятості для надання йому статусу безробітного він забув, що зареєстрований як фізична особа-підприємець, оскільки реєстрація підприємницької діяльності була проведення ще у 2006 році. Звернув увагу суду, що дана ситуація склалася з вини посадових осіб позивача, оскільки при прийнятті від нього заяви про надання йому статусу безробітного вони не роз’яснили йому його права та обов’язки та не перевірили надані їм документи. Зазначив, що після того як від позивача отримав претензію з пропозицією добровільної сплати заборгованості до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття був внесений запис до Єдиного державного реєстру (ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за його заявою. Пояснив, що він не в змозі повернути дані кошти, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі, а позивачем йому не запропоновано повертати кошти почергово, як він отримував їх частками з липня 2008 року по червень 2009 року.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 04 липня 2008 року Наказом № НТ 080704 Солонянським районним центром зайнятості, ОСОБА_3 був наданий статус безробітного відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та призначена допомога з 04.07.2008 року по 28.06.2009 року.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357 прокуратурою Солонянського району Дніпропетровської області була проведена перевірка щодо цільового використання державних коштів на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, встановлено що відповідач ОСОБА_3 перебував на обліку в Солонянському РЦЗ з 27.06.2008 року по 28.06.2009 року.
При надані ОСОБА_4 статусу безробітного він не повідомив той факт, що зареєстрований Солонянською районною державною адміністрацією, як фізична особа-підприємець з 26.04.2006 року. Цей факт став відомий Солонянському РЦЗ 05.10.2010 року при проведенні обміну інформацією з ПФУ та ДПА, підтвердженням чого є свідоцтво з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. За вказаний період часу ОСОБА_4 незаконно отримував матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Інформацію про факт перебування в статусі підприємця відповідач приховав, що спричинило незаконне отримання ним допомоги по безробіттю за період з 04.07.2008 року по 28.06.2009 року в сумі 5 676, 72 грн.
Відповідно до п.2, п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що пливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В п.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.09.2010 року Солонянською районною державною адміністрацією 26.04.2006 року ОСОБА_3 зареєстровано фізичною-особою-підприємцем.
Пунктом 9 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:
-заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням;
-свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;
-довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах);
-довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;
-довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.
За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Загальний розмір незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю станом на час розгляду справи в суді, як свідчать матеріали справи, становить 5 676, 72 грн.
Так судом встановлено, що Солонянським районним центром зайнятості відповідачу було направлено претензію №351 від 25.08.2010 р. та запропоновано добровільно внести суму в розмірі 5 676, 72 грн. на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Але на сьогоднішній час надходжень на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального рахування на випадок безробіття України від ОСОБА_4 не поступило. Відповідачу було направлено повторну претензію № 455 від 18.10.2010 р. з пропозицією добровільної сплати заборгованості до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття України.
На час розгляду справи в суді відповідач заборгованість в сумі 5 676, 72 грн. не погасив, рішення позивача щодо повернення коштів не оскаржив.
Згідно положень п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
За таких обставин суд вважає, що заперечення відповідача є необґрунтованими та спростовуються зазначеними вище обставинами. З урахуванням викладеного та враховуючи те, що до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача кошти, виплачені як матеріальна допомога по безробіттю в сумі 5 676, 72 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, виплачені як матеріальна допомога по безробіттю в сумі 5 676, 72 грн. /п’ять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 72 коп./.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 16 травня 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма