Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  1-91/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року           

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:       головуючої - судді            Баєвої О.І.   

                      при секретарі                    Харечка І.Я.

                      з участю прокурора         Моти Р.Д., Ільчинської Т.

                      та захисника                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новокузнецьк Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Львова, українки, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12,  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2, 358 ч.2, 3 КК України, -

у с т а н о в и в:

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою та з іншою особою, 04.03.2008 року маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном (шахрайство), з корисливих мотивів, шляхом обману, а саме з використанням завідомо підроблених довідок про доходи, уклали письмові договори, а саме підсудний ОСОБА_2 підписав з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір на отримання кредиту в сумі 15150 грн., а підсудна ОСОБА_4 підписала  з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  договір поруки  на отримання кредиту ОСОБА_2 Внаслідок таких дій вони отримали кошти банку на суму 15150 грн., на маючи наміру повертати дані кошти в майбутньому.  

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та пояснив, що дійсно 04 березня 2008 року в приміщенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ним було підписано договір кредиту на суму 15150 грн. При цьому він особисто заповнював анкету-заявку на отримання даного кредиту. Однак зазначає, що відомості в анкету-заявку йому диктувала працівник банку, довідку про його роботу в ВАТ «Конвеєр» він не підробляв та не подавав. Звідки у працівників банку була така довідка на його ім’я – йому не відомо. Крім того зазначає, що попередньому зговору з підсудною ОСОБА_4 на тримання коштів банку у нього не було. Коштами банку він не заволодів, а передав їх особі на ім’я ОСОБА_19. Жодної змови з ОСОБА_4 про заволодіння коштами у нього не було.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнала частково та пояснила, що дійсно 04 березня 2008 року в приміщенні ВАТ «Райффайзен банк Аваль» нею було підписано договір поруки на отримання ОСОБА_2 кредиту. Зазначає, що погодилася оформити даний кредит на прохання знайомого на прізвище ОСОБА_19, який пообіцяв їй за це грошову винагороду. При цьому вона особисто заповнювала анкету-заявку на підписання договору поруки та розуміла, що відомості про її роботу у ВАТ «Конвеєр» є неправдивими. Жодної довідки про доходи вона не підробляла. Попередньої домовленості з ОСОБА_2 на заволодіння коштами банку у них не було.

Суд вважає, що винуватість підсудних у вчинених злочинах, незважаючи на часткове визнання ними своєї вини повністю та об’єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_10, даними в судовому засіданні про те, що внаслідок подачі підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 неправдивих довідок з місця роботи про доходи між ними та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» були підписані кредитний договір та договір поруки. На підстав цих договорів підсудні заволоділи коштами банку та суму 15150 грн. На час розгляду справи в суді через невиконання кредитних зобов’язань сума заборгованості становить 50230,62 грн., яка складається з 11924,94 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 7000,87 грн. заборгованість за несплачені відсотки; 31304,81 грн. пеня за порушення строків виконання зобов’язання.  Просить задовольнити цивільний позов на дану суму.

Показаннями свідка ОСОБА_11, даними в судовому засіданні про те, що вона працює експертом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».  04.03.2008 року до неї підійшли підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які мали намір укласти кредитний договір. Дані особи представили паспорти, ідентифікаційні коди та довідки з місця роботи про доходи. Після цього вони власноручно заповнили анкети заявки – підсудний ОСОБА_2 для оформлення кредитного договору, підсудна ОСОБА_4 для оформлення договору поруки. Після перевірки наданих документів договори з зазначеними особами було підписано. На підставі цих договорів підсудний ОСОБА_2 отримав в касі банку 15150 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_12, даними в судовому засіданні про те, що вона працює касиром ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Після підписання підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 кредитного договору та договору поруки відповідно вона видала з каси банку підсудному ОСОБА_2 суму, зазначену в договору, а саме 15150 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_13, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що вона працювала головним бухгалтером ВАТ «Конвеєр». На підприємстві підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ніколи не працювали. Довідки про доходи ВАТ «Конвеєр» видаються іншого зразка, ніж ті, що надані при укладені кредиту в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», на даних довідках стоїть стара печатка підприємства, яка не діє (т.1 а.с. 208-210).

Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідків ОСОБА_14 (т.1 а.с.214-216), ОСОБА_15 (т.1 а.с. 217-219), ОСОБА_16 (т.1 а.с. 220-222), ОСОБА_17 (т.1 а.с. 226-228), ОСОБА_18 (т.1 а.с. 223-225), даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні.

Протоколом очної ставки від 29.10.2010 року між підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на якій вони підтвердили свої попередні показання (т.2 а.с. 148-153).

Протоколом очної ставки від 23.10.2010 року між свідком ОСОБА_11 та підсудним ОСОБА_2, на якій вони підтвердили свої попередні показання (т.1 а.с. 194-198).

Протоколом очної ставки від 23.10.2010 року між свідком ОСОБА_11 та підсудною ОСОБА_4, на якій вони підтвердили свої попередні показання (т.1 а.с. 199-202).

Матеріалами кредитної справи ОСОБА_2 на отримання кредиту у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 15150 грн.

Висновком судової техніко-криміналістичної експертизи №6/421 від 31.08.2010 року, з якого вбачається, що відтиск круглої печатки в довідках про доходи №№ 8 та 9 від 29.02.2008 року, видані ВАТ «Конвеєр» на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не відповідає вільним зразкам відтиску печатки ВАТ «Конвеєр», що надані для порівняння (т. 1 а.с. 163-165).

Висновком судової почеркознавчої експертизи №6/424 від 16.09.2010 року, з якого вбачається, що рукописні записи від імені позичальника ОСОБА_2 в: заяві-анкеті на отримання кредиту під заставу від 04.03.2008 р. заповнені на ім’я ОСОБА_2; умовах кредитування по програмі «Гроші на будь-що» у «Райффайзен Банк Аваль» на ім’я ОСОБА_2; 7-му аркуші кредитного договору № 014/7299/82/55730 від 04.03.2008 р.; додатку №2 до кредитного договору № 014/7299/82/55730 від 04.03.2008 р., додатку №1 до Кредитного договору № 014/7299/82/55730 – виконані підсудним ОСОБА_2 (т.1 а.с. 175-178).

Висновком судової почеркознавчої експертизи №6/423 від 16.09.2010 року, з якого вбачається, що рукописні записи від імені поручителя ОСОБА_4. в: заяві-анкеті поручителя для кредиту під заставу від 04.03.2008 р. заповнені на ім’я ОСОБА_4; електрофотокопії сторінок паспорта громадянина України та картки фізичної особи – платника податків; чотири підписи від імені поручителя в заяві-анкеті поручителя для кредиту під заставу та на електрофотокопії сторінок паспорта громадянина України та картки фізичної особи – платника податків – виконані підсудною ОСОБА_4 (т.1 а.с. 182-185).

Оцінюючи показання представника цивільного позивача та свідків суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об’єктивному зв’язку з матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об’єктивними доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винуватість підсудних у вчинені злочинів доведена повністю. Суд не надає віри показанням підсудних про те, що вона попередньо не домовлялися між собою про отримання кредитних коштів та що вони не подавали підроблених довідок про доходи, оскільки такі їх показанням спростовуються матеріалами кримінальної справи та їх суд розцінює як обраний підсудними метод захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Суд вважає, що злочинні дії підсудних слід вірно кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України за кваліфікуючою ознакою заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ст. 358 ч.3 КК України за кваліфікуючою ознакою використання завідомо підробленого документа.

Що стосується кваліфікації дій підсудних за ст. 358  ч.2 КК України за ознакою підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати такі документи, то суд вважає, що її слід виключити з обвинувачення, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, має на утриманні неповнолітню дитину, його роль у вчинених злочинах, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що покарання слід обрати в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано злочини, у виді обмеження волі.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість злочину та інші обставини справи суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання та його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Призначаючи підсудній ОСОБА_4 міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, має на утриманні неповнолітніх дітей, проживає та доглядає за батьком, який є інвалідом другої групи загального захворювання, її роль у вчинених злочинах, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що покарання слід обрати в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано злочини, у виді штрафу.  

Цивільний позов по справі слід задовольнити повністю.

За проведення техніко-криміналістичної експертизи №6/421 від 31.08.2010 року слід стягнути з підсудних, солідарно, витрати в сумі 619,20 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

За проведення почеркознавчої експертизи №6/424 від 16.09.2010 року слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 витрати в сумі 1032,00 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

За проведення почеркознавчої експертизи №6/423 від 16.09.2010 року слід стягнути з підсудної ОСОБА_4 витрати в сумі 1032,00 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.2, 358 ч.3  КК України та призначити покарання:

за ст. 190 ч.2 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ст. 358 ч.3 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік.  

У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_2 остаточно визначити для відбування покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням та призначити йому іспитовий строк терміном на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про заміну місця проживання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.2, 358 ч.3  КК України та призначити покарання:

за ст. 190 ч.2 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (одна тисяча сімсот гривень)

за ст. 358 ч.3 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (вісімсот п’ятдесят гривень).  

У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженій ОСОБА_4 остаточно визначити для відбування покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (одна тисяча сімсот гривень) в доход держави.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний – підписка про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити повністю. Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, солідарно, в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 50230 (п’ятдесят тисяч двісті тридцять) грн. 62 коп. боргу.

За проведення техніко-криміналістичної експертизи №6/421 від 31.08.2010 року стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4, солідарно, витрати в сумі 619,20 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

За проведення почеркознавчої експертизи №6/424 від 16.09.2010 року слід стягнути з засудженого ОСОБА_2 витрати в сумі 1032,00 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

За проведення почеркознавчої експертизи №6/423 від 16.09.2010 року слід стягнути з засудженої ОСОБА_4 витрати в сумі 1032,00 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова

Суддя   О. І. Баєва