СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 січня 2008 року | Справа № 2-30/12071-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Котлярової О.Л.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Запрута Ж.В., довіреність б/н від 11.01.07;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Древбумснабстрой" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22.11.2007 у справі № 2-30/12071-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Древбумснабстрой" (вул. Теплична, 15, с.м.т. Ювілейне, Дніпропетровська обл., 52005)
до Миколаївської селищної ради (вул. Радянська, 30, с.м.т. Миколаївка, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97546)
3-тя особа:
Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації (вул. Ракетна, 34, м.Сімферополь, 95018)
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22.11.2007 у справі № 2-30/12071-2007 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Древбумснабстрой" до Миколаївської селищної ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Заплава Л.М. 16.01.2008 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.
У судове засідання 16.01.2008 представник відповідача та третьої особи не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У липні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Древбумснабстрой" звернулось до господарського суду з позовом до Миколаївської селищної ради, третя особа –Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації, просило визнати за базою відпочинку „Морська хвиля”, яка належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Древбумснабстрой" наступну адресу: вул. Набережна,15, с.м.т. Миколаївка, Автономна Республіка Крим; зобов’язати відповідача внести адресу бази відпочинку „Морська хвиля” до всіх необхідних звітів та документів; зобов’язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації внести адресу до витягу права власності на нерухоме майно, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та до всіх необхідних звітів та документів.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми статей 319, 320, 321 та 386 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що відсутність поштового номеру об'єкту унеможливлює здійснення права користування та розпорядження базою відпочинку „Морська хвиля”.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що земельна ділянка була надана позивачу під розміщення тимчасової бази відпочинку „Морська хвиля”, у позивача відсутній дозвіл на будівництво стаціонарного об'єкту.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на відсутність підстав для задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "Древбумснабстрой" на праві приватної власності належить база відпочинку „Морська хвиля”, яка розташована за адресою: вул. Набережна, смт. Миколаївка, що підтверджується рішенням господарського суду від 08-13 грудня 2005 року по справі № 2-3/15962-2005 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 21).
Однак відсутність поштового номера бази відпочинку, як зазначає позивач, унеможливлює здійснення права користування та розпорядження даним об'єктом нерухомого майна.
Відповідно до пункту 42 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією селищних рад є затвердження у встановленому порядку містобудівної документації.
Заявою за вх. № 533 від 14.05.2007 позивач звернувся до Миколаївської селищної ради з проханням привласнити поштову адресу базі відпочинку „Морська хвиля”: смт. Миколаївка, вул. Набережна, буд. 15. (а.с. 20).
Рішенням Миколаївської селищної ради від 15.06.2007 позивачу відмовлено у привласнені поштової адреси базі відпочинку „Морська хвиля”.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання встановлений статтями 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як було зазначено вище, прохальна частина позовної заяви містить вимоги до відповідача про визнання за об'єктом нерухомості певної адреси та до третьої особи про зобов'язання вчинити певні дії, що суперечить вищенаведеним нормам матеріального і процесуального права.
Оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання поштової адреси бази відпочинку „Морська хвиля”, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Древбумснабстрой" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2007 у справі № 2-30/12071-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.Л. Котлярова
І.В. Антонова