ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/4435/11

19.05. 2011 р.     м. Дніпропетровськ             справа № 2а/0470/4435/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»

До: Головного управління юстиції у Дніпропетровській області;

      Відділу державної служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області 

Про: визнання протиправними дії та скасування постанов

Суддя Златін С.В.

Секретар Лісна А.М.

Представники:           

Від позивача –ОСОБА_2 –довіреність від 12.04.2011 року

Від відповідача 1  –ОСОБА_3 –довіреність № 03-3/18 від 04.01.2011 р.

Від відповідача 2 –ОСОБА_4 –довіреність № 4 від 05.01.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          14.04.2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до першого відповідача про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області при винесенні постанови про стягнення з ТОВ «Патріот»виконавчого збору від 04.04.2011 р. № 25323941 та постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2011 р. у виконавчому провадженні № 25323941; скасування постанови відповідача про стягнення з ТОВ «Патріот»виконавчого збору від 04.04.2011 р. у виконавчому провадженні № 25323941; скасування постанови відповідача про арешт коштів ТОВ «Патріот»від 05.04.2011 р. у виконавчому провадженні № 25323941.

          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.04.2011 року; залучено в якості другого відповідача - Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області; зобов’язано позивача надати суду витяг з ЄДРПОУ станом на дату звернення до суду, копію Статуту; зобов’язано відповідачів надати суду заперечення на позовну заяву та докази, які у них є; крім того зобов’язано другого відповідача –Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надати завірені копії документів виконавчого провадження ВП № 25323941, де стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Укрсибабнк», а боржником Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот», а також всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2011 р. та постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2011 р.

          Ухвалою суду від 26.04.2011 року розгляд справи відкладено на 19.05.2011 року, у зв’язку з неявкою сторін у судове засідання.

          05.05.2011 року від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв’язку з тим, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду вже знаходиться справа № 2а/0470/4515/11 (суддя Юрков Е.О.) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Позивач просить розглянути вказане клопотання без участі свого представника.

У судовому засіданні 19.05.2011 р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на незаконність постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та арешт коштів боржника, оскільки державним виконавцем не проводилась оцінка майна боржника на яке було звернуто стягнення. Крім того, позивач вказує на той факт, що виконавчий збір повинен стягуватися державним виконавцем лише після фактичного виконання судового рішення. Крім того, у судовому засіданні позивач заявив про відкликання свого клопотання поданого 05.05.2011 року через відділ діловодства суду про залушення позовної заяви без розгляду. Також позивачем подано заяву про часткову відмову від позовних вимог про скасування постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2011 року.

          Перший Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Другий Відповідач у судовому засіданні  заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи, що постанови про стягнення виконавчого збору та арешт коштів боржника виносились ним у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивачем у добровільному порядку у строк встановлений державним виконавцем не було виконано рішення суду.

Ухвалою суду від 19.05.2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2011 року

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази, які є у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

          21.03.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2011 року по справі № 31/320-10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»про звернення стягнення на рухоме майно за договором застави № 11346992000-ЗО-07 від 22.05.2008р.

          04.04.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 436 965,47 гривень.

          Підставою для винесення вищевказаної постанови про стягнення виконавчого збору, як зазначено у тексті самої постанови стало те, що позивач у встановлений строк в добровільному порядку не виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області.

          Судом також встановлено, що на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 05.04.2011 р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

          У відповідності до п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

          Згідно ч.3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

          Таким чином, спір щодо оскарження постанов державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення виконавчого збору від 04.04.2011 року та про арешт коштів боржника від 05.04.2011 року підсудні Дніпропетровському окружному адміністративному суду; належним відповідачем, згідно ч.3 ст. 181 КАС України, є Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

          У відповідності до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

          Таким чином, чинною на день винесення оскаржуваних постанов редакцією Закону України «Про виконавче провадження»передбачено винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, після того, коли боржник у добровільному порядку у строк визначений державним виконавцем не виконає рішення суду.

          Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»  передбачено розмір виконавчого збору –10% від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

          У матеріалах справи знаходиться копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 року по справі № 31/320-10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»про звернення стягнення на рухоме майно.

          Згідно резолютивної частини вищевказаного рішення господарського суду звернуто стягнення на заставлене рухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Патріот», шляхом продажу майна на публічних торгах в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі еквівалентному 4 369 654,73 гривень.

          Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області носить майновий характер та передбачає стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот» суми у розмірі еквівалентному 4 369 654,73 гривні за рахунок продажу на публічних торгах заставленого майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Патріот».

Позивач не надав суду доказів того, що ним у строк встановлений державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області добровільно виконано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 року по справі № 31/320-10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»про звернення стягнення на рухоме майно.

Вищевказані обставини не підтверджуються також і матеріалами виконавчого провадження, серед яких відсутні відомості про добровільне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Патріот»вищевказаного рішення господарського суду.

          На підставі викладеного, суд вважає, що державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вірно визначив у постанові розмір виконавчого збору у розмірі 436 965,47 гривень, тобто у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, та правомірно в межах своїх повноважень передбачених Законом України «Про виконавче провадження»виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2011 року.

          Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що сума виконавчого збору повинна становити 10% від вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот», на яке звертається стягнення, оскільки ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»чітко передбачено, що виконавчий збір у розмірі 10% вартості майна боржника визначається лише у випадку, коли за виконавчим документом майно підлягає передачі стягувачу.  

Згідно виконавчого документу  - наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2011 року № 31/320-10, копія якого знаходиться у матеріалах справи, вбачається, що господарський суд Дніпропетровської області звернув стягнення на заставлене майно у сумі еквівалентній 4 369 654,73 гривень, а не зобов’язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот» передати це майно стягувачу.

          Суд також не приймає до уваги посилання позивача на постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами карг на рішення, дії або бездіяльність  органів та посадових осіб державно виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», а також на постанову Вищого господарського суду України від 10.06.2008р. по справі № 29/149, оскільки вищевказані судові рішення стосувалися та тлумачили норми Закону України «Про виконавче провадження»у редакції до набрання чинності 08.03.2011 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», яким Закон України «Про виконавче провадження»викладено у новій редакції та яким по-іншому врегульовано питання стягнення виконавчого збору у разі добровільного невиконання виконавчого документу.

          У відповідності до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення  стягнення  на  майно  боржника  полягає  в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

          Арешт  майна  боржника  застосовується  для   забезпечення
реального виконання рішення (ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

          Арешт   на   майно  боржника  може  накладатися  державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови  про  арешт  коштів  та  інших  цінностей боржника,  що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

          На підставі викладеного, суд вважає, що дії по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 04.04.2011 року та винесенню постанови про арешт коштів боржника державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.04.2011 року були вчиненні ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо заявлених вимог до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, то останні не підлягають задоволенню, оскільки, як вже було зазначено вище, належним відповідачем є Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, а не Головне управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163,181 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

           У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»відмовити повністю.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Повний текст постанови складений 19 травня 2011 року.

Суддя                       

С.В. Златін