ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
20.09.2007 | Справа №2-15/10904-2007 |
За позовом Корпорації «Енергоресурс-інвест» (79035, м. Львів, вул.. Зелена, 131, код ЄДРПОУ 30336890)
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Тітова, 77, уод ЄДРПОУ 23444509)
Про стягнення 19911,15 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача - Чупак В.М., керівник
Обставини справи: Корпорація «Енергоресурс-інвест» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» про стягнення 19911,15 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за договором № 41/06 від 24.02.2006 р., через що заборгованість Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» перед Корпорацією «Енергоресурс-інвест» складає 16352,40 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 512,08 грн., 1651,57 грн. інфляційних втрат, 1395,10 грн. пені.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.08.2007 р. не виконав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, відзиву на позов не надав, представив докази погашення заборгованості у розмірі у розмірі 16352,40 грн.
За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ :
24.02.2006 р. між Корпорацією «Енергоресурс-інвест» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Кримська пересувна механізована колона-238» (Замовник) був укладений договір № 41/06. (а.с. 5-6)
Згідно пункту 1.1. Договору Виконавець зобов’язується виготовити та поставити, а Замовник прийняти та оплатити комплектуючі елементів теплових мереж (продукцію) згідно відповідної Специфікації.
Відповідно до пункту 4.1. Договору Замовник оплачує поставлену Виконавцем продукцію за ціною, передбаченою у Специфікації або виставленому рахунку.
Кінцевий розрахунок проводиться Замовником протягом трьох банківських днів від дати передачі Продукції згідно накладних поставки. (пункт 5.3 Договору)
Термін дії Договору встановлений пунктом 8.1 Договору та складає з моменту його підписання і до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань.
Позивачем були виконані свої обов’язки за договором, поставлена відповідна продукція, що підтверджується складеними та підписаними обома сторонами накладними:
- накладна № 138/2006 від 13.03.2006 р. на суму 50557,30 грн. (а.с. 7)
- накладна № 282/2006 від 06.05.2006 р. на суму 16398,72 грн. (а.с. 8)
Вказана продукція була отримана відповідачем, про що свідчать довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 9-10), а також підпис уповноваженого представника у накладних.
Проте відповідач свій обов'язок виконав неналежним чином, за надані послуги розрахувався частково та несвоєчасно, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16352,40 грн., що і стало приводом для звернення Корпорації «Енергоресурс-інвест» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України представив докази оплати ним заборгованості за договором в розмірі 16352,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1031 від 06.09.2007 р. на суму 6352,40 грн., № 1069 від 11.09.2007 р. на суму 7000,00 грн., № 1094 від 18.09.2007 р. на суму 3000,00 грн. (а.с. 17-19).
Як свідчать матеріали справи вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем після подання позовної заяви Корпорацією «Енергоресурс-інвест» (08.08.2007 р.).
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 16352,40 грн. заборгованості за договором № 41/06 24.02.2006 р., через що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16352,40 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 1651,57 грн., 3% річних у розмірі 512,08 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» інфляційних витрат у розмірі 1651,57 грн. за період з травня 2006 р. по квітень 2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» 3% річних у розмірі 512,08 грн. за період з 15.05.2006 р. по 31.05.2007 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 1395,10 грн. за період з 31.05.2006 р. по 28.11.2006 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до пункту 9.2. Договору за порушення термінів оплати продукції Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.
Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1395,10 грн. за період з 31.05.2006 р. по 28.11.2006 р. судом визнається обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судом встановлено, що порушення відповідачем зобов’язань по оплаті поставленої позивачем за договором № 41/06 від 24.02.2006 р. продукції не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.
Крім того, судом враховано, що на день розгляду справи відповідачем була повністю сплачена сума основного боргу.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
За таких обставин суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 90 % та стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» суму пені у розмірі 13,95 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пункту 1-1 частини статті 80, статей 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Тітова, 77, уод ЄДРПОУ 23444509, р/р 2600538444001 КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Корпорації «Енергоресурс-інвест» (79035, м. Львів, вул.. Зелена, 131, код ЄДРПОУ 30336890, п/р № 260010127460 у Першій Львівській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 325365) 512,08 грн. річних, 1651,57 грн. інфляційних втрат, 13,95 грн. пені, 199,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Кримська пересувна механізована колона-238» суми заборгованості у розмірі 16352,40 грн. провадження у справі припинити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.