Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБДАСТІ

 Справа  № 2-а-822/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

/в порядку скороченого провадження/

11 березня 2011 рокум.Городище

          Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П. розглянувши, в порядку скороченого  провадження,  позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку, виплаті додаткової пенсії у відповідності із ч. 3 ст. 51, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період                      з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому проводити виплату доплати в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії за період                         з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч. 3 ст. 51,   ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити виплату додаткової пенсії щомісячно в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, -

                                                         в с т а н о в и в :

18.02.2011 року  позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку, виплаті додаткової пенсії у відповідності із ч. 3 ст. 51,  ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому проводити виплату доплати в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов’язання управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч. 3 ст. 51, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити виплату додаткової пенсії щомісячно в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначила, що вона являється постраждалою 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Городище, як пенсіонер за віком та отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, відповідачем має виплачуватись доплата до пенсії у розмірі 1 (однієї) мінімальної зарплати, а пенсіонерам які працюють додатково підвищується на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на те, що виплата доплати до пенсії не здійснюється у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернулася із заявою до відповідача про здійснення перерахунку, але згідно довідки № 1889/04 відповідач повідомив, що всі виплати здійснені відповідно до норм чинного законодавства, зокрема згідно з Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, одержує пенсію в розмірі 9880,98 грн. в тім числі і 5,20 грн. доплати як жителю проживаючому в зоні радіоактивного контролю.

Ст. 99 КАС України зазначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав,  дізналась лише 09.02.2011 року – після того як на подану заяву відповідач надав відповідь, якою фактично відмовив позивачеві у проведенні перерахунку відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно отриманого листа  від УПФ України в м. Городище, відповідачем здійснюється виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, у розмірах визначених Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в сумі, 5,20 грн. на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Останні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно вимогам ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата до пенсії в розмірі 1 (однієї) мінімальної зарплати.

Незважаючи на вимоги норм чинного законодавства, розмір пенсійних виплат, доплат та компенсацій, передбачених КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фактично обмежує виплати компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 по справі                                № 3 1-29/207, вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним, положення п. 30 ст. 71 (Положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік») в частині зменшення виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати – п. 6 та 8 ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 36, абзаців 2, 3, 4 частинами 1 та ч. 2 ст. 39, ст. ст. 40, 41, 44, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, частини 1, 3 абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, ч. 4 та ч. 7, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

П.5 Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

П.5.2 Рішення Конституційного Суду України визначено, що Верховна Рада неповноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет включаючи до цього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та, або будь-яким чином змінювати визнані іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевих само врядувань, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. І вони не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру та виплати грошової допомоги та допускати звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим законом, але постанова КМУ №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно зменшує обсяг встановлених законом позивача прав.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно з якою визначено, що якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації витрат частини доходів.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від  09 липня 2007 року,                      № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 5 Постанови Пленуму ВС України «Про застосування Конституції України при здісненні правосуддя» від 01.11.1996 року № 9, ст. ст. 1, 13, 39, 56, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ст. ст. 5, 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку виплат і додаткової пенсії у відповідності з ч. 3 ст. 51, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплати доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, Відповідно ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити виплату даної доплати щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснювати перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч. 3 ст. 51, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити виплату додаткової пенсії щомісячно в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.     

За ухвалою судді Городищенського районного суду Черкаської області від 18.02.2011р., позовні вимоги ОСОБА_1, позивача по справі, за період часу з 01.08.2010 року по 17.08.2010 року, включно, залишені без розгляду, застосовано строки позовної давності, що передбачені ч.2 ст. 99 КАС України, чим і відмовлено у поновленні строку для звернення до адміністративного суду. По інший частині позовних вимог, відповідно до ст. 183-2 КАС України прийнято ухвалу про відкриття скороченого провадження.

10.03.2011 року вищенаведені ухвали отримані позивачем (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за №1950000147496), ухвала щодо залишення без розгляду частини позовних вимог за період часу з 01.08.2010 року по 17.08.2010 року, включно, не оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідач – Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, після отримання копії позовної заяви та ухвал,  не оскаржуючи ухвалу про залишення без розгляду частини позовних  вимог ОСОБА_1 з 01.08.2010 року по 17.08.2010 року, включно, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" (чинної до внесення змін в дану статтю з прийняттям Держбюджету на 2008 рік) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірі одної мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, всіма суб'єктами господарювання незалежно від  відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно статті 67 вищезазначеного Закону розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Отже, спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 63 вищезазначеного Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється  за  рахунок державного бюджету.

Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1996 року передбачено, що до внесення відповідних змін у чинне законодавство виплати, крім пенсій, тарифних ставок і окладів, які розраховані на підставі мінімальної заробітної плати, застосовуються в розмірах, встановлених на 1 лютого 1996 року.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України від 11 жовтня 1995 року, встановлено розміри виплат, передбачених вказаним Законом.

Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 даного Закону.

Частиною 2 пункту 2 постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836, яка є чинною по даний час, передбачено, що громадяни, які працюють або проживають на території посиленого радіологічного контролю, установлено доплату у  розмірі - 520 тис. карбованців. Відповідно до Указу Президента від 25.08.96 р. № 762/96 була проведена грошова реформа з 02.09.1996 року, згідно якої розміри заробітку до 01.09.1996 року перераховуються в гривні у співвідношенні 1: 100000.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13 грудня 2001 р., згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата. Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Тому, починаючи з 01.09.1996 року по даний час Пенсійний фонд України виплачує непрацюючим пенсіонерам доплату за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн. посилаючись на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанову КМУ від 26.07.1996 року № 836.

Згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначаються у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Постановою КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету"                   від 03 січня 2002 року №1 було встановлено, що розрахунок додаткової пенсії передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка.

Таким чином, приймаючи постанову від 03.01.2002 № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" Кабінет Міністрів України діяв в порядку, в межах і спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

В зв'язку з прийняттям КМУ постанови №654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян постанова КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року №1 втратила чинність.

З 01.01.2008 р. Законом України  „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Відповідно до яких розмір додаткової пенсій особам, віднесеним до 4 категорії становить 5%                            від прожиткового мінімуму.

Дану зміну визнано неконституційною згідно з рішенням  Конституційного Суду України                                           від 22.05.2008  № 10- рп/2008. Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення, тобто з  22.05.2008 р.

28.05.2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" пунктом 4 якої передбачено, що розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 4 у розмірі 5% до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік"   прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з розрахунку на місяць встановлений у слідуючих розмірах:                                  з 01.01.2010р. - 498,00 грн.,   з 01.11.2010р. -  573,00 грн.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з розрахунку на місяць встановлений у слідуючих розмірах:
з  01.01.2010р. -  695,00 грн., з 01.04.2010р. - 706,00 грн., з  01.07.2010р. - 709,00 грн., з 01.10.2010р. - 723,00грн.,  з 01.12.2010р.- 734,00 грн.

Тому особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  з 01.01.2009 року становить 24,90грн., з 01.11.2009 року становить 28,65грн.; з 01.01.2010 року становить 34,75 грн., з 01.04:2010 року становить - 35,30 грн., з 01.07.2010 року становить - 35,45 грн.,                    з 01.10.2010 року становить -  36,15 грн., з 01.12.2010 року - 36,70 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб, які втратили працездатність. Частиною З ст. 28 зазначеного вище закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Згідно зі статтею 9 вищезазначеного Закону за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1)          пенсія за віком;

2)          пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання  ( у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3)          пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи наведене, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституційний Суд України в ухвалі від 19 травня 2009 року № 27-у/2209 по справі 2-25/2009 дійшов висновку, що у частині третій статті 28 Закону України № 1058-ІУ закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Частина 2 вищезазначеної статті встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем було пропущено строки звернення до суду по адміністративній справі.

Крім того, вимога позивача, яка містить зобов'язання управління в подальшому проводити щомісячні виплати з перерахунком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути задоволена судом, оскільки, суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. Також, дана вимога суперечить змісту чинного законодавства України. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому правового регулювання суспільних відносин.

В звязку з вищевикладеним, просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі відмовити повністю за їх безпідставністю.

          Суддя опрацювавши та вивчивши матеріали позовної заяви, заперечення, при вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, та з врахуванням ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог, ухвали про відкриття скороченого провадження, вважає, що вимоги позивача, підлягають до часткового задоволення в силу слідуючого.

Відповідно до вимог Конституції України (ч.2 ст.19), органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

Пенсійний Фонд України діє на підставі положення  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пунктом 4.2 вищенаведеного Положення, передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення до них змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ст.46 Конституції України гарантований державою рівень соціального захисту, в тому числі соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму.

 Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №797-ХІІ, виплата компенсацій, передбачених цим Законом, за проживання на територіях зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення припиняється рішенням місцевих Рад народних депутатів:  - при наданні особам, яких має бути відселено, житла в будинках державного або громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів у межах норм, передбачених чинним законодавством;  - у випадках відмови від офіційних пропозицій (не менше трьох варіантів) щодо переселення в іншу місцевість або інше житло; - з моменту придбання житла або введення в експлуатацію (протягом місяця) індивідуального жилого будинку на території, не забрудненій радіоактивними речовинами.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Стаття 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що дія його положень не може призупинятися іншими законами, за виключенням законів про внесення змін до нього.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп/2008                                  від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зміни внесені до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пунктом 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року та підпунктом 9 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107 від 28.12.2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 10 – рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підпунктом 13 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».

У 2010 році та у 2011 році дія ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 863 від 26.07.1996 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1                              ст. 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину їх не виконання, не повинні прийматися до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  є  непрацюючим пенсіонером і згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України № 106               від 23 липня 1991 року, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, є постраждалою 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому, відповідно до ст. 39 та ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ч. 4 ст. 48 визначеного закону визначається на момент виплати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України») заява № 15123/03 від 06 грудня 2007 року).

Враховуючи те, що позивачу всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказані доплати виплачувалися частково, відповідно до постанову КМУ від 26.07.1996 року № 836, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, а не як того вимагає вказаний Закон,  ОСОБА_1  недоотримала доплату до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії,  тому суддя,  вважає, доведеною вимогу позивача про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період                               з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії за період  з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч. 3 ст. 51, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Що стосується вимоги позивача в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі в подальшому нараховувати та виплачувати доплати до пенсії, то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд не наділений повноваженнями приймати рішення з приводу майбутніх правовідносин, які ще не настали. Судове рішення не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому,  стосовно правового регулювання суспільних відносин.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на те, що при нарахуванні доплат до пенсії, додаткової пенсії за шкоду застосовувалися положення, починаючи з 01.09.1996 року по даний час Пенсійний фонд України, за якими,  виплачується непрацюючим пенсіонерам доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн. згідно постанову КМУ від 26.07.1996 року № 836, та постанови Кабінету Міністрів України за № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, пунктом 4 якої передбачено, що розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 4 у розмірі 5% до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність,  суддя, до уваги не бере, бо Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України. Отже, відповідач неправомірно виплачував доплату та щомісячну додаткову пенсію за шкоду  в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного вище Закону.

З огляду на вищевикладене,  вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 39 та ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від  28.02.1991р. за №796-ХІІ, і здійснити позивачу відповідні нарахування,  але у порушення вимог вказаних статей відповідач таких нарахувань у повному обсязі не проводив, тому дії управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області слід визначити в цій частині неправомірними.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст. ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 39, 51, 56, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.02.1991 року за № 796-ХІ, Законами України «Про державний бюджет України на 2006-2009 роки», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від  09.07.2003 року № 1058-ІV, Законом України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини», п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст. ст.  6, 17,  71, 99, 102, 159, 160, 163, 181, 183-2, 185, 186,  КАС України,  суддя, -

                                                            п о с т а н о в и в :          

          Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку, виплаті додаткової пенсії у відповідності із ч. 3 ст. 51, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому проводити виплату доплати в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеної до 4 категорії за період з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч. 3 ст. 51, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити виплату додаткової пенсії щомісячно в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком -  задовольнити частково.

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області щодо невиплати в повному обсязі доплат до пенсії  ОСОБА_1,  згідно ст. 39 та                  ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за №796-ХІІ від  28.02.1991 року,  за період часу  з 18.08.2010 року по  31.01.2011 року   –  неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської  області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  доплату непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.02.1991 року                              за № 796-ХІ , з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року,  з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської  області провести перерахунок та виплату  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції  від  28.02.1991 року за № 796-ХІ , з 18.08.2010 року по 31.01.2011 року,  з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя Л. П. Синиця