КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.09.2007                                                                                           № 32/224

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Коротун  О.М.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                     Голюк Н.І.  

 За участю представників:

 Від позивача – Палєха А. Ю. – по довіреності.

Від відповідача – Бабич О. Д. – по довіреності.

 Від третьої особи – не з’явився.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Позняки-Жил-Буд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2007

 у справі № 32/224 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               ЗАТ "Донецькбланкіздат"

 до                                                   ЗАТ "Позняки-Жил-Буд"

 третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

                       

 про                                                  визнання права власності

та за зустрічним позовом ЗАТ “Позняки-жил-буд”

 до ЗАТ “Донецькбланкіздат”

 про стягнення 1 264 194,00 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. у справі № 32/224 первісний позов був задоволений частково. Зокрема, було зобов’язано ЗАТ “Позняки-жил-буд” виконати в натурі обов’язки, які передбачені п. 2.2.,  п. 6.1.,  п. 3.7. Генеральної угоди про часткову участь  у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р. з урахуванням Доповнення № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р., а саме здати в експлуатацію об’єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15; передати ЗАТ “Донецькбланкіздат” по Акту приймання-передачі нежиле приміщення площею 361,70 кв. м.,   розташоване  на  цокольному  поверсі   в  секції  “Є”,   за  адресою   м. Київ, вул. Старонаводницька,  15; надати ЗАТ “Донецькбланкіздат” виготовлений відповідно до вимог законодавства технічний паспорт БТІ м. Києва на нежиле приміщення на цокольному поверсі в секції “Є” площею 361,70 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15. Також було вирішено стягнути з ЗАТ “Позняки-жил-буд” на користь ЗАТ “Донецькбланкіздат” 85 грн. судових витрат по сплаті  державного  мита та  118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг. В іншій частині первісного позову – було відмовлено. Цим же рішенням у задоволені зустрічного позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ “Позняки-жил-буд” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

10.10.2003 р. між відповідачем за первісним позовом – ЗАТ “Позняки-жил-буд”, як замовником, та позивачем за первісним позовом – ЗАТ “Донецькбланкіздат”, як учасником, було укладено Генеральну угоду про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ (далі – Генеральна Угода), згідно умов якої позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти з метою участі у будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15, а відповідач зобов’язався закінчити будівництво та по закінченню надати предмет угоди позивачеві в об’ємах та на умовах, встановлених Генеральною Угодою.

28.07.2005 р. між відповідачем за первісним позовом – ЗАТ “Позняки-жил-буд”, як замовником, та позивачем за первісним позовом – ЗАТ “Донецькбланкіздат”, як учасником, було укладено Доповнення № 81-ЮН-15СТЕ-5 до Генеральної угоди про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ (далі – Доповнення), згідно якого за згодою сторін були внесені зміни до пунктів 2.2., 3.2., 3.7., 6.1. Генеральної Угоди.

Таким чином, згідно умов Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.), сторони погодили, що запланований строк закінчення будівництва та здачу об’єкту в експлуатацію – до 01.02.2006 р. (пункт 2.2.), поточна вартість 1 кв. м. загальної площі п’ятого етапу оплати складає 9 000,00 грн. (у т. ч. НДС) (п. 3.2.).

Пунктом 3.7. Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від           28.07.2005 р.), сторони погодили, що внесення грошових коштів відбувається поетапно, а саме: за перший етап – до 03.11.2003 р. сплата вартості за 92,97 кв. м. по ціні                                8000,00 грн./кв. м., за другий етап – до 03.02.2004 р. сплата вартості за 61,99 кв. м. по ціні 8000,00 грн./кв. м., за третій етап – до 05.05.2004 р. сплата вартості за 61,98 кв. м. по ціні 8000,00 грн./кв. м., за четвертий етап – до 26.07.2004 р. сплата вартості за 92,97 кв. м. по ціні 8000,00 грн./кв. м., за п’ятий етап – протягом 10-ти банківських днів після повідомлення відповідачем за первісним позовом про виготовлення технічного паспорту БТІ проводиться оплата вартості 51,79 кв. м. за ціною 9 000,00 грн./кв. м.

Згідно пункту 6.1. Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.) після закінчення повного циклу будівельних робіт замовник (відповідач за первісним позовом) зобов’язався передати, а учасник (позивач за первісним позовом) по Акту приймання-передавання прийняти нежиле приміщення площею 361,70 кв. м., що розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15.

В матеріалах справи наявні банківські виписки по особовому рахунку позивача, з яких вбачається, що позивачем на виконання Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.) було внесено грошові кошти за перший, другий, третій, четвертий етапи будівництва, що також підтверджується карткою розрахунків до Генеральної угоди, яка посвідчена печаткою відповідача.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що позивачем за первісним позовом було у повному обсязі та у встановлений строк виконано всі свої зобов’язання стосовно перших чотирьох етапів сплати вартості будівництва за Генеральною угодою (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.).

Відповідно до умов п. 6.1. Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.) по закінченню циклу будівничих робіт відповідач повинен був передати позивачу по Акту приймання-передачі нежиле приміщення площею 361,70 кв. м., розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15 згідно плану, зазначеного у додатку 1 – поповерховому плану на будівлю, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 26.10.2004 р.

Згідно відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю                 № 1187/07п від 23.03.2007 р. на запит позивача стосовно здачі в експлуатацію об’єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15, акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом секції “Є” житлового будинку по вул. Старонаводницькій для реєстрації в УДАБК м. Києва не пред’являвся.

В матеріалах справи наявна копія справи БТІ м. Києва № 45 щодо будівництва по  вул. Старонаводницькій, 15 у м. Києві, в якій знаходиться поповерховий план на будівлю по вул. Старонаводницькій, 15 у м. Києві (літ. А). На плані зроблено примітку, що будинок не зданий в експлуатацію.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., встановлює, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України 2004 року, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли внаслідок укладення Генеральної угоди про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р., тобто в період дії Цивільного Кодексу УРСР, відповідно щодо підстав виникнення між сторонами відповідних зобов’язань за зазначеною Генеральною угодою судом застосовуються норми Цивільного Кодексу УРСР.

Але оскільки між моментом укладання та виконання сторонами Генеральної угоди та укладенням відповідних Доповнень до неї, набрав чинності Цивільний Кодекс України, тому судом до підстав оцінки вимог щодо визнання за позивачем права власності та зобов’язання відповідача вчинити певні дії на виконання Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.) підлягають застосуванню норми Цивільного Кодексу України.

Статтею 4 Цивільного Кодексу УРСР встановлено, що цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 41 Цивільного Кодексу УРСР визначено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Стаття 161 Цивільного Кодексу УРСР встановлювала, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 175 Господарського Кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимогами інших актів законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що об’єкт в експлуатацію в зазначені в Генеральний угоді терміни відповідачем не був зданий, і зазначене приміщення площею 361,70 кв. м. розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15 не передано позивачеві по акту прийому-передачі до цього часу, технічний паспорт на вказане приміщення БТІ м. Києва не виготовлявся. Таким чином, відповідачем за первісним позовом порушено умови Генеральної угоди у частині строків, та у частині належного виконання обов’язків за договором щодо передачі об’єкту позивачу.

Враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом щодо зобов’язання відповідача за первісним позовом до виконання в натурі обов’язків, які передбачені п. 2.2.,          п. 6.1., п. 3.7. Генеральної угоди про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р. з урахуванням Доповнення № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р., а саме: здати в експлуатацію об’єкт, що розташований за адресою: м. Київ,            вул. Старонаводницька, 15; передати ЗАТ “Донецькбланкіздат” по Акту приймання-передачі нежиле приміщення площею 361,70 кв. м., розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15; надати ЗАТ “Донецькбланкіздат” виготовлений відповідно до вимог законодавства технічний паспорт БТІ м. Києва на нежиле приміщення на цокольному поверсі в секції “Є” площею 361,70 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу за первісним позовом у задоволенні його вимоги про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 361,70 кв. м., яке розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ,            вул. Старонаводницька, 15. При цьому колегією береться до уваги наступне.

Статтею 316 Цивільного Кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог статті 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, оскільки об’єкт будівництва, розташований за адресою: м. Київ,                вул. Старонаводницька, 15, фактично не зданий в експлуатацію, відповідно факт, який обумовлює настання вимоги визнання права власності позивача на приміщення відповідно до умов діючої Генеральної угоди та чинного законодавства – відсутній.

Суд зазначає про те, що це не перешкоджає позивачеві набути право власності на об’єкт у встановленому законом порядку у майбутньому після того, як відповідачем буде вчинено усі необхідні дії відповідно до умов Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вище викладене вимоги позивача за первісним позовом були обґрунтовано задоволені судом першої інстанції частково, а саме в частині зобов’язання відповідача за первісним позовом до виконання в натурі обов’язків, які передбачені п. 2.2.,  п. 6.1., п. 3.7. Генеральної угоди про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р. з урахуванням Доповнення № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р., а саме здати в експлуатацію об’єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15; передати ЗАТ “Донецькбланкіздат” по Акту приймання-передачі нежиле приміщення площею 361,70 кв. м., розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15; надати ЗАТ “Донецькбланкіздат” виготовлений відповідно до вимог законодавства технічний паспорт БТІ м. Києва на нежиле приміщення на цокольному поверсі в секції “Є” площею 361,70 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15.

Що стосується вимоги позивача за зустрічним позовом – ЗАТ “Позняки-жил-буд” про стягнення з ЗАТ “Донецькбланкіздат” 1 264 194,00 грн. за Генеральною угодою про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р. та Доповненням до неї № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р., то судом встановлено наступне.

Згідно листа ЗАТ “Позняки-жил-буд” № 1399 від 01.12.2005 р., надісланого на адресу ЗАТ “Донецькбланкіздат”, позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача за зустрічним позовом про те, що станом на 01.12.2005 р. виготовлено технічний паспорт приміщення на цокольному поверсі в секції “Є” площею 361,70 кв. м., яке розташоване за   адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 15 і доплаті підлягає площа 51,79 кв.м.

Згідно листа БТІ м. Києва № 7012 від 06.03.2007 р. щодо надання відповіді про виготовлення технічного паспорту, БТІ м. Києва надано відповідь про те, що КП “БТІ м. Києва” відповідно до чинного законодавства технічний паспорт на нежиле приміщення загальною площею 361,70 кв. м., що розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15 не виготовлявся та державна реєстрація права власності на зазначене приміщення не проводилась.

У Методичних рекомендаціях з питань технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.09.2003 р. № 146, визначено порядок складання технічних паспортів на об’єкти нерухомого майна, а Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 12 визначено форму технічного паспорту на об’єкт нерухомості.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема і справу БТІ м. Києва № 45 щодо будівництва об’єкту по вул. Старонаводницькій, 15 у м. Києві, встановив, що в матеріалах справи наявний лише поповерховий план зазначеного об’єкту будівництва станом на 26.10.2004 р., який не є технічним паспортом об’єкту згідно вимог законодавства, а саме вище зазначених Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.09.2003 р. № 146 та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 12.

Крім того, копія поповерхового плану є додатком до Доповнення відповідно до             п. 6.1., який було названо як план приміщення площею 361,70 кв. м., будівничий номер 1-2, розташованого на цокольному поверсі в секції “Є” за адресою: м. Київ,                                     вул. Старонаводницька, 15, яке має бути передано позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом по закінченню повного циклу будівельних робіт.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом не здійснено оплату вартості 51,79 кв. м. за ціною 9 000,00 грн./кв. м., що на даний час складає 1 264 194,00 грн.

У пункті 3.7. Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від            28.07.2005 р.), сторони погодили, що внесення грошових коштів відбувається поетапно, і внесення відповідачем за зустрічним позовом оплати вартості 51,79 кв. м. об’єкту будівництва мало бути здійснено протягом 10-ти банківських днів після повідомлення позивачем за зустрічним позовом про виготовлення технічного паспорту БТІ.

Оскільки повідомлення-лист ЗАТ “Позняки-жил-буд” № 1399 від 01.12.2005 р. про виготовлення технічного паспорту БТІ не є таким, що відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ЗАТ “Позняки-жил-буд” не було виготовлено технічний паспорт об’єкту у БТІ м. Києва, що підтверджується листом БТІ м. Києва № 7012 від 06.03.2007 р., то підстави для сплати відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів по п’ятому етапу згідно умов Генеральної угоди (в редакції відповідного Доповнення від 28.07.2005 р.) у сумі 1 264 194,00 грн. відсутні, оскільки строк оплати спірної суми не настав.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем за зустрічним позовом докази не підтверджують обставини, на які позивач за зустрічним позовом посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги ЗАТ “Позняки-жил-буд” за зустрічним позовом про стягнення з ЗАТ “Донецькбланкіздат” 1 264 194,00 грн. за Генеральною угодою про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від  10.10.2003 р. та Доповненням до неї № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р.  не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішенням Київської міської ради ще від 24.04.2003 р. № 411/571 Державному управлінню справами (ДУС) надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку за вказаною адресою і робиться висновок, що ДУС є замовником будівництва. Також скаржник зазначає, що 23.02.2001 р. між ДУС та повним товариством “Позняки-жил-буд” (правонаступником якого є відповідач), було укладено Договір № 6 участі в будівництві житлового будинку за вказаною адресою.

На думку колегії, цей висновок скаржника не стосується даної справи та заявлених позовних вимог, оскільки в Генеральній угоді про часткову участь у будівництві нежитлового приміщення № 81-ЮН-15СТЕ від 10.10.2003 р. та Доповненні № 81-ЮН-15СТЕ-5 від 28.07.2005 р. відсутні посилання чи вказівки та те, кому відводилася земельна ділянка, під що вона відводилася, взагалі відсутня будь-яка інформація про ДУС, його права, обов’язки чи повноваження та зазначення того, яке це має відношення до прав чи обов’язків сторін Генеральної угоди укладеної тільки між ними двома. Крім того, умови Генеральної угоди стосовно виконання своїх обов’язків відповідачем щодо вводу об’єкту в експлуатацію жодним чином не були пов’язані із виконанням обов’язків ДУС по договору між відповідачем та цією організацією. Про це немає ніяких посилань або зауважень у тексті самої Угоди, тому позивач вправі вимагати належне та повне виконання умов Генеральної угоди саме з відповідача.

Твердження скаржника про те, що він надав позивачу технічний паспорт на спірне приміщення спростовується матеріалами даної справи. Так, як вже зазначалося вище, з письмової відповіді БТІ м. Києва № 7012 від 06.03.2007 р. вбачається, що згідно з даними книг реєстрації по не житловому фонду зазначені у запиті приміщення на праві власності не зареєстровані. Згідно даних, якими володіє БТІ стосовно вище вказаного приміщення на замовлення відповідача від 14.07.2004 р. були виготовлені лише поповерхові плани, при цьому повторні обстеження на спірні нежитлові приміщення не замовлялись.

У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що позивачем за первісним позовом не виконано умови Угоди щодо повної оплати вартості спірного приміщення, тому рішення суду про зобов’язання передати позивачу це приміщення є незаконним.

Колегія не може погодитися з таким твердженням скаржника, оскільки Доповненням № 81-ЮН-15СТЕ-5 до Генеральної угоди за згодою сторін були внесені зміни до пунктів 2.2., 3.2., 3.7., 6.1. Угоди, а саме умови стосовно: термінів закінчення будівництва та здачі об’єкту до експлуатації – до 01.02.2006 р.; загальної площі приміщення – 361,70 кв. м.; вартості кв. м. площі та п’яти етапів внесення платні.

Перші чотири етапи сплати пов’язані з конкретною датою, а оплата вартості за п’ятий етап передбачена після настання зазначеної події, а саме – протягом 10 банківських днів після повідомлення відповідачем позивача про виготовлення технічного паспорту БТІ.

Відповідно до умов п. 6.1. Доповнення № 81-ЮН-15СТЕ-5 по закінченню циклу будівничих робіт відповідач повинен передати позивачу по акту приймання-передачі нежиле приміщення площею 361,70 кв. м., розташоване на цокольному поверсі в секції “Є”, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 15 згідно плану, зазначеному у додатку 1 – поповерховому плану на будівлю, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації датою на 26.10.2004 р.

Отже, підписати акт приймання-передачі відповідач повинен був після закінчення повного циклу будівничих робіт. Про закінчення повного циклу будівничих робіт відповідач зазначив, що він вже є закінченим, але своїх обов’язків стосовно підписання акту приймання-передачі не виконав. Підписання акту-приймання передачі приміщення згідно умов угоди пов’язано не із сплатою останньої частини коштів (вона відбувається протягом 10 днів після виготовлення та надання технічного паспорта БТІ позивачеві, саме після чого має початися процес оформлення права власності на приміщення), а із завершенням повного циклу будівничих робіт.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. у справі № 32/224 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Позняки-жил-буд” на рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. у справі          № 32/224 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. у справі  № 32/224 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 32/224 повернути Господарському суду              м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 19.09.07 (відправлено)