Справа №      1-87/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 20 травня 2011 року  Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді       Боровкова Д.О.

при секретарі                   Проць К.М.    

з участю  прокурора        Козачук К.О.,

захисника (адвоката)       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_2,                      

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, з середньо-спеціальної освітою, раніше судимого 23.11.2000 році Рівненським обласним судом за ст.93 пп «б», «ж», «з»ст.117 ч.4,ст.42 КК України 1960 року на 10 років позбавлення волі, звільненого 17.06.2008 року умовно достроково на 1 рік 7 місяців

за ст. 186 ч. 2  КК України,

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2010 року, приблизно о 22 год.15 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Чернівецькій у м. Львова поблизу бару «Вагончик», за попередньою змовою групою осіб, з трьома невстановленими на досудовому слідстві особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, підійшовши до  потерпілого ОСОБА_3, повалили останнього на землю, нанесли йому удари в голову та тулуб, в результаті чого потерпілий отримав садни на голові, після чого викрали в нього гроші в сумі 180 грн., мобільний телефон марки "Соні Еріксон " вартістю 800 грн. із сім-карткою "Ді-джус" вартістю 30 грн., із залишком на рахунку 10 грн., кросівки вартістю 200 грн., спортивну куртку вартістю 1000 грн., пластикову карточкою банку "Експрес банк"  на рахунку якої були гроші в сумі 1200 гривень, навушники для телефону вартістю 100 гривень, шапку в’язану  вартістю 30 гривень, всього майна та грошових коштів  на загальну суму 3550 гривень, після чого ОСОБА_4 разом з невстановленими особами з місця вчинення злочину скрився. Проте, 20.10.2010 року, ОСОБА_2, знаходячись на автобусній станції Залізничного вокзалу м. Львова був викритий та затриманий працівниками міліції, які доставили його в Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, де в присутності понятих вилучили в нього куртку та кросівки, викрадені в потерпілого.

В судовому засіданні підсудний свою вину не визнав та пояснив, що 15 жовтня 2010 року він приїхав до Львова на роботу . Приблизно о 20 год. він повертався з роботи і заїхав на район Левандівка у м. Львові. Потім пішов на залізничний вокзал, щоб поїхати додому у м. Дрогобич. Біля залізничного вокзалу, де є кафе «Вагончик», він зайшов за кафе, а коли повертався, то побачив  біля вагончика  куртку та кросівки. Він забрав ці речі та поїхав у Дрогобич, ці речі він залишив собі. 20 жовтня він зі своєю дівчиною приїхав до м. Львова щодо роботи, приблизно о 18 год. він мав зустрітись із своєю дівчиною на вокзалі. Коли він приїхав на вокзал, до нього підійшов якийсь чоловік і сказав, що речі, які на ньому одягнуті, належать його знайомому, якого пограбували, після того рацівники міліції забрали його до Залізничного районного відділу міліції. Потерпілий був вже під відділом міліції. Вони зайшли у райвідділ, він сказав, що це непорозуміння, що речі він знайшов. Вони піднялись по сходах, його завели в один кабінет, а потерпілого та свідків у інший. Його запитали звідки у нього речі, він сказав, що  їх знайшов. Працівники міліції сказали, що все запишуть, що він буде свідком по справі пограбування потерпілого.  Він підписав всі документи, оскільки вірив працівникам міліції. Зранку його водили по різних кабінетах і працівники міліції чинили на нього психологічний тиск, проте він сказав, що злочину не скоював. Зі скаргами на дії працівників міліції під час проведення досудового слідства не звертався, оскільки знав, що це не дасть ніякого результату.

Незважаючи на те, що підсудний  свою вину в пред’явленому обвинувачені не визнав його вина стверджується показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи, а саме:

- показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про те, що 15.10.2010 року він на роботі, вживав алкогольні напої, оскільки там святкували день народження його співпрацівника, ввечері він вийшов з роботи, купив пляшку пива та сів на лавочку. Після того невідомі особи, нанесли йому удари по обличчю, він впав на землю, після чого в нього викрали куртку, шапку, кросівки, телефон, навушники до телефону, гроші в сумі 180 грн., посвідчення з роботи, картку «Еспрес банку». На даний час він не може пізнати людей, які наносили йому удари, в тому числі підсудного, оскільки 15.10.2010 року був п’яний;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що 16.10.2010 року  він зустрівся з ОСОБА_3, який розповів йому , що вечері 15.10.2010 року будучи у кафе «Вагончик»по вул. Чернівецькій у м. Львові, невідомі особи побили його та забрали у нього речі та гроші. 20.10.2010 року він з  ОСОБА_7, проходячи поблизу Приміського вокзалу побачили невідомого їм на той час чоловіка, який виявися ОСОБА_2, який був одягнутий у куртку та кросівки потерпілого, тоді він зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив йому про це. Після чого він підійшов до працівників міліції, вони підійшли до ОСОБА_2 та затримали останнього та відвели в Залізничний РВ, де вже чекав потерпілий. В приміщенні чергової частини в присутності двох понятих дані речі були вилученні в ОСОБА_2;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 про те, що 16.10.2010  ОСОБА_3 розповів їй та ОСОБА_5, що по вул. Чернівецькій у м. Львові біля кафе "Вагончики" невідомі особи побили його та забрали у нього речі. 20.10.2010 року вона з ОСОБА_5, проходячи поблизу Приміського вокзалу побачили невідомого їм мужчину, згодом це виявився ОСОБА_2, який був одягнутий у речі потерпілого. ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив його про це. Після чого вона та ОСОБА_5 підійшли до працівників міліції, які  затримали ОСОБА_2 та відвели в Залізничний РВ де вже чекав потерпілий, в приміщенні чергової частини в її присутності та іншого понятого дані речі були вилученні в ОСОБА_2, дці речі були запаковані та опечатані та складений протокол вилучення. Який вона підписала;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка працює на посаді слідчого Залізничного РВ ГУМВСУ у Львівській області про те, що нею проводилося досудове слідство по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України, який будучи допитаний в якості підозрюваного дав покази про те, що він та ще троє осіб, які не були встановленні на досудовму слідстві, пограбували 15.10.2010 року ОСОБА_3, ці покази ОСОБА_2 давав особисто, добровільно, без буд-якого тиску, крім того, також ОСОБА_2 давав аналогічні покази в якості обвинуваченого, при останньому допиті був присутній захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 Обвинувачений під час досудового слідства з ніякими скаргами на її дії, чи на дії інших працівників міліції не звертався;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, працюючого о/у Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, про те, що 20.10.2011 року в Залізничний РВ працівниками міліції був доставлений ОСОБА_2, якого підозрювали у пограбуванні ОСОБА_3, в райвідділ також прийшов потерпілий. Він відібрав пояснення від потерпілого та ОСОБА_11, останній давав пояснення добровільно, ніякого тиску на обвинуваченого не чинилося, в своїх поясненнях ОСОБА_11 зазначав, що він пограбував потерпілого, знявши з нього куртку та кросівки. Крім того, ним був складений протокол вилучення речей в ОСОБА_2, а саме куртки та кросівок

-  показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_12, що 21.10.2010 року, працівники Залізничного райвідділу міліції попросили її та іншу невідому їй дівчину бути понятими при відтворенні обстановки події злочину біля кафе-бару поряд з Приміським вокзалом м. Львова, під час якої був присутній ОСОБА_2, останній без буд-якого тиску, розповідав як він та ще декілька його знайомих пограбували чоловіка, в якого відібрали куртку та взуття, при цьому ОСОБА_2, сам показував на місця де відбувалося пограбування;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_2, згідно даних якого останній підтвердив, що він скоїв грабіжний напад на ОСОБА_3 (а.с.34-35);

- протоколом вилучення від 20.10.2010 року, згідно якого у ОСОБА_2 були вилучені кросівки фірми «Класика»та спортивна курточка фірми «КАРРА»(а.с. 8);

- протоколом відтворення обставин та обстановки подій від 21.10.2010 року, в якому ОСОБА_2 вказав місце біля кафе –бару «Вагончик», по вул. Чернівецькій у м. Львові, де він та троє невстановлених на досудовому слідстві особи пограбували ОСОБА_3 (а.с.36-42);

- протоколом огляду речових доказів від 31.05.2007 року кросівок фірми «Класика»та спортивної курточки фірми «КАРРА» (а.с. 43);

- висновком судово-медичної експертизи № 2740 від 22.10.2010 року згідно якої у ОСОБА_3 виявлено синці та плями, які являються слідами загоєних саден, на голові, котрі утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 15 жовтня 2010 року, та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а.с.51).

Суд, аналізуючи показання підсудного дані ним у судовому засіданні про те, що він не вчиняв пограбування потерпілого, приходить до висновку що вони суперечливі, непослідовні, спрямованні на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, та  не бере до уваги зазначенні показання підсудного, оскільки вони спростовуються показаннями підсудного, даними ним на досудовому слідстві, зміст та стиль викладення яких виключає їх підписання під диктовку та тиску працівників міліції, крім того, свої покази в якості обвинуваченого ОСОБА_2 давав в присутності захисника адвоката ОСОБА_1 (а.с.31-33, 84-85); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.10.210р. в якому ОСОБА_2 показав, як саме він разом з трьома невстановленими досудовим слідством особами здійснив пограбування потерпілого поряд із кафе-баром «Вагончик»по вул. Чернівецькій у м. Львові; показаннями понятої ОСОБА_12, яка суду ствердила, що вона була присутня під час огляду відтворення обстановки та обставин події, підсудний ніяких заяв чи скарг з приводу дій працівників міліції не висловлював. Крім того, власними показаннями ОСОБА_2, спростовується твердження про чинення на нього морального тиску працівниками міліції, оскільки з жодними скаргами чи заявами на їх дії він не звертався.

Таким чином винуватість ОСОБА_2 доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не встав, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с.94), вчинення злочин у стані алкогольного сп’яніння, як обтяжуючу обставину, й вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 186 ч. 2 КК України, яке знаходить необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження з його боку нових злочинів.

Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_2 визнати  винним у  вчинені  злочину, передбаченого  ст. 186 ч. 2 КК України, й призначити йому покарання – п’ять років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому - взяття під варту - залишити без змін до звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_2  під вартою з дня фактичного затримання з 20 жовтня 2010 року, а не як зазначено в протоколі затримання 21.10.2010 року.

Речові докази (а.с.45): кросівки та куртку залишити потерпілому ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                    Суддя:

Оригінал вироку