Судове рішення #1556836
11/346


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

15.01.08                                                                                           Справа  № 11/346



Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                   Скрутовського П. Д.

суддів                                                                                          Слуки М. Г.

                                                                                          Юрченка Я. О.


розглянув апеляційну скаргу ТзОВ Науково-виробниче підприємство «Ерго», с. Малехів Жовківського району Львівської області № 617 від 21.11.2007 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2007 р.

у справі № 11/346

за позовом ТзОВ «Електромакс», м. Київ

до відповідача ТзОВ Науково-виробниче підприємство «Ерго», с. Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення в розмірі 51 236, 29 грн.


за участю представників сторін:

від позивача –явка необов’язкова –Колібанич О. Я. –представник (довіреність б/н від 18.09.2007 р.)

від відповідача (скаржника) –явка необов’язкова –не з’явився


Представнику позивача у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ТзОВ НВП «Ерго», с. Малехів, розгляд справи призначено на 15.01.2008 р., явка сторін не була визнана обов’язковою.


Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2007 р. у справі № 11/346 за позовом ТзОВ „Електромакс”, м. Київ до ТзОВ Науково-виробничого підприємства «Ерго», с. Малехів про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу в розмірі 51 236, 29 грн. позов задоволено повністю.


При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 632, 665, 692, 712 ЦК України, ст. 263 ГК України, а також положеннями укладеного сторонами договору купівлі-продажу № 55/04 від 07.10.2004 р. та мотивував його тим, що відповідач не виконав належним чином своїх договірних зобов’язань перед позивачем, оплативши отриманий товар частково..


Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Львівської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення і припинити провадження у справі.

Скаржник не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 278813.


          Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, однак його уповноважений представник у судовому засіданні заперечив викладені в апеляційній скарзі мотиви та просив рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 51 236, 29 грн., про що складено акт зведення взаєморозрахунків станом на01.07.2007 р. за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2007 р.


Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:


Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 07.10.2004 р. між ТзОВ «Електромакс»(продавець) та ТзОВ НВП «Ерго»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 55/04.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором.

П. 4.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що оплата передбачає розрахунок покупця з продавцем по мірі реалізації поставленого товару. Розрахунок покупця з продавцем здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту реалізації поставленого товару. Оплата проводиться в гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГК України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. У ч. 1 ст. 264 цього ж кодексу зазначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного, так і придбаних у інших суб’єктів господарювання, здійснюється суб’єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Здійснення поставки підтверджується накладними. Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому за домовленістю сторін. Моментом виконання обов’язку продавця передати товар покупцеві є видаткова накладна, яка і є доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов’язок оплатити товар після його прийняття.

Згідно п. 4.3 вказаного договору, в разі несплати товару покупець повинен повернути товар на першу вимогу продавця не пізніше, ніж через 2 дні після надходження такої вимоги. Товар повертається в належній якості, у товарному вигляді та з усіма необхідними документами. Залишок боргу за реалізований товар покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів після надходження вимоги про повернення товару.

Однак, в порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 51 236, 29 грн., що підтверджується складеним сторонами актом зведення взаєморозрахунків станом на 01.07.2007 р. за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2007 р.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, з метою врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 391 від 01.06.2007 р., однак вона залишена без відповіді.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2007 р. від відповідача (скаржника) вимагалося подати докази оплати отриманого товару або повернення позивачу нереалізованого товару на спірну суму. Однак, вимог даної ухвали суду апелянт не виконав.


Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.


Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.


Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВИВ:


1.          Рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2007 р. у справі № 11/346 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу ТзОВ Науково-виробничого підприємства «Ерго», с. Малехів Жовківського району Львівської області залишити без задоволення.

3.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

4.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.





Головуючий-суддя                                                                                П. Д. Скрутовський


Суддя                                                                                                       Я. О. Юрченко  


Суддя                                                                                                       М. Г. Слука




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація