ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4960/11
, - За позовом: Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації
До: Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області
Про: визнання вимог неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії
Суддя Златін С.В.
Секретар Лісна А.М.
Представники:
Від позивача –ОСОБА_1 –довіреність від 21.04.2011 р. № 16/10-960
Від відповідача –ОСОБА_2 –довіреність від 04.01.2011 року № 11-07
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
27.04.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання листів Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову та від 06.01.2011 року № 04-07-04-15/93 про вимоги щодо усунення виявлених порушень, направлені до головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, неправомірними та зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області відізвати листи Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову та від 06.01.2011 року № 04-07-04-15/93 про вимоги щодо усунення виявлених порушень.
Ухвалою суду від 28.04.2011 року позовну заяву Головного управління агропромислового комплексу Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області в частині заявлених позовних вимог про визнання неправомірним листа Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову та зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області відізвати лист Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову - залишено без руху, у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду та надано позивачеві строк до 19.05.2011 р. усунути визначені недоліки позовної заяви.
В іншій частині позовних вимог, а саме: про визнання листа Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06.01.2011 року № 04-07-04-15/93 про вимоги щодо усунення виявлених порушень, направленого до головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, неправомірним та зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області відізвати лист Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06.01.2011 року № 04-07-04-15/93 про вимоги щодо усунення виявлених порушень відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2011 року.
Ухвалою від 19.05.2011 року позовну заяву Головного управління агропромислового комплексу Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області в частині заявлених позовних вимог про визнання неправомірним листа Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову та зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області відізвати лист Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 про ініціювання позову повернуто позивачу.
У судовому засіданні 19.05.2011 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що вимоги відповідача викладені в листі від 06.01.2011 року № 04-07-04-15/93 не повинні поширюватися на позивача, оскільки на позивача не покладено здійснення контролю за фактичними витратами господарств, які є учасниками виконання програми «Селекція в рослинництві», оскільки відповідні функції покладено згідно постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві»на Міністерство аграрної політики України.
Відповідач у судовому засіданні 19.05.2011 року заперечував проти задоволення позовних вимог та надав суду письмові заперечення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази, які є у матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено з 06.05.2010 року по 08.06.2010 року ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації в Дніпропетровській області.
Результати ревізії позивача зафіксовані відповідачем у Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації в Дніпропетровській області за період з 2009 року по 01.04.2010 року № 07-24/45 від 08 червня 2010 року.
На підставі вищевказаного Акту ревізії відповідачем направлено позивачу лист від 21.06.2010 року № 04-07-04-15/6186 «Про ініціювання позову», у якому відповідач просив позивача забезпечити відшкодування в установленому законодавством порядку втрат фінансових ресурсів на суму 367,4 тисяч гривень, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. А саме: незаконно отриману за рахунок бюджетних коштів компенсацію вартості виконаних робіт у первинному насінництві понад встановлені нормативи Міністерства аграрної політики України ТОВ «АФ ім. Шевченка» у сумі 178,1 тисяча гривень та ТОВ «НВП «Агродніпро-насіння» у сумі 189,3 тисяч гривень, чим завдано збитки державному бюджету на відповідні суми.
Позивач 08.07.2010 року направив на адресу відповідача листа № 16/20-1298 «Про надання інформації» у якому повідомив відповідача про те, що на позивача не покладено здійснення контролю за фактичними витратами господарств, які є учасниками виконання програми «Селекція в рослинництві», оскільки відповідні функції покладено згідно постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві» на Міністерство аграрної політики України.
06.01.2011 року відповідачем направлено на адресу позивача лист № 04-07-04-15/93 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень», у якому відповідач вимагає від позивача в термін до 14.01.2011 року: забезпечити відшкодування до державного бюджету суму незаконно отриманої компенсації вартості робіт у первинному насінництві, у тому числі і шляхом проведення претензійно-позовної роботи; проінформувати контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області щодо відшкодування порушень у сумі 367,4 тисяч гривень, з наданням завірених копій первинних документів, що підтверджують усунення порушень.
У відповідності до пунктів 7 та 10 статті 10, а також статті 15 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу України» вимоги контрольно-ревізійного управління є обов’язковими до виконання підконтрольними установами і у разі не забезпечення виконання підконтрольною установою вимог контрольно-ревізійного управління, останнє вправі звернутися до суду із відповідним позовом.
Верховний Суд України у своїй постанові від 01.12.2009 року № 09/236 зазначає, що індивідуальні акти стосуються конкретних осіб і їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата – конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Таким чином, вимоги відповідача, викладені у листі № 04-07-04-15/93 від 06.01.2011 року «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень», є правовим актом індивідуальної дії, оскільки відповідають вищевказаним критеріям встановленим для індивідуального акту, на його підставі виникли конкретні адміністративно-правові відносини між позивачем та відповідачем.
Отже, вимоги відповідача, які викладені у листі останнього № 04-07-04-15/93 від 06.01.2011 року «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень», та адресовані позивачу можуть бути оскаржені в адміністративному суді.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що вимоги відповідача, які викладені у листі останнього № 04-07-04-15/93 від 06.01.2011 року «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень» та адресовані позивачу, є протиправними та підлягають скасування з наступних причин.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству аграрної політики та продовольства за програмою "Селекція в рослинництві" визначений постановою Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві».
Головним розпорядником бюджетних коштів за програмою "Селекція в рослинництві" є Міністерство аграрної політики та продовольства (абз.2 п.1 вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України).
Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві» розподіл бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном пропорційно прогнозованим обсягам витрат на виконання робіт у первинному насінництві кожного підприємства, що визначені науково-виробничими програмами первинного насінництва на відповідний рік, здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства - за програмою "Селекція в рослинництві".
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві» Міністерством аграрної політики України прийнято наказ № 356 від 25.05.2009 року, яким затверджено розподіл коштів державного бюджету, передбачених на часткову компенсацію вартості робіт у первинному насінництві, у відповідності до якого ТОВ «АФ ім. Шевченка» та ТОВ «НВП «Агродніпро-насіння» отримали грошові кошти у розмірі 422,2 тисяч гривень та 411,2 тисяч гривень відповідно.
Суд зазначає, що відповідач у Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації в Дніпропетровській області за період з 2009 року по 01.04.2010 року № 07-24/45 від 08 червня 2010 року (сторінка 8) окремо вказує, що перевіркою питання надання компенсацій за КПКВ 2801220 «Селекція у рослинництві» встановлено, що всі функції, пов’язані з розподілом бюджетних асигнувань (з урахуванням складу та обсягу робіт у первинному насінництві та понесених за ним витрат), а також контроль за станом виконання заходів та використанням коштів зосереджені на рівні Мінагрополітики.
У відповідності до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 18.03.2009 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції у рослинництві» Міністерство аграрної політики та продовольства подає Мінфіну щокварталу до 20 числа наступного місяця узагальнену інформацію за формами, затвердженими відповідно Міністерством аграрної політики та продовольства, і до 1 лютого наступного року звіт про ефективність використання бюджетних коштів.
Таким чином, на позивача чинним законодавством України не покладено обов’язків щодо здійснення розподілу бюджетних коштів за програмою "Селекція в рослинництві" та здійснення контролю за фактичними витратами господарств, які є учасниками виконання програми «Селекція в рослинництві», а тому останній не повинен забезпечувати відшкодування до державного бюджету суму незаконно отриманої компенсації вартості робіт у первинному насінництві, у тому числі і шляхом проведення претензійно-позовної роботи; інформувати контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області щодо відшкодування порушень у сумі 367,4 тисяч гривень, з наданням завірених копій первинних документів, що підтверджують усунення порушень.
На підставі викладеного суд вважає, що вимоги відповідача, які викладені у листі останнього № 04-07-04-15/93 від 06.01.2011 року «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень» прийняті з порушенням ч.3 ст. 2 КАС України, а саме: без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи те, що контроль за станом виконання заходів та використанням коштів за програмою "Селекція в рослинництві" зосереджені на рівні Мінагрополітики, а також те, що останнє складає звіт про ефективність використання бюджетних коштів за програмою "Селекція в рослинництві", то саме Міністерство аграрної політики України повинно пред’являти позов до суду про стягнення незаконно отриманих бюджетних коштів та звітувати перед Державною контрольно-ревізійною службою України.
Окрім того, суд зазначає, що відповідач згідно п.8 ч.1 ст. 10 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу України» вправі самостійно у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що у адміністративному суді можуть бути оскаржені виключно рішення, дій чи бездітність суб’єктів владних повноважень, а не форма їх вираження (фіксації) – листи, повідомлення тощо, а також те, що способом захисту порушених прав сторін є визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень та його скасування, а не відзив листів, у яких зафіксовані рішення суб’єктів владних повноважень, та враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача у справі, суд виходить за межі позовних вимог.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено (ч.3 ст. 94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації – задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, а саме: забезпечити відшкодування до державного бюджету суму незаконно отриманої компенсації вартості робіт у первинному насінництві, у тому числі і шляхом проведення претензійно-позовної роботи; проінформувати контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області щодо відшкодування порушень у сумі 367,4 тисяч гривень, з наданням завірених копій первинних документів, що підтверджують усунення порушень, які викладені у листі № 04-07-04-15/93 від 06.01.2011 року «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень» направленому Головному управлінню агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 1,70 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 19.05.11
Суддя
С.В. Златін