Судове рішення #15585347

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р.                                                                               Справа № 2a-1322/11/0970

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Богусевич А.С.

          за участю сторін:

  представника позивача: Семенців І.М.,

  відповідача: ОСОБА_2,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області      

          до відповідача:  ПП ОСОБА_2

          про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

  13 квітня 2011 року Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (надалі –позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 07.10.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт за № 204776 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації громадянином ОСОБА_2 легкового автомобіля облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки. 12.10.2010 року враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_2 винесено постанову за № 106494 на суму 510 гривень. У передбачений строк сума застосованої фінансової санкції відповідачем добровільно не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

07.10.2010 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 204776 про порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” під час експлуатації громадянином ОСОБА_2 легкового автомобіля, облаштованого як таксі, у зв’язку з  відсутністю у нього ліцензійної картки.

Постановою начальника Територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області від 12.10.2010 року № 106494 за порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” та відповідно до норм абзацу 4 частини 1 статті 60 цього Закону до ОСОБА_2 застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі      510 грн.

Постанова направлена відповідачу листом № 09-3-20/4065 від 13.10.2010 року.

Постанова в порядку передбаченому пункотом 32 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” від 08.11.2006 року № 1567 (далі – Постанови) до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не була оскаржена.

Відповідно до повідомлення територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 12.04.2011 року ОСОБА_2 не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі – Закону) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею Закону передбачені документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, а саме, для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України, а для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до пункту 28 Постанови № 1567 під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.          

Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Згідно пунктів 21, 27 Постанови № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до пункту 28 Постанови № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.   

Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн. добровільно не сплачена, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно винесена постанова від 12.10.2010року № 106494 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов  таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини  4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.  

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ПП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1 в доход Державного бюджету України фінансові санкції по постанові від 12.10.2010 року за  №106494 в сумі 510 грн. (п"ятсот десять гривень).  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          


          Суддя:                                                                                                     Панікар І.В.







          

          Постанова складена в повному обсязі 10.05.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація