ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2008 Справа № 18/361-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко Валерій В’ячеславович, довіреність №б/н від 16.01.2008р;
від відповідача: Камінський Ігор Леонідович, представник, довіреність №Юр-20 від 16.01.2008р;
від відповідача: Галкіна Ірина В’ячеславівна, представник, довіреність №бух-715 від 24.09.2007р;
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 року у справі № 18/361-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агора", м.Київ
до Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" м.Дніпропетровськ
про спонукування повернути трубу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007р (суддя Петрова В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агора", м.Київ задоволено. Зобов’язано державне підприємство "Дніпропетровський завод прецизійних труб" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Агора" титанову трубу зі сплаву ПТ1М розмірами 25х2мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг. Стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агора" витрати по сплаті держмита в сумі 630 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до платіжних документів за судовими рішеннями по справі №20/341-06 Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського району м. Києва на користь відповідача 03.09.2007 року з рахунку позивача стягнена сума в розмірі 114896,04 грн. Таким чином грошові вимоги відповідача повністю задоволені і обґрунтованих перешкод для повернення власнику (позивачу) його майна не існує.
Не погодившись з рішенням суду Державне підприємство "Дніпропетровський завод прецизійних труб" його оскаржує, вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи, викладені у рішенні висновки не відповідають матеріалам справи. Скаржник зазначає, що посилання суду на порушення відповідачем умов договору №21-А від 02.04.2003р в частині невиконання його умов є необґрунтованими, так як факт виконання позивачем своїх обов’язків по договору встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, постановою Вищого господарського суду України по справі №20/341-06. Також факти невиконання позивачем умов договору в частині вивезення готової продукції, та невиконання грошових зобов’язань також встановлені постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду по справі №20/341-06.
Скаржник посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності з вимогою щодо повернення продукції, з клопотанням про відновлення пропущеного строку позивач не звертався.
Судом неправильно дана оцінка строку дії договору, оскільки в договорі не вказується, що договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, вказано лише –на наступний рік. Позов подано в серпні 2007р, тобто більше ніж через три з половиною роки після закінчення строку дії договору. Відповідач стверджує, що його вина відсутня, а тому він не може нести відповідальність за порушення зобов’язань.
Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та припинити провадження по справі.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, просить рішення залишити без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю „Агора” (замовник) та Державним науково-дослідним і конструкторсько-технологічний інститутом трубної промисловості і. Я.Ю.Осади в особі його Дослідний завод (виконавець) правонаступником якого є Державне підприємство „Дніпропетровський завод прецизійних труб” (далі ДП “ДЗПТ”) 02.04.2003р укладено договір на переробку давальницької сировини №21 (а.с.14).
За умовами договору замовник передає, а виконавець приймає давальницьку сировину, здійснює її переробку і виробництво готової продукції на умовах, визначених договором.
30.07.2003 року ТОВ “Агора” була поставлена ДП “ДЗПТ” на промислову переробку (травлення) давальницька сировина (трубна заготовка) зі сплаву ПТ1М розмірами 25х2 мм у кількості 495 штук, загальною вагою 972 кг, і заставною вартістю 62169,60 грн.
Згідно акту виконаних робіт по договору №21-А від 02.04.2003р, від 06.08.2003р відповідач роботи з травлення труб із давальницької сировини виконав, вартість робіт склала 2 227, 50 грн.
Листом від 07.08.2003р завод державного трубного інституту повідомив листом позивача про виконання робіт і пропонував йому розпорядитись продукцією.
Перероблену за договором №21-А продукцію позивач не вивіз, хоча згідно п.3.10 договору №21-А замовник зобов’язаний вивезти продукцію на протязі 10 днів з моменту повідомлення його виконавцем.
Довідкою у справі №20/341-06 відповідач підтвердив наявність у нього на складі на зберіганні труби марки ПТІМ 25*2 в кількості 495 шт загальною вагою 926 кг, яка враховується на позабалансовому рахунку за ТОВ “Агора” (а.с.13).
На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/341-06 (зміненого постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2007р) з ТОВ “Агора” стягнуто на користь ДП Дніпропетровський завод прецинзійних труб” вартість виконаних робіт з переробки (травлення) труб по договору
в розмірі 3234, 33 грн, вартість послуг із зберігання труб переданих на переробку в розмірі 109 852 грн 84 коп. На підставі наказу господарського суду у справі №20/341-06 позивач сплатив відповідачу стягнену суму, що підтверджується копією платіжної вимоги №390/12 від 27.08.2007р (а.с.63) та банківською випискою.
Таким чином вартість робіт з переробки труб по договору №21-а оплачена, але продукція позивачу не повернута.
23.01.2007рпозивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення продукції в натурі, просив підготувати її для вивозу із складу з оформленням відповідних документів, які передбачені договором №21-А (п.3.11 договору) (а.с.10).
На вказаний лист відповідач повідомив, що виготовлена продукція ним притримана до виконання ТОВ “Агора” зобов’язань за договором №21-А (а.с.90).
Неповернення відповідачем виготовленої продукції по договору №21-А змусило позивача звернутись з даним позовом.
В період вирішення спору в господарському суді Дніпропетровської області 10.10.2007р позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, посилаючись як на поважну причину його пропуску –вирішення спору в господарських судах у справі №20/341-06 (а.с.66-67).
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодексу України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відносини між сторонами по договору №21-А існували на час набрання цивільним кодексом України законної сили, а тому на ці правовідносини розповсюджуються норми Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природою договір №21-А на переробку давальницької сировини є договором підряду з елементами договору зберігання, оскільки п.3.10 договору передбачена можливість надання позивачу послуг із зберігання готової продукції. Згідно рішення у справі №20/341-06 з позивача стягнуто за зберігання продукції 109852грн.
Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Обов’язок замовника щодо прийняття виконаної підрядником роботи встановлено ст.853 ЦК України.
Матеріали справи свідчать, що передана відповідачу на переробку продукція зберігається на складі відповідача, робота з переробки продукції здійснена, вартість виконаної роботи оплачена платіжною вимогою №390/12 від 27.08.2007р.
Отже у відповідача виникло зобов’язання з передачи позивачу переробленої за його замовленням продукції – титанової труби ПТІМ 25х2 мм у кількості 495 шт. загальною вагою 926 кг.
Судова колегія вважає, що строк позовної давності для звернення з відповідною вимогою не сплинув виходячи з наступного.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як позивач так й відповідач не виконували свої зобов’язання належним чином за договором №21-А від 02.04.2003р, відповідач в порушення п.4.5 договору не виставив рахунок на оплату виконаної роботи, а позивач не вивіз готову продукцію.
Строк дії договору встановлено п.8.5 до 31.12.2002р, але судова колегія вважає, що в строку дії договору допущена описка, т.я. договір укладено 02.04.2003р, таким чином договір діє до 31.12.2003р. Згідно п.8.6 договору він вважається продовженим на 2004р, оскільки жодна із сторін не відмовилися від договору, відповідні докази цього не представлено.
Договором №21-А не встановлено термін зберігання готової продукції на складі відповідача.
Згідно ч.2 ст 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажедавцем вимоги про її повернення.
З вимогою про повернення готової продукції позивач звернувся до відповідача 23.01.2007р (а.с.10), з позовом позивач звернувся 13.08.2007р.
За наведених підстав доводи скаржника до уваги не приймаються.
Незважаючи на те, що рішення господарського суду вмотивовано іншими підставами, але в цілому висновок суду щодо задоволення позову є вірним, рішення господарського суду від 11.10.2007р слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 року у справі № 18/361-07 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Судді О.М.Виноградник
О.М.Лисенко