ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4139/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Бойченюк К.В.
Від відповідача: Прошакова М.В., Чмир О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення від 09.03.2011р. № 0000642305, -
ВСТАНОВИВ:
06.04.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 09.03.2011р. №0000642305, винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК»нараховане податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 707070,00 грн., у тому числі:
- за основним платежем –565 656 грн. 00 коп.;
- за штрафними (фінансовими) санкціями -141 414 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2010р., за результатами якої не встановлено порушень з боку позивача та складено довідку №433/23-5/33382960 від 18.02.2011р. Однак 04.04.2011р. позивачем отримано від відповідача податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000642305, яким позивачу нараховане податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 707070,00 грн. Зазначене податкове повідомлення –рішення позивач вважає таким, що винесено з порушенням законодавства та є таким, що порушує права та законні інтереси позивача і підлягає скасуванню, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог ст. 78 Податкового кодексу України та податкове повідомлення рішення не відповідає результатам перевірки, які викладені в довідці №433/23-5/33382960 від 18.02.2011р., а саме : відсутність порушення податкового законодавства з боку позивача, оскільки акт про порушення відповідачем не складався, а було складено довідку, що свідчить про відсутність порушення податкового законодавства відповідно до ст.86 Податкового кодексу України; правомірність нарахування позивачем податкового кредиту у грудні 2010р. по взаєвідносинах з ТОВ «Цифротех», оскільки останній був зареєстрований платником податку на додану вартість станом на грудень 2010р. та позивачем були здійснені розрахунки з останнім, що підтверджується банківськими виписками; ТОВ «Цифротех»задекларувало зазначені податкові зобов’язання у своїй уточнюючій декларації; відповідачем порушено строк винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки довідка щодо проведення перевірки від 18.02.2011р. була вручена позивачеві 18.02.2011р., а податкове повідомлення-рішення складено відповідачем лише 09.03.2011р., тоді як граничний строк його складання відповідно до вимог п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України є 04.03.2011р.; неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 25% від суми нарахованого зобов’язання, оскільки штраф застосовується за умови виявлення заниження податкових зобов’язань. Відповідачем у ході перевірки порушення податкового законодавства позивачем не встановлено, в тому числі відсутнє заниження податкових зобов’язань з ПДВ, а, відтак, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій. Також , позивач у позові посилається і на статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст.1,4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинних станом на грудень 2010р.) ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Тобто, на думку позивача, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції за загальним правилом не впливають на права та обов’язки іншого платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні та у запереченнях на позов проти визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.03.2011р. №0000642305 заперечують, просять в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що згідно до пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Так, листом від 31.01.2011р. №4328/10/23-517 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська запитувало у ТОВ «Тайгер-ГК»пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з усіма контрагентами, визначеними в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р., однак відповіді надано не було, що стало підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача. В результаті проведення перевірки встановлено, що одним з основних постачальників ТОВ «Тайгер-ГК»в грудні 2010р. було ТОВ «Цифротех». За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів згідно АРМу «Контрагенти», встановлені відхилення сум ПДВ по операціях з продажу на митній території України, що також було підтверджено отриманою відповіддю ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 09.03.2011р. про те, що ТОВ «Цифротех»у наданій до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська декларації з ПДВ за грудень 2010р. не задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Тайгер-ГК». З огляду за вказане вище, представники відповідача вважають вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодексу України та втратили чинність Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ, Закон України «Про податок на додану вартість».
Однак, виходячи з того, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до правовідносин, які виникли у цій справі слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (грудень 2010р.), тобто Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ та Закон України «Про податок на додану вартість», а також норми Податкового кодексу України щодо правомірності проведеної перевірки та застосування штрафних санкцій з урахуванням того, що перевірку проведено податковою інспекцією у березні 2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК»зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 21.02.2005р., за адресою: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд.15А (код ЄДРПОУ 33382960) та з 03.03.2005р. знаходиться на податковому обліку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №062304 від 21.02.2005р., довідкою з ЄДРПОУ №439869, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.12.2010р. №100314333, даними наведеними в довідці «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТАЙГЕР-ГК» (а.с.9-18, 43-47).
31.01.2011р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було складено запит за № 4328/10/23-517 про надання пояснень та їх документального підтвердження відносно декларації з ПДВ за грудень 2010р. щодо підтвердження господарських правовідносин з усіма контрагентами, задекларованими в додатку 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010р. Зазначений запит було вручено представнику позивача –головному бухгалтеру Скипочці М.М. 31.01.2011р., що підтверджується відповідною відміткою на копії зазначеного запиту та не заперечується позивачем у судовому засіданні (а.с.53-54).
З пояснень відповідача по справі наданих в судовому засіданні та з заперечень ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вбачається, що ніякої відповіді та документальних підтверджень від позивача не отримано, що стало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.48-49).
У ході судового розгляду справи позивачем не надано доказів того, що позивачем надавались на вимогу податкової інспекції запитувані 31.01.2011р. документи.
Відповідно до п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, виходячи з того, що позивачем не було на запит податкової інспекції надано витребуваних податковою інспекцією документів, документальну позапланову виїзну перевірку відповідачем проведено правомірно на підставі наказу № 282 від 14.02.2011р., який не скасовано на не визнано недійсним у встановленому законодавством порядку та у відповідності до вимог ст. 78 Податкового кодексу України, тобто у порядку та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Виходячи з наведеного посилання позивача як на підставу неправомірності проведення перевірки не можуть бути прийняті судом до уваги.
Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТАЙГЕР-ГК»з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2010 року проводилась з 15.02.2011р. по 18.02.2011р.(а.с.9).
За результатами зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було складено довідку від 18.02.2011р. за № 433/23-5/33382960 у висновках якої зазначено про те, що висновок щодо правомірності формування податкового кредиту по декларації за грудень 2010 року у сумі 8 278 421, 72 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічних звірок по постачальникам ТОВ «Тайгер-ГК»(а.с.9-18).
09.03.2011р. податковою інспекцією було отримано відповідь № 55/7/23-318 від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на запит податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в якій зазначено про те, що ТОВ «Цифротех»надало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію за грудень 2010 року від 20.01.2011р. № 1082932 з нульовими показниками (а.с.50-52).
В подальшому, на підставі акту № 433/23-5/33382960 від 18.02.2011р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 09.03.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000642305 за яким встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з чим позивачеві збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем 565 656 грн., за штрафними санкціями на підставі п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - 141 414 грн. (а.с.8).
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками ( у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984.
Відповідно до п. 3 розділу 1 згаданого вище Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень –довідка.
Акт –службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
Згідно п.6 розділу 1 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень( п.6.1 Порядку); виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п.6.2 Порядку); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення ( п.6.3 Порядку); у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання (п.6.4 Порядку).
Пунктом 7 розділу ІУ згаданого Порядку передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби ( його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та у порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Також, відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Тобто, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідно до наведених норм чинного законодавства може бути лише акт перевірки, яким встановлено порушення платником податків податкового чи іншого законодавства України.
Судом встановлено, та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду справи належними доказами, те, що за результатами перевірки позивача відповідачем була складена довідка № 433/23-5/33382960 від 18.02.2011р., що свідчить про відсутність порушення позивачем податкового законодавства у відповідності до вимог п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984.
Також, як вбачається зі змісту довідки перевірки, а саме: у розділі 3.1.2 п.4 вказаної довідки міститься посилання на те, що постачальником позивача серед інших було і ТОВ «Цифротех». Згідно договору поставки № 10/10/26 від 26.10.10р. постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцеві товар (мобільні телефони, цифрову техніку та аксесуари) відповідно специфікації, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його в строки обумовлені даним договором. Ціна, найменування та строки поставки вказуються в специфікаціях до договору. Поставка товарів здійснюється на умовах DDU –об’єкт за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 151д відповідно ІНКОТЕРМС –2000р. Оплату Покупець здійснює протягом 60-ти календарних днів з моменту здійснення Постачальником поставки товару. Сплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У грудні 2010 року здійснено операції з продажу товару ( мобільні телефони, цифрову техніку та аксесуари) на загальну суму 3 393 936 грн. 74 коп., у т.ч. ПДВ 565 656,12 грн. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів згідно АРМу «Контрагенти», встановлені відхилення сум ПДВ по операціях з продажу на митній території України, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, по наступним контрагентам: але ТОВ «Цифротех»надано до перевірки вищевказаний договір поставки № 10/10/26 від 26.10.10, наступні акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) та податкові накладні на загальну суму 3 393 936,74 грн., у тому числі ПДВ 565 656,12 грн.: видаткова накладна № 000076S001 від 01.12.10 –податкова накладна № 1893 від 01.12.10 на суму 2896711,70 грн., у т.ч. ПДВ 482785,28 грн.; видаткова накладна ЦТ-0000002 від 29.12.10 –податкова накладна № 1897 від 29.12.10 на суму 400979,17 грн., в т.ч. ПДВ 66829,86 грн.; видаткова накладна ЦТ-0000004 від 31.12.10 –податкова накладна № 1898 від 31.12.10 на суму 96245,87 грн. в т.ч. ПДВ 16040,98 грн., а всього на загальну суму 3 393936,74 грн., в т.ч. ПДВ 565 656,12 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ грудень 2010 року. Розрахунки між суб’єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі. Запит щодо проведення зустрічної звірки направлено за місцем реєстрації підприємства до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська листом від 16.-2011р. № 7337/7/23-515(а.с.15).
Згідно розділу 4 висновків вищевказаної довідки зазначено про те, що висновок щодо правомірності формування податкового кредиту по декларації за грудень 2010р. у сумі 8278421,73 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічних звірок по постачальникам ТОВ «Тайгер-ГК».
Тобто, зі змісту вказаної вище довідки перевірки станом на 18.02.2011р. ( дату складання довідки перевірки) податковою інспекцією порушення позивачем норм податкового законодавства України не встановлено, у зв’язку з чим була складена довідка № 433/23-5/33382960 від 18.02.2011р., та при цьому, у довідці зазначено про те, що позивачем суми податку на додану вартість, за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Крім того, зазначено, що розрахунки суб’єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.
Зазначений факт підтверджений представниками відповідача у ході судового розгляду справи в судовому засіданні.
Є безпідставним висновок відповідача у довідці про те, що висновок щодо правомірності формування податкового кредиту по декларації за грудень 2010 року у сумі 8 278 421,73 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічних звірок по постачальникам ТОВ «Тайгер-ГК», оскільки такий висновок суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 визначає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Позивачем у судове засідання надані копії документів, які підтверджують виконання господарських зобов’язань позивачем за договором поставки № 10/10/26 від 26.10.10р., а саме: копія договору поставки № 10/10/26, який підписаний як позивачем та відповідачем, скріплений печатками та має всі необхідні дані щодо вимог договорів поставки, передбачених нормами Цивільного кодексу України; видаткові накладні від 01.12.2010р., від 29.12.2010р., від 31.12.2010р., копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей № 154/290 від 01.12.2010р., № 203/338 від 29.12.2010р., копія свідоцтва платника ПДВ відносно позивача від 20.12.2010р., копія свідоцтва платника ПДВ відносно ТОВ «Цифротех»від 26.01.2007р., копії податкових накладних від 01.12.2010р. № 1893, від 29.12.2010р. № 1897, від 31.12.2010р. № 1898, а також копії випискок банку від 18.01.2011р., від 07.02.2011р., від 10.02.2011р., від 31.12.2010р., з яких вбачається перерахування позивачем коштів на користь ТОВ «Цифротех» на виконання умов вищевказаного договору поставки (а.с.20-23,27-30, 36-42).
Представники відповідача підтвердили наявність у позивача вищенаведених бухгалтерських документів під час проведення перевірки, однак як на підставу правомірності прийнятого відповідачем рішення посилається на лист ДПІ Ленінського району у м. Дніпропетровську, яким повідомлено про те, що ТОВ «Цифротех» не були задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ за грудень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТАЙГЕР–ГК», що і стало підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, представники відповідача підтвердили, що акт щодо встановлення порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем не приймався, а була складена лише довідка від 18.02.2011р.
У зв’язку з тим, що акт про встановлення порушення позивачем норм податкового законодавства відповідачем не приймався, то суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття і оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000642305 до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 141 414 грн. на підставі п.123 ст. 123 Податкового кодексу України.
Однак, застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача за порушення податкового законодавства України є безпідставним, так як ні матеріалами перевірки від 18.02.2011р., ні у ході судового розгляду справи не встановлено порушення позивачем податкового законодавства України, належним доказів цього відповідачем не надано. При цьому, застосування штрафних санкцій по правовідносинах позивача з контрагентами у грудні 2010р. з застосуванням Податкового кодексу України, є неправомірним, оскільки Податковий кодекс України набрав законної сили 01.01.2011р., тобто, його норми можуть бути застосовані відповідачем до правовідносин, які виникли лише з 01.01.2011р.
Крім того, згідно до ч. 5 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України у зв’язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до тих платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за дії третіх осіб.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та статей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинних станом на момент виникнення правовідносин –грудень 2010р.) ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Тобто,порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов’язки іншого платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена у Довідці про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного Суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету від 20.10.2006р. та від 15.04.2010р. Вищим адміністративним Судом України.
Таким чином, посилання відповідача на те, що ТОВ «Цифротех»не відобразило свої податкові зобов’язання за грудень 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ «ТАЙГЕР-ГК»у своїй податковій звітності, не може бути покладено в основу даного рішення як підстава для застосування до позивача штрафних санкцій та покладення на нього обов’язку щодо сплати податку на додану вартість, оскільки позивачем податок на додану вартість був сплачений при перерахуванні коштів за придбаний товар на рахунок ТОВ «Цифротех», що підтверджується наявними в матеріалах копіями банківських виписок.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач в ході судового розгляду справи не надав жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про правомірність, законність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення форми «Р»№0000642305 від 09.03.2011р., навпаки, представниками відповідача у судовому засіданні підтверджено відсутність порушення позивачем податкового законодавства України, а зазначено про те, що оспорюване рішення прийняте у зв’язку з тим, що ТОВ «Цифротех»не відобразило у своїй податковій звітності податкові зобов’язання по взаємовідносинах з позивачем у грудні 2010р., що і стало підставою для прийняття оспорюваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000642305 від 09.03.2011р. не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000642305 від 09.03.2011р. слід визнати протиправним, оскільки воно є необґрунтованим, незаконним і підлягає скасуванню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 913027 від 06.04.2011р. (а.с.2). Зазначена сума судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 09.03.2011р. – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0000642305, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК» нараховане податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 707070,00грн. в тому числі: за основним платежем - 565656,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 141414,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ГК» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд.15А, код ЄДРПОУ 33382960) – витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. ( три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23.05.2011р.
Суддя
С.О. Конєва