Справа №  2-а-1706/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року суддя Дебальцевського міського суду Кардашенко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду 16.03.2011 року з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії.

          В обґрунтування позову зазначає, що належить до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності  з 01.01.2006 року,  має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»слід вирішувати шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Наполягав на відмові в задоволенні позову.

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  виходячи з наступного.

          Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається з  паспорту громадянина України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Дебальцевому Донецької області, отримує пенсію за віком, тому на нього, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус дітей війни.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом,  на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року.

          Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених  законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

          За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. (у редакції Закону України від 15.03.2007р. № 749-У, який набрав чинності 28.03.2007р.) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року –380 грн., з 1 квітня 2007 року –410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року –415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»складає з 9 липня 2007 року –123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року –124 грн. 53 коп.

          Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня  2007 року були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

          Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

          Відповідно  до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року, втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.  Передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.

          28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії  з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          В такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча і на 2010, 2011 рік.

При визначенні розміру підвищення до пенсії застосуванню підлягають ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни".

          Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

          Суд вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, так як пенсія виплачується позивачу кожного місяця і про те, що їй не сплачується підвищення до пенсії протягом 2007 -2011 р.р., тому вказані позивачем причини пропуску звернення з адміністративним позовом не поважні.

          Тому суд на підставі наведеного та в межах пред’явленого позову, вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни»за період з 16.09.2010 року відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

          Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

          Керуючись ст. ст.5-7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 62,71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 41 розділу ІІ Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,ст. 71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009 рік”,  Законом України  «Про державний бюджет України на 2010 рік,  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись  ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 159, 185,186, 254  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії –задовольнити частково.

          Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області  в нарахуванні і виплаті недоотриманої суми підвищення до пенсії ОСОБА_2   30% мінімальної пенсії за віком за період з  16.09.2010 року

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області  здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.09.2010 з урахуванням фактично здійснених виплат.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Дебальцевський міський суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

       Суддя Дебальцевського

       міського суду                                                                      О.А. Кардашенко.