Справа № 2а-790/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючого –судді Муханова О.О.
при секретарі Купець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним по-зовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Га-лицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,
встановив
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача з 13.09. 2010 року по 03.03.2011 р. провести перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 цього Закону в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в порядку, передбаченому ч. 3 ст 67 зазна-ченого Закону та зобов’язати відповідача з 04.03.2001 р. провести перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю відпо-відно до ст. 50 цього Закону в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван-ня” в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону. В обгрунтування позовних вимог поси-лається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, а з 04.03.2011 р. –інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’яза-ного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію, призначену йому відпо-відно до Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно ч. 4 ст. 54 вказаного Закону призначений розмір пен-сії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 вказаного Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, запо-діяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи призначений розмір пенсії повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згід-но ст. 50 вказаного Закону інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 3 ст. 67 вказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працез-датність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожитко-вого мінімуму.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене у поданих до суду запереченнях проти позову, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаю-чись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове держав-не пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, у жінок –20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового міні-муму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Даний мінімальний роз-мір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Від-повідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської каатсрофи” пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здо-ров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Суми, з яких здій-снюється розрахунок виплат, за вказаний позивачем період, визначаються постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі пиання соціального захисту окремих категорій гро-мадян” та постановою КМУ від 16.07.2008 р. № 654 “Про підвищення рівня пенсійного за-безпечення громадян”.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясу-вавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1949 року народження, відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, до 04.03.2010 р. був інвалідом 3 групи, з 04.03.2011 р. є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17 серпня 2010 р., довідкою МСЕК серії 10 ААА № 487132 від 10.03.2011 року.
16.03.2011 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на яку останній надав відповідь № 178/Д від 28.03.2011 р. про відсутність підстав для перерахунку пенсії в розмірах, зазна-чених у зверненні позивача.
Статтею 49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, запо-діяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катаст-рофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком, а розміри пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не мо-жуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам 2 групи –75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України “Про загальнообо-в’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового міні-муму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захво-рювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМ України № 523 від 30.05.1997р. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. всупереч положень ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” КМ України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішу-ючи даний спір, суд, враховуючи вимоги Законів України “Про статус та соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування”, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Безпідставними є доводи відповідача про те, що оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 За-кону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний роз-мір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовує-ться виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і не може застосовуватись для визначення, зокрема, розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого міні-мального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конс-титуційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас-лідок Чорнобильської катастрофи”.
Положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пен-сією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаче-ного ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не ниж-чому шести мінімальних пенсій за віком та з 04.03.2011 р. – в розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоро-в’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а з 04.03.2011 р. –в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеного Законом.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка передбачає, що у разі збільше-ння розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а та-кож розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин відмова управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова у проведенні наведеного перерахунку у разі встановлення розміру прожитко-вого мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправ-ною.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був виплатити позивачу державну пенсію та до-даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 14.10.2010 р., виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до вимог ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи ке-рується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяль-ності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Євро-пейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і прак-тику Суду як джерело права. У своєму рішенні в справі “Кечко проти України” від 08 лис-топада 2005 року, Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах сво-боди дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих вип-латах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину неви-конання своїх зобов’язань (п. 26).
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до перекона-ння, що дії відповідача слід визнати незаконними, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсії.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст-рофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 9, 11, 69-71, 158-163 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гали-цькому районі м. Львова про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії за період з 13.09.2010 р. задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціаль-ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначеної абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван-ня”, за період з 14.10.2010 р. по 16.05.2011р. –незаконними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6-ти мі-німальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно, виходячи з роз-міру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загаль-нообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 14.10.2010 р. по 03.03.2011 р.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8-ти мі-німальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно, виходячи з роз-міру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загаль-нообов’язкове державне пенсійне страхування”, зва період з 04.03.2011 р. по 16.05.2011 р.
Виплату провести з урахуванням проведених виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіда-нні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Головуючий Муханов О.О.