ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
02.10.2007 | Справа №2-15/10557-2007 |
За позовом Малого підприємства «Молодіжний досуг» (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.. Гоголя, 36, кв. 12)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6; вул.. Набережна, 89)
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Ющенко Т.А., довіреність № 021-Д від 09.01.2007 р., у справі
Обставини справи: Мале підприємство «Молодіжний досуг» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про зобов’язання відповідача здійснити коригування особового рахунку МП «Молодіжний досуг» шляхом виключення з нього суми боргу у розмірі 3236,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 2005 року відповідачем на адресу позивача було виставлено рахунок на суму 3236,85 грн. за 13608 кВт/год., яка була нарахована на підставі заяви позивача про встановлення нового лічильника у зв’язку з тим, що 21.06.2004 р. з бару «Лілія» (об’єкту позивача) був вкрадений електролічильник. Позивач із виставленим рахунком не згоден, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству оскільки позивач не користувався електричною енергією у період, за який нараховано 3236,86 грн., що і стало приводом для звернення Малого підприємства «Молодіжний досуг» з позовом до суду про здійснення корегування особового рахунку позивача шляхом виключення з нього суми боргу у розмірі 3236,86 грн.
Представник позивача жодного разу у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, просить суд провадження у справі припинити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що спірний рахунок від 14.02.2005 р. був виставлений у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі пункту 7.25 Правил користування електричної енергії.
За умови неявки представника позивача у судове засідання суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
28.10.2002 р. між ВЕО «Крименерго» (Енергопостачальна організація) і Малим підприємством «Молодіжний досуг» був укладений Договір на користування електричною енергією № 1075. (а.с. 29)
Відповідно до умов даного договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися зазначеним Договором, Правилами користування електричною енергією та іншими директивними документами.
Згідно пункту 2 Договору Енергопостачальна організація зобов’язується відпускати електроенергію Абоненту у відповідності з встановленими дійсним договором умовами та величинами споживання електричної енергії та потужності у відповідності з Додатком № 1, який переоформлюється щорічно, на підставі обґрунтованого розрахунку, наданого споживачем на наступний рік не пізніше 1 серпня.
Згідно пункту 3.1 Договору Абонент зобов’язується сплачувати спожиту електричну енергію та потужність, а також вносити інші платежі за розрахунковий період у відповідності з Прейскурантом № 09-01 та дійсним договором.
Строк дії Договору встановлений пунктом 8 Договору та складає до 31.12.1992 року, та вважається продовженим на наступний рік, якщо до 1 грудня не поступило заяви від однієї зі сторін про його припинення або перегляд.
Рахунок, який оскаржується, не був представлений позивачем у якості обґрунтування своїх позовних вимог. Крім того, позивачем не представлено суду доказів того, що МП «Молодіжне дозвілля» не працювало з січня 2004 року по січень 2005 року, на що позивач посилається у позовній заяві.
Дослідивши всі представлені сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору на користування електричною енергією № 1075 від 28.10.1992 р.
Позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити коригування особового рахунку МП «Молодіжний досуг» шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 3236,86 грн.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Малим підприємством «Молодіжний досуг» спосіб захисту свого права, а саме зобов’язати відповідача здійснити коригування особового рахунку МП «Молодіжний досуг» шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 3236,86 грн., не передбачений ані законом, ані договором.
Таким чином, обраний Малим підприємством «Молодіжний досуг» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що судом неодноразово запрошувалося від позивача нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства.
Однак позивачем такого обґрунтування суду не представлено.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Позивачем таких обставин суду не представлено.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.