Справа № 2-197/11

РІШЕННЯ

іменем України

          "12" травня 2011 р.  Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

          головуючого - судді  Шрамка Р.  Т.

          з участю секретаря  Панилик О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з Обмеженою відповідальністю ПІК "Стрийжитлобуд", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Фонду Державного майна України у Львівській області, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, визначення частки у незавершеному будівництвом будинку суд,-

встановив:

          Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ТзОВ ПІК "Стрийжитлобуд", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Стрийського МБТІ, Фонду Державного майна України у Львівській області, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визначення частки у незавершеному будівництвом будинку. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 уточнила позовні вимоги та пояснила, що 19 липня 2005 року, позивач уклав із ТзОВ ПІК "Стрийжитлобуд" (забудовником) договір №1907/12 інвестування будівництва житла, за яким клієнт передає, а забудовник приймає замовлення за кошти клієнта побудувати для нього у термін, як вказано в договорі до 30.05.2005 року, хоча фактично вимога стояла побудувати до 2006р. об'єкт інвестування, за адресою АДРЕСА_1, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 65,9 м.кв. на сьомому поверсі, загальною вартістю житла 138324,10 грн. Позивач повністю виконала свої умови договору, заплатила ТзОВ ПІК "Стрийжитлобуд" всю суму, що підтверджується грошовими квитанціями. З вересня місяця 2009 року у Стрийській газеті "Фортуна" почала з'являтися інформація про продаж квартир у АДРЕСА_1 75-80% готовності, тобто продається і об'єкт інвестування позивача –квартира, згідно укладеного договору між позивачем і відповідачем ТзОВ "ПІК"Стрийжитлобуд", а тому її довіритель вважала, що це порушення її прав. 16.09.2009 року ТзОВ ПІК "Стрийжитлобуд" по акту №16  передав позивачу квартиру - об'єкт незавершеного будівництва згідно договору інвестування будівництва житла № 1907/12 від 19.07.2005 року - двокімнатну квартиру, загальною площею 65,9 м.кв., яка розташована в першій секції, на сьомому поверсі, що підтверджується поверховим планом, а відповідач ОСОБА_2, продає квартири. Відповідач ОСОБА_2 викупив у 2003 році у ФДМУ у Львівській області незавершений будівництвом будинок за 580000,00 грн., і по договору від 21.06.2004 р. передав (як учасник) для його завершення на умовах залучення інвестицій відповідачу ТзОВ "ПІК"Стрийжитлобуд". Згідно п. 2.6. даного договору передбачає, що з моменту виконання обов'язків по даному договору, тобто закінчення будівництва, виконавець набуває весь комплекс майнових прав на результат інвестування (квартири), за винятком двох трьохкімнатних квартир загальною площею 150 м.кв. ( на які учасник має окремий договір від 08.12.2003 р.), а з моменту набуття чинності договору учасник втрачає право розпорядження об'єктами інвестування за винятком двох трьохкімнатних квартир. У зв'язку з тим, що виконавець не завершив будівництво, він не набув весь комплекс майнових прав на об'єкти інвестування, а учасник ОСОБА_2 не втратив право розпоряджатися об'єктами інвестування чим і почав займатися, не враховуючи інтересів 76 інвесторів, які заплатили кошти, в тому числі і позивача, а згідно довідки Стрийського МБТІ у 2004 році вартість незавершеного будинку становила вже 2315385,00 грн., значить вартість будинку зросла за рахунок інвестиційних вкладів громадян, в тому числі і позивача. Отже будинок у АДРЕСА_1 є у спільній частковій власності відповідача ОСОБА_2 та вкладників (інвесторів), в тому числі і позивача. Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло і держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло. Заяви відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 стосовно нікчемності даного договору не мають під собою правових підстав, так як при укладенні договору були досягнуті всі істотні умови, передбачені законом при укладенні договору і договір був виконаний позивачем, як однією із сторін повністю, а друга сторона –відповідач ТзОВ ПІК "Стрийжитлобуд" договір виконала частково. Крім цього, 25.12.2008 року для подолання кризових явищ у будівельній галузі та врегулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла за № 800-У1 був прийнятий ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи та розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" п.4 ст. 3 якого забороняє розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, якщо за такими договорами здійснено оплату 100% вартості об'єкта, а тому просить позовні вимоги задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні вимог позову заперечив повністю та пояснив, що  03.09.2003р. уклав з РВ ФДМУ у Львівській області договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. 21.06.2004 між позивачем та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» було укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Майна реєстровий № 1038 про відносини між сторонами щодо участі у будівництві об’єкта (будинку), який на даний момент визнаний судом неукладеним. ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»отримавши від позивача повноваження та права стосовно об’єкту незавершеного будівництва, в повній мірі скористався наданими їм правами, а обов'язки покладені на них не виконали, що призвело до того, що будинок не добудований, термін введення будинку в експлуатацію закінчився ще 03.09.2008 року, а в будівництво будинку всупереч чинному законодавству були залучені інвестиційні кошти фізичних осіб в тому числі і кошти ОСОБА_1, які вона сплатила ТзОВ "ПІК Стрийжитлобуд" на його рахунок. 19 липня 2005 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та ОСОБА_1 було укладено договір №1907/12 інвестування будівництва житла відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а забудовник (ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») приймає замовлення за кошти клієнта побудувати для нього об'єкт інвестування за адресою : АДРЕСА_1, дві кімнати, поверх сьомий, загальною площею 65,9 м. кв., загальною вартістю 138324,10 грн. Відповідно до п.2.1. договору інвестування, забудовник зобов'язується: побудувати клієнту об'єкт інвестування за його кошти у відповідності до розробленої, згідно діючих норм та стандартів, проектно-кошторисної документації, терміном до 30.05.2005 р. передати в державну адміністрацію всі необхідні документи для оформлення права власності на клієнта після завершення будівництва об'єкту інвестування, прийому будинку Державною приймальною комісією і повної оплати об'єкту інвестування. На сьогоднішній день ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»свої договірні зобов'язання не виконав. Так, 21.06.2004 між ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»було укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Майна реєстровий № 1038. Проте даним договором позивач не надавав ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»право порушувати чинне законодавство. Позивачу було запропоновано вступити в ЖБК "Успіх" з метою добудувати спільними зусиллями будинок і отримати квартири однак, він відмовився від вступу в кооператив. ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»цинічно та грубо порушив: Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю»всупереч якому зібрав від «інвесторів»колосальні кошти на будівництво житла, Закон України «Про інвестиційну діяльність», положення статей ЦК України. Згідно Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю»дозволяє прийти до висновку про те, що здійснення фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва починаючи з 01.01.2004 року може здійснюватись виключно через Фонди Фінансування Будівництва Житла, Фонди Операцій з Нерухомістю тому, укладений 19 липня 2005 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та ОСОБА_1 договір № 1907/12 інвестування будівництва житла є нікчемним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім того відповідно до п.2.1. договору, забудовник зобов'язується: побудувати клієнту об'єкт інвестування за його кошти у відповідності до розробленої, згідно діючих норм та стандартів, проектно-кошторисної документації, терміном до 30.05.2005 р. таким чином початком відліку терміну позовної давності є 30.05.2005 р. і спливає цей термін 31.05.2008 року. Позовна вимога заявлена позивачем тільки 16.02.2010 року, тобто з пропуском позовної давності більш ніж два роки тому вбачається, що позивачем пропущено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

          Представник відповідача ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»в судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, однак подав до суду заяву від 11.04.11р. за якою позов визнає та просить позовні вимоги задоволити.

Представник третьої особи Стрийського МБТІ в судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась та не повідомила суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, однак подала до суду заяву про заперечення позовних вимог та вказала, що 03.09.2003 року, її чоловіком, за спільні кошти подружжя, було придбано у регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Львівській області об'єкт незавершеного будівництвом 106-и квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по АДРЕСА_1 На придбання даного ОНБ ОСОБА_3 було надано нотаріально посвідчену згоду. Вартість придбаного подружжям ОНБ на момент оформлення договорів становила вже 2 315 385,00 грн. та відсоток готовності 106-и квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по АДРЕСА_1»становив 25%. ОСОБА_3 не надавала своєї згоди на укладення якогось інвестиційного договору від 21.06.2004 року, укладеного між її чоловіком та ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд». Тому вважає, що позивачем було укладено нікчемний правочин, який  не  був  нотаріально  посвідчений, а саме - договір інвестування будівництва житла. Насправді забудовник та замовник даного будівництва не ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд», а громадянин ОСОБА_2, а ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд»тільки генпідрядна організація, яка діяла на підставі договору від 21.06.2004 року. В жодному пункті договору немає інформації про те, що даний договір укладається всупереч Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю», згідно даного договору, люди дають свої гроші на будівництво своїх квартир в будинку, який знаходиться під забороною, а майнові права на нього - в іпотеці. А це суперечить Законам України «Про заставу»; «Про іпотеку», в жодному пункті договору не вказано, які можуть бути наслідки вкладання грошей в такий об'єкт, якщо ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд»не виконає умов кредитного, іпотечного та договору від 21.06.2004 року. Тобто ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд»свідомо вводили людей в оману і виманювали з них гроші. ОСОБА_3 глибоко переконана, що якби позивачу було відомо про всі умови та наслідки таких договорів, то позивач ніколи б не заключав договору з ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд». Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо законності укладеного між ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд»та позивачем договору інвестування будівництва житла, позаяк на момент його укладення майнові права на квартири в будинку вже перебували під заставою. Позивач просить визнати за ним право власності на частку в ОНБ на тій підставі, що ним, на підставі недійсного (нікчемного) договору сплачено кошти ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд». На підставі наведеного вище позовні вимоги заперечує повністю, вважає їх безпідставними і необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Крім того відповідно до п.2.1. договору, забудовник зобов'язується: побудувати клієнту об'єкт інвестування за його кошти у відповідності до розробленої, згідно діючих норм та стандартів, проектно-кошторисної документації, терміном до 30.05.2005 р. таким чином початком відліку терміну позовної давності є 30.05.2005 р. і спливає цей термін 31.05.2008 року. Позовна вимога заявлена позивачем тільки 16.02.2010 року, тобто з пропуском позовної давності більш ніж два роки тому вбачається, що позивачем пропущено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права, а тому в позові слід відмовити.           

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належними чином повідомлені однак, подали суду заяву про слухання справи без їх участі та в даній заяві вказали, що 03.09.2003 між регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 106-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. Пунктом. 5.4. договору передбачено, що покупець зобов'язаний добудувати об'єкт на протязі п'яти років без збереження первісного призначення. Згідно п. 5.5. договору на вимогу продавця покупець зобов'язаний надати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору. 23.10.2008 між регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області та ОСОБА_2 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 106-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, відповідно до якого п. 5.4. Розділу 5 "Обов'язки Покупця" викладено у наступній редакції: "5.4. покупець зобов'язаний добудувати об'єкт незавершеного будівництва та здати його в експлуатацію протягом семи років (до 03.09.2010 року) без збереження первісного призначення об'єкта". Строк виконання зобов'язань відповідно до п. 5.4. договору закінчився 03.09.2010. Відповідно до п. 7.3 договору у разі невиконання відповідачем умов цього договору позивач має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення незавершеного будівництва у державну власність. На адресу регіонального відділення надійшли звернення ОСОБА_2 щодо продовження терміну завершення будівництва 106-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 до 03.09.2011. Покупцем надано виписку з рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 17.09.2010 № 361 про надання дозволу на продовження терміну будівництва даного будинку до 03.09.2011 та копія дозволу на виконання будівельних робіт від 01.09.2009 № 4/64-09, який продовжено до 31.08.2011. Крім цього надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію житлово-будівельного кооперативу "Успіх", створеного для завершення будівництва даного будинку, список членів ЖБК "Успіх". На даний час регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області розглядається питання щодо можливості продовження терміну завершення будівництва 106-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, до 03.09.2011, а тому на підставі вищенаведеного просить справу розглядати без їхньої участі та прийняти рішення згідно чинного законодавства України.

          Суд вивчивши матеріали справи, всебічно та об’єктивно дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов слід задоволити частково, оскільки згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло і держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, згідно ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, згідно ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, згідно ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, згідно ст.. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених  законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, згідно ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), згідно ст.. 267 п. 2, 5 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, якщо суд  визнає  поважними  причини  пропущення  позовної давності, порушене право підлягає захисту, ст.. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності  особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної  документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, згідно ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, згідно ст.. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, згідно ст.. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, згідно ст.. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі: інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності, згідно ст.. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність»суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора, згідно ст.. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, згідно ст.. 19 . Закону України «Про інвестиційну діяльність»захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, ….., згідно ст.. 1 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(в редакції станом на 2005р.) цей Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, згідно ст.. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(в редакції станом на 2005р.) управителем може бути фінансова установа, згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення  правочину  потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам  цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК), згідно п. 1.7 Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об’єкт.   

          Як встановлено в судовому засіданні 03 вересня 2003р. ОСОБА_2 уклав з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, про що свідчить вищевказаний договір серії ВАО №342066 за яким 03 жовтня 2003 року був складений акт прийому передачі об’єкта незавершеного будівництва –106 квартирного житлового будинку по вул.. Ленкавського у м. Стрию Львівської області.

21.06.2004 між ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»було укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Майна реєстровий № 1038 про відносини між сторонами щодо участі у будівництві об’єкта (будинку). Згідно даного договору в розділі 2 п. 2.6 вказано, що з моменту виконання обов’язків за даним договором виконавець набуває весь комплекс майнових прав на результати інвестування, за винятком двох трьохкімнатних квартир загальною площею 150 кв.м., на які позивач, має самостійно укладений договір №1 від 08 грудня 2003р. З моменту набуття даним договором чинності позивач втрачає право за винятком двох трьохкімнатних квартир, розпорядження об’єктами, що віднесені даним договором до результатів інвестування та частиною об’єкта, в якій згідно проектної документації результати інвестування будуть знаходитись. Згідно п. 2.7 договору виконавець (ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») має право у будь-який час без погодження з позивачем залучати до участі у будівництві інших інвесторів, для чого йому надається право укладати з ними усі необхідні договори та визначати об’єкти з числа результатів діяльності, що підлягають передачі інвесторам у випадку виконання ними своїх інвестиційних зобов’язань. Виконавець (ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») має право передавати свої права за даним договором третім особам у будь-який час без погодження з учасником (ОСОБА_2.).

Згідно договору інвестування будівництва житла № 1907/12 укладеного 19 липня 2005 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та ОСОБА_1, ОСОБА_1, передає, а забудовник (ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») приймає замовлення за кошти клієнта побудувати для нього об'єкт інвестування за адресою: АДРЕСА_1, дві кімнати, поверх сьомий, загальною площею 65,9 м. кв., загальною вартістю 138324,10 грн. у т.ч. ПДВ 23054,02 грн. Відповідно до п.2.1. договору інвестування, забудовник зобов'язується: побудувати клієнту об'єкт інвестування за його кошти у відповідності до розробленої, згідно діючих норм та стандартів, проектно-кошторисної документації, терміном до 30.05.2005р., що є опечаткою, оскільки надалі в договорі, а саме: п.2.2.1. зазначено, що перший внесок в інвестування будівництва житла повинен бути внесений до 10 січня 2006р. що дає можливість вважати, про описку в тексті договору, а саме дати завершення будівництва тому, дата введення будинку в експлуатацію 2006р., та передати в державну адміністрацію всі необхідні документи для оформлення права власності на клієнта після завершення будівництва об'єкту інвестування, прийому будинку Державною приймальною комісією і повної оплати об'єкту інвестування. Отже, спірний договір, предметом якого є фінансування інвестором будівництва визначеного об'єкту інвестування «житлового будинку», за своєю правовою природою є інвестиційним договором, метою якого є внесення інвестиції у вигляді грошових коштів в об'єкт - житловий будинок, що не суперечить вищенаведеному законодавству. Твердження позивача, що спірний договір укладений з порушення чинного законодавства є необгрунтованим, враховуючи ст. 2, 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Посилання позивача на те, що згідно ст.4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(в редакції станом на 2005р) управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію на здійснення цим Законом діяльності є неправомірними і такими, що вводять суд в оману оскільки, зміни до статті 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»були внесені  Законами в 2005-2010рр.., а в редакції Закону станом на 2005р  на які посилається позивач внесені після укладення договору і зворотної сили не мають тобто, жодної ліцензії чи дозволу  на здійснення інвестиційної діяльності ТзОВ "ПІК "Стрийжитлобуд" станом на 2005р. не потребувала. Кошти за даним договором, як встановив суд передавалися організації в оплату будівництва. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення оскаржуваного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.

Як достовірно встановлено судом ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов'язання за інвестиційним договором та перерахувала належні грошові кошти на рахунок ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд», згідно наданих суду банківських квитанцій про сплату коштів в загальній сумі 138214,03 грн., недоплативши 110,07 грн., що є незначною сумою і не призвело до істотного порушення умов договору. Однак, згідно квитанції без номера від 05.07.2007р. на суму 8940 (вісім тисяч дев’ятсот сорок) грн.. 00 коп., грошові кошти були за вимогою Товариства з Обмеженою відповідальністю ПІК "Стрийжитлобуд" сплачені ОСОБА_1 на рахунок Пенсійного Фонду і не поступили на оплату квартири, а тому позивач зобов’язана сплатити дану заборгованість забудовнику.

Однак дану недоплачену суму позивач зобов’язаний сплатити на розрахунковий розрахунок забудовника. Щодо належного виконання умов договору суд вважає, що сторони правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їхні волевиявлення були вільними і відповідали їх внутрішній волі і укладений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були обумовлені укладеним правочином, сторони погодили зміст правочину щодо предмету правочину, його ціни, тощо, тобто в належній письмовій формі сторони правочину досягли всіх істотних умов договору інвестування будівництва житла № 1907/12 укладеного 19 липня 2005 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та ОСОБА_1 і суд встановив, що ОСОБА_1 виконала умови договору, судом не встановлено підстав для визнання договору нікчемним тому, даний договір набув чинності і є дійсним.  

Крім того, ОСОБА_2 під час укладення спірного договору не був стороною даного договору і відповідно до умов договору від 21.06.2004 укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» надавши ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» право у будь-який час без погодження з позивачем залучати до участі у будівництві інших інвесторів, для чого позивач  надав  ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»право укладати з ними усі необхідні договори та визначати об’єкти з числа результатів діяльності, що підлягають передачі інвесторам у випадку виконання ними своїх інвестиційних зобов’язань.

Окремо слід зазначити, що договір інвестування будівництва житла № 1907/12 укладеного 19 липня 2005 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та ОСОБА_1 не потребував державної реєстрації і ОСОБА_2 не надав суду доказів належності йому на праві власності будинку по АДРЕСА_1 придбаного ним згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

Відповідач посилаючись на п.2.1. договору, вказує, що забудовник зобов'язується: побудувати клієнту об'єкт інвестування за його кошти у відповідності до розробленої, згідно діючих норм та стандартів, проектно-кошторисної документації, терміном до 30.05.2005р. і що саме цей час є початком відліку терміну позовної давності і що термін позовної давності сплив  31.05.2008 року, а позовна вимога заявлена позивачем тільки 16.02.2010 року, тобто з пропуском позовної давності більш ніж два роки, однак суд вважає, що терміном для початку позовної давності слід вважати час з моменту появи інформацій у Стрийській газеті "Фортуна", про продаж квартир у АДРЕСА_1 75-80% готовності, а саме з вересня місяця 2009 року, а тому строк позовної давності позивачем не пропущений.

Виконавець (ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») згідно вищезазначеного договору від 21.06.2004 укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд»та посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Майна реєстровий № 1038, мав право передавати свої права за даним договором третім особам у будь-який час без погодження з учасником (ОСОБА_2.) тому, зважаючи на викладене, суд вважає, що позов в частині визнання договору дійсним слід задоволити, а позов в частині визнання частки у незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65,9 кв.м. та зобов'язання Стрийського МБТІ зареєструвати ОСОБА_1, як співвласника незавершеного будівництвом будинку у АДРЕСА_1 з визначеною часткою у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м. відмовити за недоведеністю позовних вимог оскільки, право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2,1/3, тощо). При цьому вказані в право встановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинна становити одиницю. При розрахунку частки кожного співвласника в будинку необхідно визначити всю внутрішню площу будинку, а також; площу, яка належить кожному співвласнику окремо, що в даному випадку неможливо зробити крім того, позивач не представив документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, а тому в задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити за їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 154, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст. 11, 203, 204, 210, 215, 267 п.2, 5, 331, 626, 628, 638 ЦК України, ст.2, 5, 9, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст.1, 4 Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п.1.7 Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно  суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з Обмеженою відповідальністю ПІК "Стрийжитлобуд", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Фонду Державного майна України у Львівській області, ОСОБА_3 про визнання договору №1907/12 інвестування будівництва житла від 19 липня 2005р. укладеного між ТзОВ "Проектно-інвестиційна компанія "Стрийжитлобуд" та ОСОБА_1 щодо об'єкту інвестування за адресою АДРЕСА_1 та визнання частки у незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м., зобов'язання Стрийського МБТІ зареєструвати ОСОБА_1 як співвласника незавершеного будівництвом будинку у АДРЕСА_1 з визначеною часткою у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м., задоволити частково.

Визнати договір №1907/12 інвестування будівництва житла від 19 липня 2005р. укладеного між ТзОВ "Проектно-інвестиційна компанія "Стрийжитлобуд" та ОСОБА_1 щодо об'єкту інвестування за адресою АДРЕСА_1 у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м. дійсним.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з Обмеженою відповідальністю ПІК "Стрийжитлобуд", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Фонду Державного майна України у Львівській області, ОСОБА_3 про визнання частки у незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м. та зобов'язання Стрийського МБТІ зареєструвати ОСОБА_1 як співвласника незавершеного будівництвом будинку у АДРЕСА_1 з визначеною часткою у вигляді двохкімнатної квартири на сьомому поверсі, в першій секції, загальною площею 65.9 кв.м. відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Р. Т. Шрамко