СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 січня 2008 року | Справа № 2-14/8482-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Савченко Євген Володимирович, довіреність № 64 від 21.12.07 - Державне підприємство "Дельта-Лоцман";
представник відповідача - Каратаєєва Любов Іванівна, довіреність № 659/07-05 від 29.12.07 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал";
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дельта-Лоцман" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 15.11.2007 у справі № 2-14/8482-2007
за позовом Державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27, Миколаїв, 54017)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" (пров. 1-й Ново-Карантинний, 13, Керч, 98313)
про стягнення 23970,58 доларів США, що складає 121051,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 23970,58 дол. США, у т.ч. 21693,04 дол. США - заборгованості, 959,65 дол. США - пені, 1317,89 дол. США - штрафу.
Заявою № 4913 від 22.10.2007 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути 9768,04 дол. США, у т.ч. 7490,50 дол. США - заборгованості, 959,65дол. США - пені та 1317,89 дол. США - штрафу.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Рішенням господарського суду автономної республіки Крим від 15.11.2007 (суддя Курапова З.І.) у позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню внаслідок порушення та неправильного застосування матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що на підставі правочину між державним підприємством "Дельта-лоцман" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" шляхом прийняття до виконання замовлень, суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, були надані позивачем послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден на загальну суму 21693,04 дол. США, оплату в семиденний строк з моменту виставлення рахунків відповідач не здійснив, за що відповідачу нарахована пеня відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України у сумі 959,65дол. США та 1317,89 дол. США - штрафу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996. № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374М399 від 24.07.1996.).
Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами основними із яких є те, що сума боргу за надані послуги (без ПДВ) складала 14058,63 дол. США, яка поступила від судновласників - нерезидентів, і перерахована позивачеві платіжними дорученнями № 100 від 04.05.2007 на суму 296,12 дол. США і № 49 від 22.05.2007 - 30171,85 дол. США, платіжним дорученням № 98 від 04.05.2007 - 65,36 дол. США, сума 7634,41 дол. США є податком на додану вартість і проти її стягнення відповідач заперечує, оскільки послуги надані іноземним суднам і такі послуги відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування ПДВ.
У період з 01.03.2007 по 31.03.2007 позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден Російської федерації, Камбоджі, Багами, Ліберії, Іспанії, Панами, Мальти, Молдови, Туреччини, Ліберії, Маршальські острова, Греції, які знаходились під агентуванням відповідача.
Надання послуг здійснювалось на підставі заявок відповідача, фактичне надання Позивачем послуг підтверджується квитанціями СРРС та лоцманськими квитанціями, які є у справі.
Відповідно до статті 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частині 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок стягнення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок стягнення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374М399 від 24.07.1996.) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
Як зазначено в позовній заяві, в період з 01.03.2007 по 31.03.2007 позивач надав відповідачеві послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден на загальну суму 21693 дол. США.
Платіжними дорученнями № 100 від 04.05.2007. на суму 296,12 дол. США і № 49 від 22.05.2007 - 30171,85 дол. США, № 98 від 04.05.2007 - 65,36 дол. США, тобто сума боргу 14058,63 дол. США за надані послуги без суми ПДВ оплачена відповідачем до передачі позову в суд, у зв'язку з чим позовні вимоги у сумі 14058,63 дол. США задоволенню не підлягають..
Заборгованість у сумі 7490,50 дол. США є несплаченим відповідачем податком на додану вартість.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1977 ( з наступними змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників по поставці товарів та послуг, місцем надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1. пункт 3 стаття 3 Закону).
Відповідно до підпункту «а»пункту 6.5. Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, однак підпункт «є» пункту 6.5. цього закону передбачає виключення із загального правила зазначення місця поставки послуг - при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів - місце надання таких послуг.
Відповідно до підпункту «є» пункту 6.5. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», місцем надання таких послуг персоналу з обслуговування морських суден є борт судна.
Відповідно до статті 5 Митного кодексу України від 11.07.2002. № 92-1У до митної території (споруди) України відносяться об'єкти, на які поширюється виключна юрисдикція України та які становлять єдину митну територію України.
Таким чином , якщо на територію (споруду) не поширюється юрисдикція України, така територія (споруда) не є митною територією України.
Відповідно до статей 27, 28, 32, 92, 95, 96, 91 Конвенції Організації Об'єднаних Націй по морському праву від 10.11.1982, статей 19, 20 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про територіальне море від 29.04.1958, а також статей 32, 48 Кодексу торговельного мореплавства України, роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України від 09.10.1998 № 11697\ 10\22-1217, від 20.12.2002. № 20054\7\15-3417 юрисдикція прибережної держави не поширюється на іноземне судно. Іноземне судно, яке пересікає митну територію України, зберігає статус території тієї держави, під прапором якого таке судно знаходиться. Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна. Послуги лоцманської проводки надаються персоналу іноземного судна для забезпечення безпеки судно плавання та в наданні капітану судна допомоги в управлінні судном, дачі рекомендацій плавання в районах лоцманської проводки.
Відповідно до пункту 5.3. Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000 № 498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.10.2000 за № 717\4938 (з наступними змінами) лоцман повинен інформувати капітана судна про маршрут переходу, особливі умови плавання, наявність течій, очікуваний рух інших суден, порядок взаємодії з постами регулювання руху суден, відповідно до пункту 5.5. цього Положення виключно капітан несе відповідальність за управління судном.
Відповідно до пункту 2.2., статей 4, 5.7, 5.8 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2001 № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001. за № 545\5736 ( із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 218 від 03.03.2006) навігаційна допомога (радіолокаційне проведення) надається капітану судна.
Таким чином, місцем надання послуг лоцманської проводки є безпосередньо борт судна, а послуги надаються капітану судна (персоналу) і пов'язані безпосередньо з обслуговуванням ним судна, як це передбачено підпунктом «є» пункту 6.5. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до статті 91 Конвенції ООН по морському праву судна мають національність тієї держави, під прапором якої вони мають право плавати., що кореспондується зі статтею 32 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої поняття «українське судно»або «судно України» означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України, національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні та одержанням права плавання під Державним прапором України.
Відповідно до статті 13 Кодексу торговельного мореплавства юрисдикція України поширюється на судна під Державним прапором України, які заходять в іноземний порт. Відповідно юрисдикція України не поширюється на ті судна, які не зареєстровані в Україні і не одержали права плавання під Державним прапором України.
Таким чином, місцем надання послуг лоцманської служби персоналу по обслуговуванню судна, яке плаває під іноземним прапором, є іноземне судно, яке зберігає статус території держави, під прапором якого воно знаходиться, та такі послуги, відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування ПДВ.
При таких обставинах, позовні вимоги у частині стягнення 7490,50 дол. США, що складає податок на додану вартість, задоволенню не підлягають.
Відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 959,65 дол. США та штрафу в сумі 1317,89дол. США, які пред'явлені позивачем на підставі статті 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно статті 547 Господарського кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Таким чином, майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму, по будь-якому договору, наступає відповідно до договору. Договір сторонами не укладався.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Державним підприємством "Дельта-Лоцман" було подано заяву на адресу апеляційної інстанції про повернення зайво сплаченого державного мита при подачі апеляційної скарги, оскільки позивач сплатив державне мито у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
Вказана заява на думку судової колегії підлягає задоволенню відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 у справі № 2-14/8482-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дельта-Лоцман" залишити без задоволення.
Повернути з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в розмірі 71,01дол. США (358,60грн.) за подачу апеляційної скарги.
Державному підприємству "Дельта-Лоцман" видати відповідну довідку.
Головуючий суддя
Судді