КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011                                                                                           № 25/523

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:             

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.05.2011 року

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року

у справі             № 25/523 (суддя Морозов С.М.)

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

до                            товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф»

про                    стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» про стягнення заборгованості задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 15.02.2011 року ТОВ «Ленд Гольф» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Ленд Гольф» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судових засіданнях 18.04.2011 року та 16.05.2011 року представник товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.02.2011 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» в судові засідання 18.04.2011 року та 16.05.2011 року не з’явився про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки в суд не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги та призначення її до розгляду від 23.03.2011 року отримано відповідачем 01.04.2011 року про що, свідчить повідомлення поштового відправлення (а.с. 148). Крім того, в зв’язку з неявкою представника скаржника у судове засідання, судом апеляційної інстанції було відкладено розгляд даної справи  про що повідомлено відповідача ухвалою від  18.04.2011 року. Зазначений факт підтверджується  повідомленням поштового відправлення (а.с. 161).

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки скаржник про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь представників ТОВ «Ленд Гольф» у судовому засіданні 16.05.2011 року, судом обов’язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та  витребування письмових доказів не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з’явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (надалі – орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» (далі – орендар), було укладено договір оренди майна (оперативна оренда) № 8.57. Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець приймає на себе зобов’язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі - орендоване майно), а орендар зобов’язується прийняти майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів. Пунктом 2.1 договору передбачено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.  Згідно до п. 4.6 договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна в повному обсязі або в окремій його частині.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору орендодавець відвантажив товар, що підтверджується накладними на переміщення: №№ ДК-0001419, ДК-0001420, ДК-0001421, ДК-0001422 від 06.03.2008 року, накладними на переміщення №№ ДК-0002130, ДК-0002136 від 01.04.2008 року, №№ ДК-0002234, ДК-0002239 від 04.04.2008 року, накладною на переміщення № ДК-0003322 від 14.05.2008 року, а орендар прийняв відповідний товар, що підтверджується довіреностями на отримання цінностей: № 124403 від 06.03.2008 року, № 124407 від 31.03.2008 року та № 124410 від 14.05.2008 року.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів і складає 4,2% на місяць  від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 31523,90 грн., у тому числі ПДВ – 5253,99 грн. У разі передачі у тимчасове користування орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в період з березня по грудень 2008 року між позивачем та відповідачем були підписані акти наданих послуг по оренді майна: № 0000000556 за березень 2008 року, № ДК-0000813 за квітень 2008 року, № ДК-0001060 за травень 2008 року, № ДК-0001295 за червень 2008 року, № ДК-0001537 за липень 2008 року, № ДК-0001790 за серпень 2008 року, № ДК-0002540 за листопад 2008 року та № ДК-0002747 за грудень 2008 року. Відповідно до вказаних актів,  сторони підтвердили факт надання послуг за відповідний період та про існуючу заборгованість орендаря по сплаті орендної плати. На підставі актів про надані послуги по оренді майна орендодавцем були виставлені орендарю на оплату рахунки-фактури: № 0000000590 від 31.03.2008 року, № 0000000912 від 30.04.2008 року, № 0000001201 від 31.05.2008 року, № 0000001462 від 30.06.2008 року, № 0000001725 від 31.07.2008 року, № 0000002014 від 31.08.2008 року, № 0000002297 від 30.09.2008 року, № 0000002554 від 31.10.2008 року, № 0000002824 від 30.11.2008 року та № 0000003054 від 31.12.2008 року. Крім того, на підтвердження заборгованості орендаря за договором за період з березня по грудень 2008 року між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди станом на 31.12.2008 року становила – 69946,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому про надані послуги по оренді майна в період з січня по вересень 2009 року між сторонами були складені та підписані акти наданих послуг по оренді майна: № 0000000053 за січень 2009 року, № 0000000223 за лютий 2009 року, № 0000000379 за березень 2009 року, № 0000000559 за квітень 2009 року, № ДК-0000062 за травень 2009 року, № ДК-0000198 за червень 2009 року, № ДК-0000292 за липень 2009 року, № ДК-0000355 за серпень 2009 року та № ДК-0000423 за вересень 2009 року. Відповідно до зазначених актів орендодавець та орендар підтвердили факт надання послуг за відповідний період. На підставі актів про надані послуги по оренді майна позивачем були виставлені відповідачу на оплату рахунки-фактури: № 0000000063 від 31.01.2009 року, № 0000000282 від 28.02.2009 року, № 0000000468 від 31.03.2009 року, № 0000000663 від 30.04.2009 року, № 0000000846 від 31.05.2009 року, № 0000001023 від 30.06.2009 року, № 0000001200 від 31.07.2009 року, № 0000001270 від 31.08.2009 року та № 0000001367 від 30.09.2009 року.

Як стверджує позивач, відповідно до виставлених відповідачу рахунків-фактур про сплату орендної плати в період з березня 2008 року по липень 2009 року останній здійснив лише часткову оплату по договору внаслідок чого, у орендаря утворилась заборгованість перед орендодавцем.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту наданих послуг по оренді майна № ДК-0000423 сторонами було підтверджено про надані послуги по оренді майна за вересень 2009 року на суму 627,36 грн. та про існуючу заборгованість орендаря перед орендодавцем по сплаті орендних платежів за договором в розмірі - 89422,37 грн. При цьому позивач зазначив, що сума в розмірі 6123,05 грн., яка зазначена в акті наданих послуг по оренді майна № ДК-0000423, була помилково відображена на сплату орендної плати, і не враховувалась орендодавцем при визначенні суму заборгованості орендаря по сплаті орендних платежів за користування майном.

Як зазначалося вище,  товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» заборгованості в сумі 89422,37 грн. Рішенням суду першої інстанції від 15.02.2011 року позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову погоджується, виходячи з наступного.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором  найму  (оренди)  наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування  майном з наймача справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договір   найму   укладається   на   строк,  встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ст. 283 ГК України за  договором  оренди  одна сторона (орендодавець) передає другій  стороні  (орендареві)  за  плату  на  певний   строк   у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З положень ст. 284 ГК України вбачається, що істотними умовами договору оренди є:  об’єкт оренди (склад і  вартість  майна  з урахуванням її індексації);  строк,  на який укладається  договір  оренди;  орендна  плата  з  урахуванням   її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення  орендованого  майна  та  умови  його  повернення  або викупу.

Згідно із п. 3.6 договору оренди орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря. При цьому 50% від загальної орендної плати на місяць орендар зобов’язується сплатити орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, а в подальшому сплачувати шляхом передплати до 3-го числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з моменту підписання договору відповідач не сплачував в повному обсязі орендної плати за користування майном, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у сумі – 89422,37 грн.

У відповідності до ст. 286 ГК України, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2008 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Згідно з п. 2.2 договору закінчення встановленого договором терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов’язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до накладних на переміщення: №№ ДК-0001419, ДК-0001420, ДК-0001421, ДК-0001422 від 06.03.2008 року; №№ ДК-0002130, ДК-0002136 від 01.04.2008 року; №№ ДК-0002234, ДК-0002239 від 04.04.2008 року; № ДК-0003322 від 14.05.2008 року, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування майно. Про надані послуги по оренді майна за період з березня 2008 року по вересень 2009 року сторонами були підписані акти наданих послуг. Вказані акти підтверджують існуючу заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за договором.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що акти наданих послу по оренді майна № ДК-0001537, № ДК-0001790, №ДК-0002540, № ДК-0002747, № 053,  № 223, № 379, № 559, № ДК-062, № 198, № ДК-292, № ДК-355, № ДК-423 є неналежними доказами по справі оскільки підписані неповноважними особами, судова колегія вважає їх необґрунтованими та не приймає до уваги. Так, як вбачається з матеріалів справи вищевказані акти за період з липня 2008 року по грудень 2008 року підписані Велетень Н.М., яка діяла на підставі довіреності № 002 від 11.01.2008 року  та акти за період з січня 2009 року по травень 2009 року підписані генеральним директором ОСОБА_1. Вказані факти підтверджуються як вищевказаною довіреністю, так і наказом № 007-к/2009  від 15.01.2009 року  про призначення на посаду генерального директора копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 166, 167).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Ленд Гольф» не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Зокрема, відповідач не довів та не  спростував той факт, що хоча й строк дії  договору був встановлений до 30 червня 2008 року, орендар продовжував користуватися наданим йому у тимчасове користування майном за що, частково сплачував орендодавцю орендні платежі. Як зазначалося раніше, вказаний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року, актами наданих послуг за період з березня 2008 року по вересень 2009 року та банківськими виписками про часткову сплату орендних платежів за користування орендованим майном по липень 2009 року включно.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року, прийняте після повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ленд Гольф» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Гольф» на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року у справі № 25/523 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року у справі № 25/523  залишити без змін.

3. Матеріали справи № 25/523  повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

27.05.11 (відправлено)