ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
21.08.2007 | Справа №2-15/10519-2007 |
За позовом Приватного підприємства «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» (98500, АР Крим,м. Алушта, вул. Ювілейна, б. 32, к. 42)
До відповідача Ізобільненської сільської ради (98531, АР Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, вул. Центральна, б. 1)
про визнання незаконним рішення та визнання права на оренду
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
п р е д с т а в н и к и:
Від позивача – Чукаткіна Т.В., довіреність б/н від 16.07.2007 р., у справі
Від відповідача – Логазова М.В., довіреність № 420/02-17 від 21.08.2007 р., у справі
Обставини справи: Приватне підприємство «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» (далі – ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР») звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Ізобільненської сільської ради про визнання незаконним рішення відповідача № 19/68 від 22.06.2007 р. «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР», а також про визнання за ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» права на оренду та права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, так як винесено з порушенням вимог статей 125, 128, глави 12 розділу Х Земельного кодексу України та порушує права ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР».
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов не заперечував проти задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
19 червня 2007 р. позивач - ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» звернувся до відповідача Ізобільненської сільської ради із клопотанням про придбання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків, до клопотання було додано схему меж земельної ділянки.(а.с. 21-22)
22 червня 2007 р. відповідач прийняв рішення № 19/68 від «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР». (а.с. 23)
Згідно з цим рішенням, позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.
Рішення відповідача мотивовано посиланням на припис прокурора м. Алушта № 2002вих/06 від 27.06.2006 р. (а.с. 25) та на статті 12, 142 Земельного кодексу України, статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Позивач не погодився з вказаним рішенням відповідача, що і стало приводом для звернення з позовом до суду про визнання незаконним рішення відповідача № 19/68 від 22.06.2007 р. «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР», а також про визнання за ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» права на оренду та права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі представлені сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності судового захисту його прав з наступних мотивів.
Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: постійне користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).
Зокрема згідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п’ятнадцятою статті 51 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» звернулося до відповідача з клопотанням, в якому просило виділити йому земельну ділянку орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків, додавши до свого клопотання схему меж земельної ділянки.
Отже позивачем ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» було дотримано встановлений законодавством порядок отримання земельної ділянки в оренду.
Відповідно до частин 5, 9 статті 123, статті 124 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Але рішення відповідача, яке є предметом оскарження у дійсній справі, не мотивовано належним чином.
Так, посилання відповідача на статтю 142 Земельного кодексу України, яка регулює питання добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою, не може бути прийнято до уваги, так як ця норма не регулює питання передачі земельних ділянок в оренду та розробку проектів відведення земельних ділянок.
Стаття 12 Земельного кодексу України та стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють компетенцію місцевої ради та не впливають на результати вирішення клопотання позивача про придбання земельної ділянки у власність.
Посилання в рішенні, що оскаржується, на припис прокурора м. Алушта № 2002вих/06 від 27.06.2006 р. також не може бути прийнято як належне обґрунтування відмови відповідача, оскільки його внесено без належних правових підстав.
Так, прокурором помилково застосовується стаття 125 Земельного кодексу України, яка регулює питання виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Включення земельної ділянки до меж населеного пункту не тягне за собою виникнення (припинення) права власності або права користування цими земельними ділянками. Органи місцевого самоврядування розпоряджаються земельними ділянками в межах населеного пункту на підставі пункту 12 розділу Х Земельного кодексу України, який передбачає, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Судом також під час оцінки доводів прокурора, які містяться в приписі, було взято до уваги те, що відповідно до пункту «з» частини 1 статті 7 Земельного кодексу України повноваження щодо встановлення та зміни меж сіл та селищ Автономної Республіки Крим надано Верховній Раді Автономної Республіки Крим, яка рішенням від 17.09.2003 р. № 669-3/03 «Про встановлення меж сел. Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка та селища Рожевий Ізобільненської сільської ради (м. Алушта) Автономної Республіки Крим», встановила межі с. Ізобільне – 409,9396 га. (а.с. 24)
Вищенаведене свідчить про відсутність законних підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку землевпорядної документації для отримання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки встановлено частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, яка передбачає такий спосіб захисту порушених прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Виходячи з того, що ухваливши оскаржуване рішення, відповідач тим порушив право позивача на отримання в оренду земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності (статті 116, 124 Земельного кодексу України), право на свободу здійснення підприємницької діяльності (стаття 43 Господарського кодексу України), не дотримався державних гарантій підприємництва (стаття 48 Господарського кодексу України), суд вважає, що для захисту порушених прав ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» слід визнати незаконним рішення відповідача № 19/68 від 19.06.2007 р. «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» та визнати за позивачем право на оренду спірної земельної ділянки.
Враховуючи те, що відповідно до частини 5 статті 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання про надання земельної ділянки у місячний строк і дає згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, для відновлення й гарантування дотримання земельних прав позивача за ним слід визнати право на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, с. Ізобільне в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним рішення Ізобільненської сільської ради № 19/68 від 22 червня 2007 р. «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПП «СПОРТ-СКАЙ.ТУР».
3. Визнати за Приватним підприємством «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» право на оренду земельної ділянки площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
4. Визнати за Приватним підприємством «СПОРТ-СКАЙ.ТУР» право на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,6 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, в районі масиву Червоний рай для будівництва багатоповерхових жилих будинків.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.