ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4107/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучма К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року заявник в інтересах держави в особі позивача звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за січень 2011 року в сумі 17 143, 22 грн. та за лютий 2011 року в сумі 15 290, 24 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, в зв’язку з чим заявник був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник заявника у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача пред’явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно у підприємства існує заборгованість зі сплати страхових внесків за січень 2011 року в сумі 17 143, 22 грн. та за лютий 2011 року в сумі 15 290, 24 грн., яка утворилася в зв’язку зі скрутним фінансовим станом, а тому відповідач не в змозі погасити недоїмку в добровільному порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету зареєстроване в УПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Частина 3 ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV зазначає, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України.
Відповідно до ч.6 ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати.
Частиною 6 ст.20 Закону передбачено, що у разі неостаточності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплати зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Відповідно до карток особового рахунку платника страхових внесків, поданими відповідачем до Управління ПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області платником були нараховані та не сплачені страхові внески за січень 2011 року в сумі 17143,22 грн. та за лютий 2011 року в сумі 15 290, 24 грн.
Таким чином, в порушення норм законодавства відповідачем своєчасно не здійснені в повному обсязі обов’язкові платежі до Пенсійного фонду України, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості.
Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Згідно п.4 ст.12 зазначеного закону встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).
Положеннями ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно із ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (тобто до 20 числа кожного місяця).
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області по справі №5005/3388/2011 про порушення справи про банкрутство датована 17.03.2011 р., а термін сплати страхових внесків, нарахованих за лютий 2011 року, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (тобто до 20 березня 2011 року), таким чином, заборгованість позивача виникла після порушення справи про банкрутство, та є поточною заборгованістю, на яку дія мораторію не розповсюджується, а тому дані вимоги не можуть бути заявлені в рамках справи про банкрутство Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, суд вважає за можливе роз’яснити позивачу, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а тому у нього є право звернення з вимогою стосовно заборгованості зі сплати страхових внесків за січень 2011 року в сумі 17 143, 22 грн. в рамках порушення провадження про банкрутство ДП «Навчально-дослідного господарства «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету, а не в рамках даної справи.
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за лютий 2011 року в сумі 15 290, 24 грн., а в задоволенні решти позову відмовити, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за лютий 2011 року в сумі 15 290, 24 грн. /п’ятнадцять тисяч двісті дев’яносто грн. 24 коп./.
У задоволенні решти позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 30 травня 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма