ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2008 Справа № 23/221
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Кузнецової І.Л.,
суддів –Чимбар Л.О. (доповідач), Верхогляд Т.А.,
при секретарі –Гайдук Ю.А.,
за участю представників
від відповідача - Аксінін В.М., дов. №б/н від 20.12.07,
представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 р. у справі № 23/221 (2003) за заявою відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
за позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій", м.Макіївка Донецької області,
до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області,
про стягнення 38 036,18 грн.,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі № 23/221 (суддя Добродняк І.Ю.) в задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004р. у справі № 23/221 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд послався на ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), відповідно до яких рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, яким, в свою чергу, не передбачено закінчення чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач– відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля", звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та задовольнити вимоги відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля".
Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на приписи ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Позивач проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню по наступним обставинам.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2003року у справі № 23/221 в позові до відкритого акціонерного товариства „Державна холдингова компанія „Павлоградвугілля””, м.Павлоград відмовлено.
Господарським судом Дніпропетровської області 10.01.2004 року було видано наказ про виконання постанови апеляційного господарського суду від 24.12.2003 року.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Павлоградського міського управління від 07.08.2004 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу та приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення грошових коштів з відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”.
26.09.2007р. відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля” звернулося до господарського суду з заявою про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004р. у справі №23/221 про стягнення на користь Державного відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій" 29 686,83грн. основного боргу, 5 825,97грн. інфляційних витрат, 2523грн. 3% річних та судових витрат: 380,36грн. та 190,18грн. –на держмито та 118грн. –на інформаційно-технічне забезпечення таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.05 року у справі №Б26/7/05 порушено справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Таким чином, позивач у відповідності зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі- Закон про банкрутство) відносно боржника являвся конкурсним кредитором.
24.09.2005 року в газеті “Урядовий кур’єр” №181 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №26/7/05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”, а 31.07.06 року господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів.
Згідно ч.1 ст.14 вищевказаного Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
До вимог кредиторів, які повинні заявлятися у справі про банкрутство, цей Закон відносить і безспірні вимоги кредиторів, тобто, ті, які підтверджені виконавчими документами, тому наявність судового рішення про задоволення грошових вимог не звільняє кредитора від обов’язку заявити їх в порядку ст. 14 Закону про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Позивач до господарського суду із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство не звертався, не був включений до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду від 31.07.2006 року, внаслідок чого його вимоги в розмірі 38 036,18грн. за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004р. у справі № 23/221 слід вважати погашеними на підставі ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
В силу ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми ГПК застосовуються з урахуванням особливостей Закону про банкрутство, як спеціального нормативно-правового акта.
Відтак ст. 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей вказаного Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших підстав.
До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Наведені обставини по справі та норми законодавства містять достатні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 117 ГПК України та визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004 р. по справі № 23/221 таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 02.10.2007р. у справі №6/73.
За таких обставин ухвала господарського суду підлягає скасуванню, з задоволенням заяви про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004 р. у справі № 23/221 про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Палоградвугілля”, м.Павлоград на користь Державного відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій", м.Макіївка 29 686,83грн. основного боргу, 5 825,97грн. інфляційних витрат, 2523грн. 3% річних та судових витрат: 380,36грн. та 190,18грн. –на держмито та 118грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 106, 117 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі № 23/221скасувати.
Визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2004р. у справі №23/221 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області, на користь на користь Державного відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій", м.Макіївка 29 686,83грн. основного боргу, 5 825,97грн. інфляційних витрат, 2523грн. 3% річних та судових витрат: 380,36грн. та 190,18грн. –на держмито та 118грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: Л.О.Чимбар
Т.А.Верхогляд