2–200-2011р.

Рішення

Іменем України

          10 травня 2011р. Селидівський міський суд Донецької області

в складі:

-          головуючого Моцного О.С.

-          при секретарі Чалій А.В.

-          за участю позивача ОСОБА_3,

-          відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди

встановив:

Позивач звернулася до суду в грудні 2010 року з позовом, вказавши, що вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за ч.1 ст.126 КК україни за умисне завданні побоїв її племіннику ОСОБА_4, над якам вона є опікуном. В наслідок дій відповідача дитина тривалий час лікувалась в Донецькій обласній дитячій лікарні, лікування було платне, також потрібно було харчування. Під час перебування у лікарні її витрати склали загалом 1500 грн. Добровільно відшкодувати витрати позивач відмовляється, крім того вважала, що дитина зазнала моральні страждання, які вона, як представник дитини оцінює у 5000 грн. просила стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодуванні матеріальної шкоди 1500 грн. і моральної шкоди 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтвердила позовні вимоги, пояснивши, що внаслідок дій відповідача її племінник з 05 по 19 червня 2009 року знаходився на лікуванні у Донецькій обласній дитячій лікарні, крім того вона декілька разів возила дитину на консультації, купувала ліки, потрібне було харчування її витрати склали 1500 грн. Але підтвердити ці витрати вона не має можливості, оскільки не збирала чеки та квитанції, можливо вони збереглися у кримінальній справі. Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, вважаючи, що він нічим не підтверджений, відмовився відшкодувати заподіяну шкоду.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи та кримінальної справи №1-107/10 за звинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КК України, вважає, що позов підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради від 08.04.2009р. №75 ОСОБА_3 призначена опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки адміністрації Обласної дитячої клінічної лікарні (л.с. кримінальної 48) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився на лікуванні з 05 по 16.06.2009 з діагнозом: гостра невропатія нерва обличчя та на його лікування витрачені 2077 грн. 60 коп.

Еа лислі 45 кримінальної справи маються квитанції на купівлю ліків на суми 67 грн. 90 коп. і 81 грн. 15 коп. –загальна сума 14+ грн. 05 коп.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

1)          у фізичному болю та стражданнях, яких фізично особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправної поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

ч.3 ст.23 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою ля відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

ст.1199 ЦК України –у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я малолітньої особи фізична особа або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов’язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Згідно ч.4 ст.67 ЦК України - опікун зобов,язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона  зобов,язана довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

ч. 4  ст. 61 ЦПК України передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов,язкові для суду, що розглядає  справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з  підстав, чи мали місце ці дії та вчиненні вони цією особою.

Вироком Селидівського міського суду Донецької області  від 4.11.2010 року ОСОБА_2 (відповідач по справі) визнаний винним у вчиненні насильницьких дій і завданню фізичного болю ОСОБА_4 та засуджений за  ч.1 ст. 126 КК України до 200 годин громадських робот - тому факт і обставини скоєного не підлягають доказуванню.

Суд вважає, що діями відповідача підопічному позивача та їй самій була спричинена моральна шкода, яка повинна бути відшкодована грішми.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступень вини відповідача, його матеріальний стан.

Суд вважає, що гроші у суммі 2500 грн. будуть достатніми для відшкодування спричиненої моральної  шкоди.

Оскільки матеріальні витрати підтверджуються лише на суму 149 грн. 05коп., ця сума і підлягає  відшкодуванню як доведена.

На підставі  викладеного, керуючись ст.. 23, 1167, 1199 ЦК України, ст. ст. 60- 61, 212-215 ЦПК України,-

                                       ВИРІШИВ:

           Позов  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 поо стягнення матеріальної  та моральної шкоди задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 149 грн. 05 коп. і в рахунок відшкодування моральної шкоди 2500 грн.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Суддя