ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.11 Справа № 29/47пд/2011
За позовом: Міністерства вугільної промисловості
України, м. Київ;
до першого відповідача: Державного відкритого акціонерного
товариства "Стахановпромтранс",
м. Стаханов Луганської області;
до другого відповідача: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Енергокапітал",
м. Донецьк;
до третього відповідача: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ресурсенерготрейд",
м. Донецьк;
до четвертого відповідача: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ранок",
м. Донецьк;
про визнання недійсними договорів.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: повноважний представник у судове
засідання не прибув;
від першого відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув;
від другого відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
б/н від 01.04.2011;
від третього відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув;
від четвертого відповідача: ОСОБА_2, представник за
довіреність б/н від 14.03.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: Міністерство вугільної промисловості України (далі –Мінвуглепром України, позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області до відповідачів з позовними вимогами:
- визнати недійсним договір комісії № 20 від 07.04.2008, укладений між Державним відкритим акціонерним товариством "Стахановпромтранс" (далі –ДВАТ "Стахановпромтранс", першим відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал" (далі –ТОВ "Енергокапітал", другим відповідачем у справі);
- визнати недійсним договір купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009, укладений між ТОВ "Енергокапітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресуренерготрейд" (далі –ТОВ "Ресуренерготрейд", третім відповідачем у справі);
- визнати недійсним договір купівлі продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010, укладений між ТОВ "Ресуренерготрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранок" (далі –ТОВ "Ранок", четвертим відповідачем у справі);
- стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову позивач послався на норми частини 1 статті 214 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), якою встановлено, що правочин, вчинений з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особо.
Позивач вважає, оскільки договір комісії № 20 від 07.04.2008, станом на 14.03.2011, не був схвалений правлінням ДВАТ "Стахановпромтранс", то він є таким, що укладений без згоди Міністерства вугільної промисловості України –органу управління майном ДВАТ "Стахановпромтранс" та суперечить вимогам діючого законодавства України.
Також позивач зазначив, що ТОВ "Енергокапітал", ТОВ "Ресуренерготрейд" та ТОВ "Ранок" при укладені договорів купівлі –продажу права вимоги порушили не тільки положення договору комісії № 20 від 07.04.2008, а і приписи статті 516 ЦК України, якою встановлено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 7.4 договору комісії № 20 від 07.04.2008 передбачено, що жодна з сторін договору немає права передавати свої права та обов’язки за цим договором третім особам без наявності письмової згоди іншої сторони.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на норми статті 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України) та частину 1 статті 215, частину 1 статті 203 ЦК України.
На думку позивача, дії відповідачів щодо укладення спірних договорів, що є предметом спору, порушують права держави в особі Міністерства вугільної промисловості України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал" (далі -ТОВ "Енергокапітал", другий відповідач у справі) подало відзив № 06-04/11 від 06.04.2011 на позов, в якому проти заявлених вимог позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, вказало, що Міністерство вугільної промисловості України не є стороною договору комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008, укладеного між ДВАТ "Стахановпромтранс" та ТОВ "Енергокапітал", та його права не порушені, виходячи з наступного.
На час укладення договору комісії № 20 від 07.04.2008 єдиним акціонером ДВАТ "Стахановпромтранс" була держава в особі Міністерства вугільної промисловості України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" акціонерні товариства є власником майна товариства, а акціонер є власником лише акцій. В даному випадку держава виступає у якості власника акцій, а не є власником майна товариства, а тому не має прав власника відносно майна ДВАТ "Стахановпромтранс". Отже, саме ДВАТ "Стахановпромтранс" є власником майна та укладаючи договір комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008 діяло в межах повноважень передбачених Статутом та Законом України "Про господарські товариства".
Позивач посилаючись на статтю 207 ГК України, як на підставу визнання недійсними договору комісії № 20 від 07.04.2008, договору купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009 і договору купівлі продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010, не зазначив в чому полягає укладення цих договорів, такими господарськими зобов’язаннями, які вчинені з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Позивач не надав жодного доказу чи належного обґрунтування наявності суперечки інтересів відповідачів інтересам держави і суспільства.
Другий відповідач просить звернути увагу суду, що інтереси ДВАТ "Стахановпромтранс" не є інтересами держави і суспільства.
Визнання угоди недійсною за позовом особи, яка не є стороною договору, можливо лише за умови порушення її прав. Проте, на думку другого відповідача, порушення прав позивача не вбачається з позовної заяви і матеріалів справи, тому позов подано особою чиї права не порушені, отже позивач не мав правових підстав звертатися до суду з таким предметом спору.
Ствердження позивача про те, що директором –головою правління ДВАТ "Стахановпромтранс" при укладені договору комісії були перевищенні повноваження невірні.
Повноваження голови правління визначені пунктом 9.4.9 Статуту, за яким передбачено без довіреності здійснювати дії від імені товариства в межах своєї компетенції (за винятком тих, які входять до компетенції загальних зборів та спостережної ради), керувати поточними справами товариства, виконувати рішення Вищого органу та спостережної ради, представляти товариство в його відносинах з юридичними та фізичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства, здійснювати інші юридичні дії від імені товариства та надавати довіреності на здійснення таких дій. Тому, повноваження директора –голови правління ДВАТ "Стахановпромтранс" на укладення угод від імені товариства правомочні та такі, які передбачені Статутом товариства.
07.04.2008 між ТОВ "Енергокапітал" та ДВАТ "Стахановпромтранс" був укладений договір комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008, згідно пункту 1.1 якого ДВАТ "Стахановпромтранс" зобов’язано було від імені, за дорученням та за рахунок ТОВ "Енергокапітал" здійснити з третіми особами правочини на придбання продукції (дизельного пального) для ТОВ "Енергокапітал". Для виконання вказаного договору ТОВ "Енергокапітал" платіжним дорученням № 91 від 07.04.2008 перерахувало на рахунок ДВАТ "Стахановпромтранс" передплату у сумі 7800000 грн.
У відповідності до пункту 2 додаткової угоди до договору комісії поставка дизельного пального здійснюється згідно письмової заявки, де вказуються конкретні строки відвантаження продукції.
Письмова заявка була направлена ДВАТ "Стахановпромтранс" 01.09.2009 (отримана 03.09.2009 згідно штампу підприємства). Згідно заявки поставка продукції повинна була бути здійснена у вересні –жовтні 2009 року. У вказані в заявці строки поставка продукції здійснена не була. У відповідності до пункту 7.2 договору комісії ТОВ "Енергокапітал" 02.11.2009 направило до ДВАТ "Стахановпромтранс" вимогу про повернення передплати у сумі 7800000 грн. у строк до 05.11.2009 (отримана 10.11.2009 згідно штампу підприємства). У вказані строки сума 7800000 грн. на рахунок ТОВ "Енергокапітал" не надійшла.
16.11.2009 ТОВ "Енергокапітал" уклало договір № УПТ 16/11 купівлі –продажу права вимоги з ТОВ "Ресурсенерготрейд", згідно умов якого ТОВ "Енергокапітал" продало, а ТОВ "Ресурсенерготрейд" купило право вимоги ТОВ "Енергокапітал" до ДВАТ "Стахановпромтранс" за договором комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008. Повідомлення про продаж вимоги направлено до ДВАТ "Стахановпромтранс" 16.11.2009. У відповідності до пункту 1.2 договору купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009 ТОВ "Ресурсенерготрейд" набуває право вимоги від ДВАТ "Стахановпромтранс" належного виконання наступного зобов’язання: виплати основної суми борга у розмірі 7800000 грн., а у випадку невиконання –право на стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, у тому числі збитків, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань боржником, а також 3 % річних та індексу інфляції в розумінні статті 625 ЦК України. Всі оригінали документів були надані ТОВ "Ресурсенерготрейд" згідно Акта приймання – передачі документів від 16.11.2009.
Ствердження позивача про те, що повідомлення про продаж права вимоги згідно договору купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009 на адресу ДВАТ "Стахановпромтранс" не надходило не відповідає дійсності. Повідомлення було направлено на адресу ДВАТ "Стахановпромтранс" 16.11.2009, отримано ДВАТ "Стахановпромтранс" 25.11.2009 вхідний № 751 згідно штампу підприємства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" (далі –ТОВ "Ресурсенерготрейд", третій відповідач у справі) надало письмовий відзив № 19 від 05.04.2011, в якому проти вимог заявлених позивачем заперечує з наступних підстав.
По-перше, доводи позивача про недодержання повідомлення про продаж права вимоги безпідставні та спростовуються відповідними повідомленнями (вх.№ 751 від 25.11.2009 та вх.№ 204 від 06.05.2010 підприємства ДВАТ "Стахановпромтранс").
По-друге, у відповідності до частини 1 статті 215 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. На момент укладення договору купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009 між ТОВ "Енергокапітал" і ТОВ "Ресурсенерготрейд" та договору купівлі продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010 між ТОВ "Ресурсенерготрейд" і ТОВ "Ранок" ні договором, ні законом не передбачено отримання згоди боржника на заміну кредитора.
По-третє, Міністерство вугільної промисловості України є неналежним позивачем по справі. Позивач не є стороною жодного укладеного договору. Його права не порушені, а у відповідності до статей 15, 16 ЦК України особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
ДВАТ "Стахановпромтранс" є самостійним суб’єктом господарювання, яке має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. А позивач є тільки засновником та єдиним акціонером цього підприємства, який не має права втручатися в господарську діяльність підприємства.
По-четверте, згідно наданих оригіналів документів платіжним дорученням № 91 від 07.04.2008 ТОВ "Енергокапітал" перерахувало на рахунок ДВАТ "Стахановпромтранс" передплату за договором комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008, укладеному між ТОВ "Енергокапітал" та ДВАТ "Стахановпромтранс", у розмірі 7800000 грн., тобто зобов’язання ТОВ "Енергокапітал" по договору було виконано.
Третім відповідачем у справі, на виконання ухвали суду від 16.03.2011 надані засвідчені копії документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:
- Статут ТОВ "Ресурсенерготрейд";
- Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 714175;
- довідка Головного управління статистики України у Донецькій області АА № 053128 від 16.12.2010;
- договір купівлі - продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010 між ТОВ "Ресурсенерготрейд" і ТОВ "Ранок";
- акт приймання –передачі документів від 01.04.2010 по договору купівлі - продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010;
- повідомлення від 01.04.2010 № 35/1 про продаж права вимоги за договором купівлі - продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010.
Також третій відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке задоволено судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранок" (далі –ТОВ "Ранок", четвертий відповідач у справі) подало письмовий відзив від 05.04.2011 на позов, в якому проти заявлених вимог заперечує, зокрема, вказало, що позивач у справі не є стороною за договором, що є предметом судового розгляду, а тому не може вимагати визнання їх недійсними.
Оскаржуваний договір комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008 був укладений ще у 2008 році і Міністерство вугільної промисловості України до березня 2011 року чомусь мовчало та не оскаржувало дійсність чи недійсність цього договору. ДВАТ "Стахановпромтранс" користувався отриманими грошима у розмірі 7800000 грн., як тільки кредитор вирішив нарешті стягнути належні йому гроші одразу ж виник позов про визнання цього договору недійсним. Вважаємо, що втручання позивача у взаємовідносини ДВАТ "Стахановпромтранс" та ТОВ "Ранок" є умисним та незаконним, мета цього позову тільки одна –затягнути повернення боргу ДВАТ "Стахановпромтранс" у розмірі 5697719 грн. 57 коп. кредитору ТОВ "Ранок".
Позивач, перший та третій відповідачі не скористалися правом участі у судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
При з’ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши матеріали справи, вислухав присутніх у судовому засіданні представників другого та четвертого відповідача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
У пункті 1.1 Статуту Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс»(в редакції від 09.03.2006) визначено, що товариство (перший відповідач у справі) засновано відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України –від 04.10.1996 № 503 шляхом перетворення державного вантажно –транспортного управління «Стахановвантажтранс»виробничого об’єднання «Стахановвугілля»Міністерства вугільної промисловості України у державне відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємства»(а.с.16,т.1).
Засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України (пункт 4.1 Статуту - в редакції від 09.03.2006).
Статутний фонд Товариства становить 1523660 грн. 00 коп. (пункт 5.1 Статуту - в редакції від 09.03.2006 –а.с.19,т.1).
Відповідно до пункту 9.4.9 роботою Правління керує голова Правління. Голова Правління вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства у межах своєї компетенції (за винятком тих питань, що відносяться до компетенції Загальних зборів та Спостережної ради), керувати поточними справами Товариства, виконувати рішення Вищого органу та Спостережної ради, представляти Товариство в його відносинах з юридичними та фізичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства, здійснювати інші юридичні дії від імені Товариства та надавати довіреності (доручення) на здійснення таких дій.
Голова Правління, зокрема, за попереднім погодженням Спостережної Ради, укладає угоди на отримання банківських кредитів в сумі, що перевищує 5 відсотків Статутного фонду Товариства, та здійснює операції щодо розпорядження майном Товариства (а.с.26,т.1).
07.04.2008 між ТОВ "Енергокапітал" (Комітент, другий відповідач у справі) та ДВАТ "Стахановпромтранс" (Комісіонер, перший відповідач у справі) був укладений договір комісії № 20, відповідно до пункту 1.1 якого Комісіонер зобов’язався від свого імені за дорученням та за рахунок Комітента за винагороду здійснити з третіми особами правочин (або декілька правочинів) на придбання продукції для Комітента (а.с.93,94,т.1).
Цього ж дня ТОВ "Енергокапітал" та ДВАТ "Стахановпромтранс" підписали специфікацію (доручення комісіонеру), згідно якої Комітент доручає, а Комісіонер зобов’язався придбати дизельне паливо у кількості 1570000 літрів на загальну суму 8007000 грн. 00 коп. (а.с.95,т.1).
До вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди від 07.05.2008, 08.09.2008, 01.12.2008, 01.09.2009 (а.с.95-100,т.1).
У відповідності до пункту 2 додаткової угоди до договору комісії на придбання продукції № 20 від 07.04.2008 поставка дизельного пального здійснюється згідно письмової заявки, де вказуються конкретні строки відвантаження продукції.
Письмова заявка була направлена ДВАТ «Стахановпромтранс»01.09.2009 (отримана 03.09.2009 згідно штампу підприємства –а.с.100,т.1). Згідно заявки поставка продукції повинна була бути здійснена у вересні –жовтні 2009 року. У вказані в заявці строки поставка продукції здійснена не була.
У відповідності до пункту 7.2 договору комісії ТОВ «Енергокапітал»02.11.2009 направило до ДВАТ «Стахановпромтранс» вимогу про повернення передплати у сумі 7800000 грн. в строк до 05.11.2009 (отримана 10.11.2009 згідно штампу підприємства - а.с.101,т.1)
Додатковою угодою від 08.09.2008 до договору № 20 від 07.04.2008 внесено зміни та виключено пункт 7.4 договору, яким було передбачено, що жодна з сторін договору немає права передавати свої права та обов’язки за цим договором третім особам без наявності письмової згоди іншої сторони.
16.11.2009 ТОВ "Енергокапітал" уклало з ТОВ "Ресуренерготрейд" договір купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11, згідно якого ТОВ "Енергокапітал" (другий відповідач у справі) продало, а ТОВ "Ресуренерготрейд" (третій відповідач у справі) придбало право вимоги ТОВ "Енергокапітал" до ДВАТ "Стахановпромтранс" за договором комісії № 20 від 07.04.2008 (а.с.102,т.1).
01.04.2010 між ТОВ "Ресуренерготрейд" (третій відповідач у справі) та ТОВ "Ранок" (четвертий відповідач у справі) був укладений договір купівлі –продажу права вимоги № 01/04 УПТ, згідно якого ТОВ "Ресуренерготрейд" продало, а ТОВ "Ранок" придбало право вимоги ТОВ "Ресуренерготрейд" до ДВАТ "Стахановпромтранс" за договором комісії № 20 від 07.04.2008 (а.с.88,т.1).
Позивач вважає, що вказані договори не відповідають вимогам закону, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам державі і суспільства (стаття 207 ГК України).
Договір комісії № 20 від 07.04.2008, станом на 14.03.2011, не був схвалений Правлінням ДВАТ «Стахановпромтранс», то він є таким, що укладений без згоди Міністерства вугільної промисловості України –органу управління майном ДВАТ «Стахановпромтранс»та суперечить вимогам діючого законодавства України, що і стало підставою для звернення до господарського суду за захистом права держави в особі Міністерства вугільної промисловості України з даним позовом.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.09.2007 у справі № 20/29б за заявою ТОВ "Виробнича фірма "Рельдо" до ДВАТ "Стахановпромтранс" про банкрутство введено процедуру санації боржника -ДВАТ "Стахановпромтранс".
Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2008 у справі № 20/29б постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 та ухвалу господарського суду Луганської області від 18.09.2007 скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Луганської області на стадії розпорядження майном в іншому складі суду.
Згідно з розпорядженням заступника голови господарського суду В.Д.Воронько від 07.02.2008 справу передано на новий розгляд судді Палей О.С. зі стадії розпорядження майном боржника.
Оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Предметом судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсними:
- договору комісії № 20 від 07.04.2008, укладений між Державним відкритим акціонерним товариством "Стахановпромтранс" (далі – ДВАТ "Стахановпромтранс", першим відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал" (далі –ТОВ "Енергокапітал", другим відповідачем у справі);
- договору купівлі –продажу права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009, укладений між ТОВ "Енергокапітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресуренерготрейд" (далі –ТОВ "Ресуренерготрейд", третім відповідачем у справі);
- договору купівлі продажу права вимоги № 01/04 УПТ від 01.04.2010, укладений між ТОВ "Ресуренерготрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранок" (далі –ТОВ "Ранок", четвертим відповідачем у справі).
Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Умови чинності (дійсності) правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріали справи свідчать, що перший та другий відповідачі у справі вільно виявили своє волевиявлення, уклали договір комісії № 20 від 07.04.2008 на придбання продукції у письмовій формі, узгодили його умови.
Вказаний договір підписаний та скріплений печатками двох підприємств без заперечень. Підписавши зазначений договір сторони приступили до його виконання.
За доводами позивача на момент підписання договору № 20 від 07.04.2008, що є предметом судового розгляду, директор –голова правління Подустов С.В. перевищив обсяг наданих йому Статутом товариства повноважень, оскільки вказаний договір не був схвалений правлінням товариства.
Проте, відповідно до пункту 9.4.9 Статуту товариства в редакції від 09.03.2006 Голова Правління вправі без довіреності укладати угоди від імені товариства (а.с.26,т.1) і тільки за попереднім погодженням Спостережної Ради, укладає угоди на отримання банківських кредитів в сумі, що перевищує 5 відсотків Статутного фонду Товариства, та здійснює операції щодо розпорядження майном Товариства.
Договір комісії № 20 від 07.04.2008 не є договором банківського кредиту.
Крім того, цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 ЦК України.
За змістом пункту 3 цієї статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу заявлених вимог чи заперечень.
Позивач не довів, що відповідачу було відомо про наявність обмежень, на які посилається, щодо укладення спірного договору, в матеріалах справи відсутні докази, що можуть свідчити про обізнаність відповідача стосовно зазначених обмежень.
Позивач не довів, що вказаний договір комісії № 20 від 07.04.2008 вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Матеріали справи свідчать, що відносно ДВАТ "Стахановпромтранс" порушено справу про банкрутство № 20/29б, станом на дату укладення 07.04.2008 спірного договору № 20 підприємство –боржник знаходилося на стадії розпорядження майном.
Відповідно до пункту 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:
- передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;
- одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
- розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Враховуючи викладене, спірний договір комісії № 20 від 07.04.2008 не потребує узгодження з розпорядником майна.
Отже, вимоги щодо визнання недійсним договору комісії № 20 від 07.04.2008 заявлено позивачем необгрутовано.
Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»вказав, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Позивач не довів суду порушення своїх прав та законних інтересів договорами купівлі –продажу уступки права вимоги № УПТ 16/11 від 16.11.2009, укладений між ТОВ "Енергокапітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресуренерготрейд" та № 01/04 УПТ від 01.04.2010, укладений між ТОВ "Ресуренерготрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранок".
Також не доведено позивачем і того, що вказані договори суперечать інтересам державі і суспільства.
Під час розгляду справи від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшло клопотання від 04.05.2011 № 17/842 в порядку статті 25 ГПК України, в якому, зокрема, просить суд замінити відповідача - Міністерство вугільної промисловості України на позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Суд звертає увагу заявника на те, що Міністерство вугільної промисловості України є позивачем у справі, а не відповідачем.
Обґрунтовуючи клопотання заявник вказав, що Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої» від 09.12.2010 № 1085/201 Мінвуглепром та Мінпаливенерго реорганізовано та створено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Вказаним Указом, встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Станом на 05.05.2011 процес реорганізації Міністерства відповідно до вказаного Указу Президента України ще триває, зокрема, здійснюється передача документації (судових справ, в яких Мінвуглепром виступав стороною) та переведення працівників від реорганізованих Міністерств до новоствореного Міненерго вугілля, що в свою чергу ускладнює документообіг, та як наслідок, позбавляє можливості своєчасно надати обґрунтовані заперечення (пояснення) по даній справі.
Заявник подав копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дата проведення реєстрації –08.02.2011.
Доказів припинення існування реорганізованої установи, позивача у справі, заявник на вимогу суду, не надав.
Розглянувши вказане клопотання суд залишає його без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до пунктів 1, 5 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»від 09.12.2010 № 1085/2010 утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
08.02.2011 проведена державна реєстрація юридичної особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.4,т.2).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що надійшла до суду 30.05.2011 на виконання ухвали від 16.05.2011 щодо Міністерства вугільної промисловості України внесено запис № 7 про проведення 08.02.2011 реєстраційної дії –внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов’язано з реорганізацією.
Матеріали справи свідчать, що позов пред’явлено до суду 15.03.2011 (здано до канцелярії суду), вже після утворення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке самостійно могло вже звернутися з даним позовом.
Заміна сторони її правонаступником у порядку процесуального правонаступництва можлива у випадку, коли сторона вибула із спірного правовідношення після порушення провадження у справі. Якщо ж у процесі розгляду справи суд з'ясовує, що реорганізація відбулася до подання позову і порушення провадження у справі, і позов подано особою, яка вибула з спірного правовідношення до подання позову і порушення провадження у справі, суд не вправі замінити такого позивача його правонаступником, а такій особі слід у позові відмовити.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –03.06.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко