РIШЕННЯ

IMEHEM УКРАЇНИСправа № 2 - 397/11 р

.

26 квітня 2011 року Зiнькiвський районний суд Полтавської області в складi головуючого - суддi Водолага А.В., при ceкpeтapi Стрілець, розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Зiнькiв справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу „Україна”, про визнання права власностi, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в своїй позовній заяві просить суд винести рiшення яким визнати за нею право власностi на нежитлові будівлі, а саме: 1) Ангар схову техніки - інвентарний №3.19, побудований в 1994 році, балансовою вартістю 17352,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_1; 2) Майстерня - інвентарний №3.16, побудована в 1966 році, балансовою вартістю 11100,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_2; 3) Погріб - інвентарний №2.54, побудований в 1964 році, балансовою вартістю 1145,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_3; 4) Гусятник - інвентарний №2.46, побудований в 1961 році, балансовою вартістю 43,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_4, які вона отримала від відповідача на майновий в натурі, так-як вищезазначені об’єкти нерухомого майна не були зареєстровані на попереднього власника відповідно до вимог чинного законодавства, в наслідок чого вона на даний час не має можливості зареєструвати своє право власності на вищезазначені об’єкти нерухомого майна у встановленому законом порядку.

Вiдповiдач позовні вимоги визнав у повному обсязі та у своєму письмовому поясненні на позов пояснив, що дійсно вищезазначені об’єкти нерухомого входили до складу майна пайового фонду колишнього колективного сільськогосподарського підприємства „Україна” і не були зареєстровані у встановленому законом порядку, так-як на них була відсутня відповідна технічна документація бо вищезазначені будівлі будувались ще за радянських часів місцевим колгоспом «Україна»господарським способом, а відповідач як його правонаступник, вже неміг його зареєструвати на себе, так-як це майно відносилось до майна пайового фонду і в подальшому було виділено в натурі на майновий пай позивача, однак спірні об’єкти нерухомого майна весь час до моменту його виділення в натурі на майновий пай громадянці ОСОБА_2 обліковувався по бухгалтерському обліку основних засобів, на позабалансовому рахунку обліку основних засобів, як майно пайового фонду.

Дослідивши документальні докази, які наявні в матеріалах справи суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав:

В ході розгляду справи судом було встановлено, що дійсно  нежитлові будівлі, в тому числі: 1) Ангар схову техніки - інвентарний №3.19, побудований в 1994 році, балансовою вартістю 17352,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_1; 2) Майстерня - інвентарний №3.16, побудована в 1966 році, балансовою вартістю 11100,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_2; 3) Погріб - інвентарний №2.54, побудований в 1964 році, балансовою вартістю 1145,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_3; 4) Гусятник - інвентарний №2.46, побудований в 1961 році, балансовою вартістю 43,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_4, які були збудовані за радянських часів господарським способом місцевим колгоспом «Україна»та обліковувались на балансі його правонаступника - Колективного сільськогосподарського підприємства „Україна” с.Тарасівка, і були виділені відповідачем, який являється їхнім правонаступником, позивачці в натурі на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, на пiдставi вiдповiдних рiшень загальних зборiв власникiв майнових паїв Колективного сiльськогосподарського пiдприємства „Україна” реорганiзованого в Сiльськогосподарський багатофункцiональний кооператив „Україна” Протокол № 1/2010, вiд 22 травня 2010 року та Комісії з вирiшення майновихпитань (врегулювання майнових вiдносин) Колективного сiльськогосподарського пiдприємства „Україна” реорганiзованого в Сiльськогосподарський багатофункцiональний кооператив „Україна”, Протокол № 1/2010, вiд 22 травня 2010 року, вищезазначені об’єкти нерухомого майна, як майно пайового фонду колишнього Колективного сiльськогосподарського пiдприємства „Україна”, було передано позивачці в натурі на суму майнового паю за актом приймання-передавання майна вiд 27 травня2010 року, складеного мiж позивачкою та вiдповiдачем.

Вiдповiдно ст. 328 ЦК України, - Право власностi набувається на пiдставах, що не забороненi законом, зокрема iз правочинiв. Право власностi вважається набутим правомiрно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконнiсть набуття права власностi не встановлена судом.

Вiдповiдно ст. 321 ЦК України, - Право власностi є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здiйсненнi.

Як передбачено ст. 386 ЦК України, - Держава забезпечує рiвний захист прав ycix суб'єктiв права власностi. Власник, який має пiдстави передбачати можливiсть порушення свого права власностi iншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дiй, якi можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дiй для запобiгання такому порушенню. Власник, права якого порушенi, має право на вiдшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змiстом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власностi, якщо це право оспорюється або не визнається iншою особою, а також у разi втрати ним документа, який засвiдчує його право власностi.

Вiдповiдно ст. 9 Закону України «Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство», - У разi виходу з пiдприсмства його члени мають право на пай натурою, грiшми або цiнними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в iншiй, за згодою cторін, формi.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка правомірно набула майно пайового фонду натурою на пiдставах, що не забороненi законом, але в наслідок незалежних від неї обставин не має можливості зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку, в чому суд вбачає порушення її закониих прав та інтересів власника.

За таких обставин суд знаходить, що заявлені позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими  і підлягають задоволенню.

Відповідно частини 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В матеріалах справи наявні платіжні документи про сплату позивачем судових витрат в загальній сумі 2389,40 грн.

На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 325, 334, 386, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 30, 57, 60, 61, 130, 174, 208 - 223 ЦПК України, суд –

ВИРIШИВ:

Визнати право власностi громадянки ОСОБА_2, iдентифiкацiйний номер НОМЕР_1, мiсце проживання - 38113, АДРЕСА_5 на об’єкти нерухомого майна –нежитлові будівлі, в тому числі:

1) Ангар схову техніки - інвентарний №3.19, побудований в 1994 році, балансовою вартістю 17352,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_1;

2) Майстерня - інвентарний №3.16, побудована в 1966 році, балансовою вартістю 11100,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_2;

3) Погріб - інвентарний №2.54, побудований в 1964 році, балансовою вартістю 1145,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_3;

4) Гусятник - інвентарний №2.46, побудований в 1961 році, балансовою вартістю 43,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_4, які були отримані нею у власність в натурі на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу „Україна”, (код ЄДРПОУ 03772097, мiсце знаходження - 38113, Полтавська область, Зiнькiвський район, с. Tapaciвка) на користь ОСОБА_2, (iдентифiкацiйний номер НОМЕР_1, мiсце проживання - 38113, АДРЕСА_5) –2389,40 грн. судових витрат.

На рiшення може бути подано апеляцiйну скаргу на протязi 10 днiв пiсля проголошення рішення.

Суддя