ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2011 р. Справа № 19/232-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. ,
суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
при секретарі Михайлюк О.І.
за участю представників сторін:
позивача - адвоката ОСОБА_1 на підставі угоди № 07/12а від 27.12.2010 року
відповідача - не з'явився
3-ї особи - ОСОБА_2 за довіреністю №579 від 30.04.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1571 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.03.11р. у справі № 19/232-10
за позовом Фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ІДС", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4., м.Харків,
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2011р. (суддя Міньковський С.В.) відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ЧП ІДС" від 17.04.2009р. У задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи відмовлено.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Зокрема зазначив, що суд не з’ясував та не надав належної оцінки обставинам не повідомлення позивача про скликання загальних зборів, чим порушив порядок скликання загальних зборів, та не врахував висновки експерта від 16.02.2011 року №11509/1136. Також послався на те, що суд неправомірно відмовив у призначенні додаткової експертизи за клопотанням позивача.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі. Заявив клопотання про призначення додаткової експертизи (вх. №5425 від 25.05.2011 року).
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував. Просить рішення місцевого господарського суду від 24.03.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Проти клопотання позивача про призначення експертизи заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧП ІДС»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради (Статут«ЧП ІДС»в новій редакції від 20.07.2005р. том.1,а.с. 63-а.с. 78). З розділу 7 Статуту ТОВ «ЧП ІДС»вбачається, що учасниками ТОВ «ЧП ІДС»є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розмір часток яких становить по 50% статутного фонду товариства.
17 квітня 2009 року були проведені загальні збори учасників ТОВ «ЧП ІДС», на яких було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 (позивача) з посади директора товариства та про призначення на посаду директора ОСОБА_5
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що вказане рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЧП ІДС" прийняте з порушенням вимог встановлених ст.ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 31.4.3 Статуту Товариства, оскільки він не брав участь у їх проведенні, не розписувався у реєстрі до протоколу, його не було повідомлено про проведення зборів, а рішення прийняті за відсутності встановленого законом кворуму, а також на те, що печатка завжди залишалася в його володінні та не проставлялася на протокол загальних зборів засновників.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).
Вирішення питань, зокрема про внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання виконавчого органу товариства, статтями 41 Закону України "Про господарські товариства" віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Згідно зі статтями 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори визнаються правомочними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
При вирішенні питання про обрання та відкликання виконавчого органу товариства рішення приймається простою більшістю голосів відповідно до положень статті 59 цього Закону.
З протоколу загальних зборів від 17.04.2009 вбачається, що з усіх питань порядку денного учасники ТОВ «ЧП ІДС» (позивач та 3-тя особа) голосували одностайно, таким чином було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора ТОВ «ЧП ІДС» та призначено на посаду ОСОБА_5
Факт такого голосування підтверджено протоколом загальних зборів ТОВ «ЧП ІДС» від 17.04.2009, який містить підписи голови та секретаря зборів (а.с.17 т.3).
З метою належної оцінки протоколу від 17.04.2009 року місцевим господарським судом витребувано та оглянуто оригінал протоколу, викликано у судове засідання ОСОБА_5 який був секретарем загальних зборів та ОСОБА_4 голову зборів, якими був підписаний зазначений протокол.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що він особисто підписав протокол загальних зборів та брав участь у їх проведенні. Представник 3-ї особи також підтвердив, що на протоколі міститься особистий підпис ОСОБА_4
Посилання апелянта на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів, не приймаються до уваги колегією суддів виходячи з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Однак, Статутом ТОВ «ЧП ІДС»не передбачено способу повідомлення учасників про скликання загальних зборів Товариства.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, п. 33.3. Статуту встановлено, що учасники, які володіють у сукупності більш ніж 10% голосів, мають право вимагати скликання загальних зборів учасників товариства у будь-який час і з будь-якого приводу, що відноситься до діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів директор Товариства не виконав зазначеної вимоги, такі учасники мають право самі скликати загальні збори учасників товариства.
З листа 3-ї особи від 07 листопада 2008 року, (а.с 8 т.2) частка якого у ТОВ «ЧП ІДС»складає 50% голосів, вбачається, що 3-тя особа вимагав в максимально короткі строки скликати загальні збори учасників Товариства, на порядок денний яких винести, в тому числі питання про переобрання директора (виконавчого органу) Товариства шляхом звільнення старого та призначення нового. Вказаний лист особисто отриманий позивачем, що підтверджено позивачем під час розгляду справи.
Таким чином, позивач отримав вимогу 3-ї особи про скликання загальних зборів ще в листопаді 2008 року, при отриманні письмово особисто зазначив: «з написаним ознайомився, докази про отримання інформації будуть надані під час позачергових зборів товариства, оскільки чергові були проведені в серпні місяці 2008 року».
Після цього, як свідчать матеріали справи, в тому числі, протокол загальних зборів та реєстр учасників, 17 квітня 2009 року були проведені позачергові загальні збори у яких взяли участь обидва учасники, що володіють 100% статутного капіталу ТОВ «ЧП ІДС» та при проведені яких було розглянуто саме питання переобрання директора.
Отже, судом не виявлено порушень вимог закону або положень статуту під час скликання загальних зборів ТОВ «ЧП ІДС» 17.04.2009 року.
Крім того, відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
З огляду на наведене, права позивача, який в листопаді 2008 року дізнався про порядок денний загальних зборів, брав особисту участь у їх проведенні та голосуванні 17 квітня 2009 року, порушені не були.
Отже, участь у загальних зборах, голосування з питань порядку денного виключає можливість визнання рішень, прийнятих ними, недійсними на підставі відсутності доказів належного повідомлення учасника та порушення його прав у зв’язку із цим.
Факт прийняття рішення загальними зборами підтверджується оригіналом протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЧП ІДС» від 17.04.2009, який досліджено судом, оглянуто позивачем, оригінальність відтиску печатки на якому підтверджена висновком судово-технічної експертизи № 11509/136 від 16.02.2011 року, призначеної за клопотанням позивача (а.с.17-а.с.19 т.4).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Крім того абз. 5 ч.25 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»визначає, що правомочність загальних зборів визначається на підставі реєстру акціонерів у день проведення загальних зборів, а не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами рішень, що спростовує твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи належних доказів його повідомлення про час та місце проведення зборів.
17 квітня 2009 року, під час проведення загальних зборів, було здійснено реєстрацію учасників загальних зборів ТОВ «ЧП ІДС», про що свідчить реєстр, який був підписаний особисто ОСОБА_3 присутнім на цих зборах.
Доводи позивача про не підписання ним реєстру учасників загальних зборів від 17.04.2009 не приймаються до уваги колегією суддів та спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи призначеної за клопотанням позивача та проведеної ХНДІСЕ ім. Засл. ОСОБА_6 Бокаріуса № №9877 від 11.01.2010 року (а.с.123-а.с.126 т.2), якою встановлено, що підпис від імені позивача в реєстрі учасників зборів товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ІДС»від 17 квітня 2009 року в рядку «учасник ОСОБА_3.» виконаний ОСОБА_3 (а.с.123-а.с.126 т.2).
Посилання апелянта на те, що п.4 висновків судово-технічної експертизи документів № 11509/136 від 16.02.2011 встановлено, що при виготовленні протоколу спочатку нанесено відтиск, а потім здійснено друкування тексту не підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки відтиск печатки є оригінальним, а печатка, за твердженнями самого позивача, завжди зберігалася і зберігається у нього. Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи інші докази у їх сукупності, в тому числі висновки судово - почеркознавчої експертизи № 9877 від 11.01.2010 року та експертизи технічного дослідження документів № 9878 від 25.12.2009 року, зазначене не впливає на юридично значимі обставини по справі та не спростовує самого факту проведення загальних зборів ТОВ «ЧП ІДС» 17.04.2009, а також участі у них обох учасників, частка яких складає 100% від статутного капіталу та прийняття рішень з питань порядку денного.
У відповідності ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях суд вважає висновок про те, що при виготовленні протоколу спочатку нанесено відтиск, а потім здійснено друкування тексту, не є підставою для задоволення позовних вимог та визнання недійсними рішень загальних зборів.
Ч. 5 ст. 42 ГПК України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 30.05.97 року додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Розглянувши матеріали справи місцевий господарський суд не знайшов будь-яких підстав для відхилення висновків судових експертів та визнавши їх належними та допустимими доказами, правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи.
Оцінюючи посилання позивача на те, що ним не вчинялося порушень трудових обов’язків, колегія суддів зазначає наступне.
В своїх Рекомендаціях від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» Президія Вищого господарського суду України зазначила, що для розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання або звільнення, відкликання керівників та інших посадових осіб товариства, господарським судам слід враховувати підстави подання позову.
Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю, підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств, норм ЦК України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", вимог установчих документів господарських товариств.
Недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є порушенням прав учасників (акціонерів) на управління товариством, а не трудових прав керівника (інших посадових осіб) товариства. Відповідно з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з цих підстав вправі звертатися учасники (акціонери) господарського товариства.
Тому спори про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення порядку їх скликанням та проведення, в тому числі рішень про обрання, звільнення, відкликання тощо керівників та інших посадових осіб господарських товариств, належать до корпоративних спорів і підлягають вирішенню господарськими судами за місцезнаходження господарського товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів учасників товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність порушень вимог чинного законодавства при скликанні, проведенні та прийнятті рішень загальними зборами 17.04.2009, які були б підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЧП ІДС» від 17.04.2009 року.
З урахуванням наведеного раніше колегія суддів вважається висновки експертизи які містяться у матеріалах справи, чітко викладеними, такими, що мають визначений та конкретний характер та відмовляє у задоволенні клопотання позивача заявленого в судовому засіданні апеляційного суду про призначення додаткової експертизи (вх. №5425 від 25.05.2011 року), яке фактично дублює питання які позивач подавав при вирішенні спору в суді першої інстанції.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, про досить тривалий період розгляду цією справи, та можливість у позивача надати пропозиції своїх питань при призначенні інших експертиз по справі, наведене може бути порушенням прав інших учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2001 року по справі №19/232-10 прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, з вірною оцінкою наявних в матеріалах справи доказів, в зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні,
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2001 року у справі №19/232-10 залишити без змін.
Повний текст постанови підписаний 30.05.2011 року.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.