копія

справа №  1-117/11

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          30 травня 2011 року                          Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого –судді Мельничика Ю.С.,

при секретарі Рєхіній О.О.,

з участю прокурора Гаврилюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу за звинуваченням:

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Світловодську Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працює різноробочим, проживає по АДРЕСА_1,  судимості не має,

          -у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

                  В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 вчинив умисний злочин проти власності за таких обставин.

          Так, 16 лютого 2011 року близько 17-ї години 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2,  скориставшись відсутністю господарів будинку, умисно, таємно викрав стальну емальовану ванну, вартістю 190 грн., чим спричинив  матеріальну шкоду ОСОБА_2 на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_1 під час судового засідання, як і на досудовому слідстві, в інкримінованому йому злочині винним себе визнав повністю, щиро розкаявся, та показав, що дійсно 16 лютого 2011 року з території домоволодіння АДРЕСА_2, де він раніше знімав кімнату, викрав сталеву ванну, яку продав невідомому за 70 грн. Свою вину визнав, щиро розкаявся.

                    Крім повного визнання підсудного своєї провини у вчиненні злочину, його вина в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

          Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані слідством докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, і які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні встановленому судом злочині.

          Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна, тобто за ч.1 ст.185 КК України.

          При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

          Підсудним вперше вчинено злочин середньої тяжкості, він працює, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, свою вину визнає і щиро розкаюється, відшкодував потерпілій майнову шкоду (а.с.23).

          Обставин, що обтяжують покарання органом звинувачення не виявлено і судом не встановлено.

          Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає щире каяття підсудного, відшкодування потерпілій завданої шкоди.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, що пом’якшують покарання, з урахуванням особи винного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт на певний строк.

          Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

                    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                       З А С У Д И В :

                    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

                    Речовий доказ по справі –сталеву ванну, залишити потерпілій ОСОБА_2 за належністю (а.с.36).

                    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодським міськрайонний суд протягом 15 днів з дня його проголошення.

Суддя підпис Згідно з оригіналом          

          Суддя Світловодського

          міськрайонного суду                                                                            Ю.С. Мельничик