ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2011 року Справа № 5005/118/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів: головуючого судді Вечірко І.О.–доповідача
судді: Прудніков В.В., Герасименко І.М.
секретар судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №226 від 20.01.11;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №32/04 від 04.04.11;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11р. у справі № 5005/118/2011
за позовом Одеської залізниці, м.Одеса
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг
про стягнення 18 075 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов Одеської залізниці, м.Одеса до Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення 18 075 грн. 00 коп задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 18 075 грн. 00коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 180 грн.75 коп. та 236 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг звернулося з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Одеської залізниці, м.Одеса.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- господарський суд при винесенні рішення не надав правової оцінки витягу з “Книги переважування станції Знаменка”. З матеріалів справи вбачається, що дана книга заповнена з порушенням. Виходячи з цього неможливо встановити в присутності яких осіб проводилося переважування вагону №66190836;
- господарським судом, при винесенні рішення також не надано правової оцінки комерційному акту від 02.07.10р. № 054997/542/234 чим порушено вимоги ст.ст.33,36 ГПК України; в порушення вимог п.10 Правил складання актів, комерційний акт станції Знам”янка №054997/542/234 від 01.07.10р. не підписали всі уповноважені працівники залізниці, які були залучені та присутні при зважуванні;
- господарський суд, при винесенні рішення не врахував того, що покладання на відповідача надмірно великих санкцій ускладнить виплату заробітної плати працівникам підприємства та відрахування податків до державного бюджету, оскільки Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” відноситься до підприємств металургійної промисловості, яка зазнала найбільшого краху в умовах світової економічної кризи та зниження попиту на українську металопродукцію на світовому ринку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 23.05.2011р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги і просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
27.06.2010 року зі станції Грековата Придніпровської залізниці було відправлено потяг №4902 до станції призначення Берегова-експорт Одеської залізниці.
На станції Тимково Одеської зализниці 27.06.10р. у вагоні №661900836 з вантажем –концентрат залізорудний, під час зважування виявлено невідповідність маси вантажу, масі зазначеній відправником у накладній №46636191.
Маса вантажу у вагоні №66190836, згідно залізничної накладної, має складати 64 000 кг. При повторному контрольному зважуванні, зазначеного вагону 01.07.2010 року, на 150 тонних повірених вагонних вагах, виявлена розбіжність маси вантажу зазначеної в перевізних документах від фактичної, яка склала 4 700 кг.
За результатами комісійного зважування на станції Знам”янка був складений комерційний акт АА №054997/542/234 від 01.07.2010 року, згідно з яким при зважуванні вагону встановлено такі показники: брутто–91 000 кг, тара з бруса–22 300 кг, нетто–68 700 кг. Вказана вага є більша вантажопідйомності вагону на 4 700 кг., згідно комерційного акту ст. Тімково №644206/44. Після контрольного зважування надлишок вантажу 4 700 кг відвантажено в протарований технічно справний порожній вагон №66937608. Під час зважування вагону №66937608 встановлено брутто 27 300 кг. тара–22 600 кг, нетто–4 700 кг. Під час зважування вагону №66190836 встановлено брутто–86 300 кг, тара з брутто–22 300 кг, нетто–64 000 кг, що відповідає даним перевізних документів. Зважування зазначених вагонів здійснювалась 01.07.2010 року на 150-тонних вагах ст. Знам'янка Од. (госповірка 05.03.2010 року) в присутності приймальника поїздів Іванова, Заст. ДС Неживого, ЛВ Савалюк, ВОХР Бандурка. Надлишок вантажу 4 700 кг в вагоні №66937608 було направлено на станцію відправника Грековата Придніпровської залізниці. Зважування вагонів здійснювалось двічі. По штатному розкладу Зав. вантажним двором відсутній.
Відправником вантажу, згідно залізничної накладної, є Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", вагони навантажені засобами відправника. Вантажовідправником на залізничних вагах визначена маса вантажу.
Також актом №222 від 02.07.2010р., складеним Кіровоградською митницею, згідно якого надлишок вантажу складає 4 700 кг., підтверджується невідповідність відвантаженого товару відомостям, зазначеним у необхідних для здійснення митного контролю документах.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми (форма затверджена наказом Мінтрансу України від 19.11.1998 № 460), оформлена відповідно до Статуту і надана відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони–одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Штраф стягується у розмірі згідно із статтею 118 зазначеного Статуту за неправильно вказані у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту).
Відповідно до ст. 118 Статуту штраф стягується у п’ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначену у накладних масу вантажу, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який становить 18 075 грн., посилаючись на ст. 118, 122 Статуту проти чого заперечує відповідач.
У відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Стаття 129 Статуту залізниць України, містить аналогічну норму, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. Згідно правил зазначеної статті, комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Також ст. 129 Статуту передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334.
Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” посилається на те, що в порушення п.9 Правил складання актів в яких зазначено, що "усі графи бланку мають бути заповнені", в комерційному акті не заповнені графи: "Чиї пломби. Де накладені на вагоні (контейнері)", "Найменування станції та залізниці", "Контрольні знаки", "Найменування відправника", "Чи мають пломби сліди пошкодження", "У накладній є відмітка відправника про стан тари або вантажу", "Оголошена вартість". Відповідач також вважає, що в порушення п. 10 Правил складання актів комерційний акт станції Знам’янка №054997/542/234 від 01.07.2010 року не підписали всі уповноважені працівники залізниці, які були залучені та присутні при зважуванні.
Відповідно до п. 4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пункт 8 цих Правил передбачає, що у разі, якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів,затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644.
Згідно з п.9 Правил складання актів усі графи бланку мають бути заповнені.
Суд першої інстанції вказав на те, що не заповнення граф "Чиї пломби. Де накладені на вагоні (контейнері)", "Найменування станції та залізниці", "Контрольні знаки", "Найменування відправника", "Чи мають пломби сліди пошкодження", "У накладній є відмітка відправника про стан тари або вантажу", "Оголошена вартість", не має істотного значення для вирішення даного спору. В комерційному акті АА №054997/542/234 від 01.07.2010р. в розділі "А" зазначено, що вагон №66190836 вантожопід'ємністю 64т, який прибув 01.07.2010р., без пломб. Заначений Акт містить найменування станції та залізниці, найменування відправника, у накладній є відмітка відправника про стан вантажу.
Згідно з п. 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. У разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно виписки книги зважування виконуючий обов'язки начальника станції Знам'янка Юхименко при переважуванні вагону №66190836 не був присутній, але комерційний акт підписав. Слід зазначити, що в той час до переважування був залучений представник воєнізованої охорони залізниці –стрілок ВОХР Бандурко та представник ЛОВД Савалюк, які вказані у розділі "Г'" комерційного акту, але зазначений акт не підписали.
Перелік осіб, які мають право підписувати комерційні акти, наведений у п.10 Правил, не є вичерпним, тому що відповідно до цього ж пункту Правил до підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці, що і було зроблено. Не підписання комерційного акта від 01.07.2010 року іншими працівниками ст. Знам'янка, додатково залученими до перевірки, не має істотного значення для правильного вирішення спору, оскільки жодним чином не спростовує доказову силу вказаного комерційного акта, як допустимого доказу, що містить всі обов’язкові підписи службових осіб станції, як того вимагає п.10 Правил складання актів.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд мав достатні правові підстави вважати комерційний акт належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України у справі.
Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача щодо необхідності складання накопичувальної картки для стягнення штрафних санкцій. Накопичувальна картка складається на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, який між позивачем та відповідачем не укладався. Таким чином, вимоги відповідача щодо оформлення накопичувальної картки є безпідставними.
Суд першої інстанції також правомірно відхилив посилання відповідача на те, що ваги, на яких вимірювалася маса вантажу на станції призначення, не були справними та не відповідали технічним нормам та інструкціям.
Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок застосування засобів вимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. №279 засоби вимірювальної техніки, які використовуються для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, повинні бути повірені органами, акредитованими на право проведення повірки, у відповідності до вимог ДСТУ 2708, ГОСТ 8.453, ГОСТ 7328, ГОСМТ 29329, ГОСТ 30414, НД 32 УЗ 0023.
Відповідно до п.45 Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №190 експлуатація ваг дозволяється за наявності у продавця свідоцтва про їх повірку.
Позивачем надано суду свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №718 чинне до 21.08.2011р., видане Державним підприємством "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації (свідоцтво про уповноваження №ПК 027-2009). Згідно вказаного свідоцтва гирі еталонні КГО-ІV-2000 , візки, вагон №223 заводський номер гирі №1-№26, візки №№1,2 повірені із застосуванням еталонів компаратор К1-2000 ДММ Одеської залізниці. На підставі результатів повірки (протокол №718 від 21.08.2010р.) робочі еталони визнано придатними для застосування.
Господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у накладній мотивоване тим, що сума штрафу є достатньо великою, а порушення зобов’язання боржником не завдало позивачу жодних збитків.
Зазначені відповідачем обставини щодо роботи підприємства в умовах світової екномічної кризи не можуть бути підставою для зменшення нарахованої суми штрафу.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2011р. у справі № 5005/118/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя І.О.Вечірко
Суддя В.В. Прудніков
Суддя І.М. Герасименко