ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.2007

Справа №2-8/13248-2007А

За позовом – Прокуратура м. Сімферополь в інтересах держави в особі Держземінспекції АР Крим, м. Сімферополь     

До відповідача – Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь          

Про визнання протиправними, недійсним та скасування рішення.

Головуючий суддя Чумаченко С.А.

Секретар Ярилова О.С.  

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Від прокурора – Яковлєв О.С..

Сутність спору: позивач, Прокуратура м. Сімферополь в інтересах держави в особі Держземінспекції АР Крим звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Сімферопольської міської ради, просить визнати протиправними, недійсними та скасувати пункти 2.2.,2.3., 2.10,2.13,3.4.,4.3., Порядку набуття права на землю юридичними особами в м. Сімферополь, затвердженого рішенням 6-ї сесії 24-го скликання від 26.12.2002 року №79.

Представник позивача представив заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати нечинним п.1. рішення Сімферопольської міської ради 6-ї сесії 24-го скликання від 26.12.2002 року №79 (зі змінами від 21.10.2004 року) про затвердження Порядку отримання права на земельні ділянки фізичними та юридичними особами. Зобов’язати Сімферопольську міську раду привести у відповідність до положень чинного законодавства України пункти 2.2.,2.3.,2.10.,2.13.,3.4.,4.3 Порядку отримання права на земельні ділянки фізичними та юридичними особами.

Представник відповідача представив відзив по справі відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 150 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

     Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.12.2002 року Рішенням №79, 6-ї сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі» зокрема п.1. вирішено затвердити Порядок набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі відповідно додатку. Пунктом 2 рішення вирішено встановити, що порядок набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі є обов’язковим для виконання усіма розташованими на території м. Сімферополя органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, іншими юридичними та фізичними особами.

Так, відповідно до п.2.1. Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі, затвердженому Рішенням №79, 6-ї сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі» від 26.12.2002 року, особи зацікавлені в наданні земельних ділянок у постійне користування або передачі їх в оренду під забудову в порядку відводу (за виключенням будівництва громадянами жилих домів, господарських будов, гаражів, дач, та ведення індивідуального садівництва), звертаються на ім’я міського голови з клопотанням про можливість розміщення об’єкту та дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування та розміру земельної ділянки. В клопотанні вказується орієнтовна площа земельної ділянки, ціль та строк його використання, а також додається ескізний проект об’єкту, а при необхідності містобудівне обґрунтування.

Пунктом 2.2. вищевказаного порядку передбачено, що з резолюцією міського голови клопотання направляється для надання у місячний строк необхідних матеріалів в управління архітектури та містобудування, комітет по управлінню земельними ресурсами міськради та відділ екології, після чого дані матеріали виносяться на розгляд сумісного засідання технічної ради та постійної депутатської комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин. Склад технічної ради затверджується розпорядженням міського голови.

Відповідно до п.2.3. при позитивному рішенні сумісного засідання технічної ради та депутатської комісії управлінням архітектури та містобудування у двотижневий строк, заявнику видається протокол, акт вибору та обслідування земельної ділянки зі схемою розміщення об’єкту для погодження його з комітетом по управлінню земельними ресурсами міськради, СЕС м. Сімферополя, органом пожежного нагляду, місцевим органом охорони природи, охорони пам’ятників культурної спадщини, а при необхідності іншими підприємствами, установами та організаціями (додаток №1 форма №7 Регіональних правил забудови та використання територій в АР Крим).

Згідно з п.2.10. порядку, у випадку якщо сумісне засідання технічної ради та постійної депутатської комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин встановить неможливість розміщення об’єкту, погодження місця розташування земельної ділянки, в протоколі  вказується причини цього, після чого даний протокол направляється в управління архітектури та містобудування, яке у місячний строк готовить проект рішення сесії міської ради про відмову в розміщенні об’єкту.

 Відповідно до п.2.13. вищевказаного порядку, проект рішення сесії надається комітетом по управлінню земельними ресурсами для погодження в постійну комісію по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, яка виносить його на розгляд сесії міськради.

Пунктом 3.4. передбачено, що проект рішення сесії, сумісно з матеріалами, направляється на розгляд та погодження постійної комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, яка виносить його на засідання сесії міської ради.

Згідно з п.4.3., підготовлений проект рішення сесії міськради направляється на розгляд та погодження постійної комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, яка виносить його на засідання сесії міськради.

21.10.2004 року Рішенням №336, 22-ї сесії 4-го скликання Сімферопольської міської ради «Про внесення змін та доповнень в рішення 6-ї сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 26.12.2002 року №79 «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі» зокрема п.1.2. рішення вирішено пункт 3.4. рішення №70 від 26.12.2002 року змінити та доповнити, виклавши його в наступні редакції: «Постійною комісією по питанням містобудування раціонального природокористування, екології та земельних відносин, сумісно з технічною радою вносить на розгляд сесії міськради проекти рішень міськради про відмову у погодженні місцерозташування об’єктів».

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним  багатством,  що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою  виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.

В свою чергу розділом 4 Земельного Кодексу України регулюються питання набуття та реалізації права на землю як громадянами так і організаціями, установами, підприємцями та передбачає конкретні міри по здійсненню конституційних положень та інших законодавчих актів по набуттю землі громадянами та підприємствами.

Так відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України, громадяни,  зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної  або  комунальної  власності для   ведення   фермерського   господарства,   ведення  особистого селянського  господарства,  ведення  садівництва,  будівництва   і обслуговування  жилого  будинку,  господарських  будівель і споруд (присадибна   ділянка),   індивідуального   дачного   будівництва, будівництва   індивідуальних  гаражів  у  межах  норм  безоплатної приватизації,  подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської  міської  державної  адміністрації або сільської, селищної,  міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.  У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Згідно ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України, відповідна  місцева  державна  адміністрація або сільська, селищна,  міська рада розглядає заяву,  а при  передачі  земельної ділянки  фермерському  господарству  -  також  висновки конкурсної комісії,  і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Частиною 8 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, що проект   відведення  земельної  ділянки  розробляється  за замовленням громадян організаціями,  які мають відповідні  дозволи (ліцензії)   на   виконання   цих   видів   робіт,  у  строки,  що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного Кодексу України, проект   відведення   земельної  ділянки  погоджується  з органом    по    земельних    ресурсах,     природоохоронним  і санітарно-епідеміологічним органами,    органами   архітектури   і охорони культурної спадщини та подається  на  розгляд  відповідних місцевої    державної    адміністрації    або   органу   місцевого самоврядування.

Згідно до ч.10 ст. 118 Земельного Кодексу України, районна,  Київська  чи  Севастопольська  міська  державна адміністрація або сільська,  селищна, міська рада у місячний строк розглядає  проект  відведення  та  приймає  рішення  про  передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до п.10 та п.11 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» по результатам вивчення та розгляду питань постійні комісії готують висновки та рекомендації, які підлягають обов’язковому розгляду.

Крім того, порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачається ст. 123 та ст. 124 Земельного Кодексу України.

Таким чином, порядок реалізації права громадян та юридичних осіб на набуття у власність або отримання в оренду земельних ділянок регламентований Земельним кодексом України  та іншими нормативно правовими актами, у зв’язку з чим додаткове регулювання Сімферопольською міською радою вказаного порядку зі включенням до діяльності по наданню земельних ділянок у постійне користування або наданню в оренду, технічної ради, а також включення додаткових етапів щодо погодження надання земельної ділянки є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.

Згідно ч.10. ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або  законам  України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже п.1. Рішення №79, 6-ї сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі» від 26.12.2002 року підлягає визнанню нечинним.

Враховуючи, що згідно до п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради,  відповідно  до   закону вирішуються  питання   регулювання земельних відносин суд вважає за необхідне зобов’язати Сімферопольську міську раду привести у відповідність до положень чинного законодавства України пункти 2.2.,2.3.,2.10.,2.13.,3.4.,4.3 Порядку отримання права на земельні ділянки фізичними та юридичними особами.

Захист прав громадян та юридичних осіб  на  земельні  ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав;   відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють  небезпеку  порушення  прав;  визнання  угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої  влади  або  органів місцевого   самоврядування;   відшкодування   заподіяних  збитків; застосування інших передбачених  законом  способів.  Зокрема,  при оскарженні  рішень  органів  виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань,  віднесених до їх компетенції (наприклад, про  відмову  в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта),  суд у  разі  задоволення  позову  визнає рішення  цих  органів  недійсними  і  зобов'язує  їх,  залежно від характеру спору,  виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

      Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

      Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

       До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

       У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
-з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване
це рішення(дія);
- з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який видав цей акт. Обов'язковою  умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта  прав та охоронюваних   законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.

       Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

      Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

      Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

       В судовому засіданні 11.12.2007 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

       Повний текст постанови підписано 17.12.2007 року.

      Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163,  ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати п.1. Рішення №79, 6-ї сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради від 26.12.2002 року «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі» нечинним.

3.          Зобов’язати Сімферопольську міську раду привести у відповідність до положень чинного законодавства України пункти 2.2.,2.3.,2.10.,2.13.,3.4.,4.3 Порядку отримання права на земельні ділянки фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.