ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2011 р. Справа № 2a-1149/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Микитюка Р.В.
Суддів: Главача І.А., Кафарського В.В.,
при секретарі Дущак С.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Логінова В.О.
представників третіх осіб –старшого помічника військового прокурора Західного регіону України з питань вирішення звернень та прийому громадян підполковник юстиції Пандяк І.О., військового комісара Івано-Франківського ОВК –Бурак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону майора юстиції В.Вдовитченко, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: старший помічник військового прокурора Західного регіону України з питань вирішення звернень та прийому громадян підполковник юстиції І.Пандяк, військовий комісар Івано-Франківського ОВК полковник Боловицьких І.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону майора юстиції В.Вдовитченко, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: старший помічник військового прокурора Західного регіону України з питань вирішення звернень та прийому громадян підполковник юстиції І.Пандяк, військовий комісар Івано-Франківського ОВК полковник Боловицьких І.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що 04.03.2011року він звернувся до військового прокурора Західного регіону України із скаргою щодо проведення відповідної прокурорської перевірки на предмет не присвоєння своєчасно ОСОБА_1 чергового військового звання.
Зазначив, що 10 березня 2011 року його скарга старшим помічником військового прокурора Західного регіону України з питань вирішення звернень та прийому громадян І. Пандяком була скерована за належністю до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону. 24 березня 2011 року відповідачем дана скарга була на підставі ч.3 ст. 7 закону України «Про звернення громадян»та пп. 3.2-3.3 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2005 року скерована за належністю до військового комісара Івано-Франківського ОВК полковника Боловицьких І. М. Вважає такі дії відповідача щодо переадресування скарги для розгляду по суті до військового комісара Івано-Франківського ОВК полковника Боловицьких І. М. незаконними. В обґрунтування позовних вимог також посилався на те, що ні зазначеною Інструкцією Генерального прокурора України, ні Законом України «Про звернення громадян»не передбачено, щоб звернення громадян де зазначається про порушення їхніх прав в подальшому прокуратурою скеровувались до того військового підрозділу чиї дії оскаржуються. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що даний позов є безпідставним та необґрунтованим. Також зазначив, що в скарга ОСОБА_1 носила характер інформаційного запиту, в ній не містилося повідомлення про вчинення злочину певними посадовими чи службовими особами, що могло бути підставою для вирішення питання в поряду ст.97 КПК України. А відтак, військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону, скерувавши звернення ОСОБА_1 за належністю до військового комісара Івано-Франківського ОВК, діяв в межах та у спосіб визначений законом, а також наказом Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України». Акцентував увагу на те, що п. 3.2 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн, передбачено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів маже бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи. Просив відмовити в задоволенні позову.
Третя особа на стороні відповідача старший помічник військового прокурора Західного регіону України з питань вирішення звернень та прийому громадян І.О.Пандяк проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Пояснив, що відповідно до п.3.1 наказу Генеральної прокуратури України №3гн від 12.04.2011 року «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України»перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, за винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, повинні проводитися лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках потрібно надсилати такі звернення за належністю, роз’яснювати право на звернення за захистом своїх порушених чи оспорюваним прав і свобод до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках –до суду. Вважає направлення військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону звернення ОСОБА_1 за належністю до військового комісара Івано-Франківського ОВК правомірним.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військового комісара Івано-Франківського ОВК в судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначила, що позивача було переведено на рівноцінну вакантну посаду у зв’язку з проведенням організаційних заходів, тому заява ОСОБА_1 про не присвоєння йому чергового звання в 1994 році, являється безпідставною та не підлягає вирішенню. Просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
04.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до військового прокурора Західного регіону України із скаргою щодо проведення відповідної прокурорської перевірки на предмет неприсвоєння своєчасно ОСОБА_1 чергового військового звання.
Листом військової прокуратури Західного регіону України від 10.03.2011 року за №7/5с позивача повідомлено, що його звернення від 04.03.2011 року, яке 09.03.2011 року надійшло у військову прокуратуру Західного регіону України і скеровано за належністю у військову прокуратуру Івано-Франківського гарнізону.
24.03.2011 року прокуратурою Івано-Франківського гарнізону звернення ОСОБА_1 від 04.03.2011 року щодо можливих протиправних дій Командувача 38 загальновійськової армії щодо не присвоєння ОСОБА_1 військового звання «капітан»скеровано за належністю військовому комісару Івано-Франківського ОВК.
Позивач вважає протиправним скерування прокуратурою Івано-Франківського гарнізону його звернення від 04.03.2011 року військовому комісару Івано-Франківського ОВК та зазначає, що дані дії вчинені відповідачем всупереч вимог ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», де зазначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржується.
Дане твердження позивача суд вважає безпідставним та необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»визначено правові основи діяльності прокуратури та зазначено, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача в своїй скарзі ОСОБА_1 просив військового прокурора Західного регіону провести відповідну перевірку по обставинах неприсвоєння йому в 1994 році Командуючим 38 загальновійськовою армією військового звання «капітан»та відповідними засобами прокурорського реагування (подання, припис) захистити його право на своєчасне отримання військового звання.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Суд, дослідивши зміст звернення ОСОБА_1 від 04.03.2011 року, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в даному зверненні не було в достатній мірі вказано на порушення закону, яке має очевидний характер і може завдати істотної шкоди позивачу, якщо не буде негайно усунуто, а також в ній не містилося повідомлення про вчинення злочину певними посадовими чи службовими особами, що могло бути підставою для вирішення питання в поряду ст.97 КПК України. Відтак в прокурора Івано-Франківського гарнізону не було підстав для застосування актів прокурорського реагування, в тому числі винесенні припису чи подання.
Крім того, колегія суддів вважає, що військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону, скеровуючи звернення ОСОБА_1 від 04.03.2011 року, діяв в контексті вимог п.3.2 наказу Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, де передбачено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів маже бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Правомірність дій відповідача випливає також із змісту п.3.1 наказу Генеральної прокуратури України №3гн від 12.04.2011 року «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України», відповідно до якого, перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, за винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, проводити лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках надсилати такі звернення за належністю, роз’яснювати право на звернення за захистом своїх порушених чи оспорюваним прав і свобод до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках –до суду.
Суд також звертає увагу на те, що про передачу звернення позивача від вищої прокуратури до підпорядкованої та про скерування даного звернення за належністю позивача повідомлялося належним чином та у строки встановлені Законом, що не заперечив в судовому засіданні і сам позивач.
В контексті вищевикладеного суд вважає, що відповідач, скеровуючи звернення ОСОБА_1 до військового комісара Івано-Франківського ОВК, діяв в межах та у спосіб визначений Законом України «Про звернення громадян», Закону України «Про прокуратуру»та відповідно до вимог наказів Генеральної прокуратури України.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Микитюк Р.В.
Судді: Главач І.А.
Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 10.05.2011 року.