ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"22" січня 2008 р. | Справа № 20/229-07-8059 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Томицька Н.М.,
від відповідача –Кірічек С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця”
на рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2007р.
по справі № 20/229-07-8059
за позовом ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”
до ДП „Одеська залізниця”
про стягнення 5 594,59 грн.,
встановив:
У вересні 2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” (надалі - Завод) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця” (надалі - Залізниця) 5 594,59 грн. заподіяної шкоди, що виникла в результаті недостачі вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 594,59 грн. боргу, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням, Залізниця оскаржила його. Просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вважає його винесеним без з’ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, по накладній № 49006138 від 21.12.2006р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” відвантажило на адресу фірми „Леман Коммодитиес С.А.” (вантажоотримувач –Спеціалізований морський порт „Октябрьск”) 62,900 т сталі сортової.
З комерційного акту БК № 039097/153 від 25.12.2006р. вбачається, що до станції призначення Жовтнева Одеської залізниці вантаж, завантажений вантажовідправником, прибув в технічно справному вагоні № 67842815. На підставі актів загальної форми № 6493 від 25.12.2006р. та № 303 від 25.12.2006р. було проведено переважування даного вагону і вага вантажу виявилась менше зазначеного в перевізному документі на 3200 кг. При переважуванні нестача підтвердилась. Вантаж у вагоні розміщений у два яруси та нижче бортів на 1500 мм. В нижньому ярусі завантажено 12 пачок, у верхньому ярусі 8 пачок, всього 20 пачок, хоча в специфікації відправника № 10536 від 20.12.2006р. зазначена 21 пачка. Встановлено, що у правій стороні по ходу потягу одна пачка в нижньому ярусі не маркована, над нею є вільний простір довжиною 5700 мм, шириною 751мм. Інші пачки на верхньому ярусі марковані білою фарбою в 3-х місцях, пачки пов'язані 4-ма стандартними ув'язками з дроту діаметром 6 мм, ув'язки не порушені, щільні марковані ярлики є видимими. Крім того, в комерційному акті зазначено, що на звороті накладної в графі 1 вказано, що вантаж розміщено і укріплено згідно п. 14 гл.3 технічних умов. З моменту прибуття і до відправки вантаж знаходився під охороною.
В зв’язку з виявленою нестачею вантажу, відповідно до переуступного напису, 13.04.2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” направив до Одеської залізниці претензією № 63 від 13.04.2007р. про відшкодування збитків за недостачу вантажу в розмірі 6 205,44 грн.
Як свідчить повідомлення № 80 від 05.06.2007р., Залізниця претензію визнала на суму 5 594,59 грн., тобто з врахуванням норм природної втрати.
Пославшись на те, що до теперішнього часу кошти по визнаній претензії на рахунок ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” не перераховані, останній звернувся з позовом у господарський суд з вимогами про стягнення з Одеської залізниці вартості втраченого вантажу на суму 5 594,59 грн.
Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з вимог ст. 924 ЦК України та статей 110, 113, 114 Статуту залізниць України (надалі - Статут), відповідно до яких перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, а у разі незбереження прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Якщо збитки виникли під час перевезення вантажу з вини залізниці, то саме вона відшкодовує їх у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Як правильно встановив суд, Одеською залізницею взята до перевезення сталь масою 62 900 кг, однак при транспортуванні її кількість зменшилась на 3200 кг. При огляді вагону виявилось, що маркування, зроблене відправником, є порушеним, а одна пачка в нижньому ярусі відсутня, що, як правильно зробив висновок місцевий суд, свідчить про виїмку сталі при транспортуванні.
Крім того, як зазначалось вище, Залізниця визнала претензію, скоригувавши суму нестачі з врахуванням норм природної втрати.
Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що судом не прийнято до уваги, що вагон прибув в справному стані, що, в свою чергу, відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, звільняє Залізницю від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.
Відповідно до п. „а” ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Тобто, в даному випадку, доводи апелянта спростовуються самими матеріалами справи, а саме, комерційним актом.
Оскаржуючи рішення, апелянт також послався на пропущення позивачем шестимісячного строку, встановленого для подання позову до залізниці.
Дане посилання раніше наводилось апелянтом у відзиві на позов та відповідь на нього дана місцевим судом у рішенні, з якою апеляційний суд повністю погоджується.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
В даному випадку повідомленням № 80 від 05.06.2007р. № 152/4 Залізниця визнала претензію позивача „Про відшкодування вартості недостачі продукції” № 63 від 13.04.2007р. № 73/5-555.
З врахуванням цього та ч. 3 ст. 264 ЦК України, відповідно до якої після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, позивачем 25.09.2007р. подано позов своєчасно, з додержанням шестимісячного строку позовної давності.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об’єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. у справі № 20/229-07-8059 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська