КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2011 № 05-5-50/3161
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 21.03.2011
у справі № 05-5-50/3161 (суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ікс Ті Лабз”
про зобов’язання вчинити дії та стягнення заподіяних збитків
та моральної шкоди
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача не з’явився
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач, апелянт) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ікс Ті Лабз” (надалі - відповідач) про зобов’язання вчинити дії та про стягнення заподіяних збитків та матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 05-5-50/3161 від 21.03.2011 позовну заяву (з доданими до неї документами) повернуто без розгляду на підставі п.4 ст.63 ГПК України.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивачем не подано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, оскільки (в порушення вимог п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита) на зворотному боці квитанцій № 426 від 14.02.2011 та № 152 від 11.03.2011 (які подані позивачем в якості підтвердження сплати державного мита за подачу позовної заяви) відсутній напис „Зараховано в доход бюджету __ грн.”, який не скріплений першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення. Крім того, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 15.04.2011, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва № 05-5-50/3161 від 21.03.2011 скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права, оскільки до позовної заяви додані належні та допустимі докази, які підтверджують факт сплати державного мита в установлених порядку та розмірі, так як у відповідності до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, на зворотному боці якої не вимагається робити жодних написів. Крім того, апелянт стверджує, що якщо документи подаються фізичною особою, то це може бути копія, засвідчена підписом фізичної особи, яка їх подає, із зазначенням прізвища такої особи, а та обставина, що замість слів „Згідно з оригіналом” зазначено „Копія вірна” не є обґрунтованою підставою для повернення позовної заяви по п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений (копія реєстру на відправлення кореспонденції від 16.05.2011 наявна в матеріалах справи). Будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія позбавлена можливості відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою в засідання представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Вказаний у статті 63 ГПК України перелік підстав повернення позовної заяви є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 3 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15 (з наступними змінами та доповненнями), при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
З наведеного випливає, що у відповідності до положень вказаної Інструкції у випадку сплати державного мита готівкою на підтвердження вказаної дії суду подається оригінал квитанції кредитної установи, на зворотному боці якої не вимагається робити жодних написів. Наявність вказаного напису (помітки) кредитної установи вимагається лише на звороті останнього примірника платіжного доручення (тобто, у випадку безготівкового перерахування коштів в рахунок оплати державного мита).
Як вбачається з наявних матеріалів, на підтвердження факту сплати державного мита позивачем до позовної заяви долучені квитанції Оболонського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 426 від 14.02.2011 (на суму 85,00 грн.) та № 152 від 11.03.2011 (на суму 102,00 грн.), які свідчать про сплату державного мита готівкою.
За таких обставин висновок місцевого суду про необхідність повернення позовної заяви по п.4 ч.1 ст.63 ГПК України (оскільки не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі) спростовується наявним у справі документами (квитанціями № 426 від 14.02.2011 та № 152 від 11.03.2011 про сплату державного мита готівкою, яким підтверджується факт належного виконання позивачем вимог ст.57 ГПК України).
Також судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином (а саме - замість слів „Згідно з оригіналом” зазначено „Копія вірна”), оскільки дана обставина не є обґрунтованою підставою для повернення позовної заяви по п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Крім того, судова колегія зазначає, що у разі виникнення сумнівів щодо належного надходження державного мита до Державного бюджету та сумнівів щодо відповідності оригіналам копій документів, доданих до позовної заяви, суд у відповідності до п.4 ст.65 ГПК України має право витребувати від позивача відповідне підтвердження органів Державного казначейства України, а також витребувати у сторін оригінали документів для огляду.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва № 05-5-50/3161 від 21.03.2011 – підлягає скасуванню, а справа – передачі на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва № 05-5-50/3161 від 21.03.2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ікс Ті Лабз” скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-50/3161 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді