Справа № 22а-2133
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Корніюк А.П., П’єнти І.В.
при секретарі Товкан І.І.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
29.04.2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд. Вона вказувала, що 10.07.2008 року народила дочку ОСОБА_2 і на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Не дивлячись на це, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Хмельницької міської ради виплачує їй допомогу в розмірі 130 грн. щомісячно, а не в передбаченому законом розмірі. В зв’язку з цим, позивачка просила визнати не правомірною бездіяльність Управління, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену частину щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років за період з 20 вересня 2008 року по березень 2010 року з урахуванням виплачених коштів.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2009 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задоволити. При цьому, апелянтка посилається на порушення судом норм матеріального права. Вона вказує, що Конституція України не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому, на її думку, розмір допомоги на дітей не може бути зменшений.
В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі не з’явилися, про день, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в зв’язку з чим в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Болотов Є.В. Справа № 22ц-2133
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 10.3.3 здійснюється.
У відповідності зі ст. 1 Закону України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, справи розглянуті судами першої інстанції в порядку, визначеному ЦПК України, розглядаються судами апеляційної інстанції у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка є матір’ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Названий Закон передбачав вказану допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік” (розділ ІІ п.23 п.п.7) виклав ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в наступні редакції: „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.”.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61,62,63,66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 104, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ці положення неконституційними не визнавались.
Колегія суддів також враховує, що ч. 3 ст. 46 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” передбачає: „допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” призначаються і здійснюються в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що у відповідності з наведеними положеннями закону ОСОБА_1 було нараховано і виплачено в вересні 2008 року 52 грн. 22 коп., а з жовтня 2008 року по березень 2010 року 130 грн. на місяць, що підтверджується відповідними довідками.
Посилання апелянтки на те, що внаслідок змін в законі допущено звуження її Конституційних прав колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство (справа „Кечко проти України” Європейського суду з прав людини).
У відповідності з ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачає, що при розгляді справ застосовується Конвенція про захист прав людини і оспорюваних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду як джерела права.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись Законом України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун