№2а-222/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд в особі судді Вознюк С.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,

встановив:

В грудні 2010 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати діяння відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги, як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006р. по теперішній час незаконними; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності у повному обсязі їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу –30% надбавку до пенсії, що передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006р. по 01.11.2010р.; зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу у повному розмірі в подальшому.

Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004р., вона є дитиною війни та має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем, в порушення вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в повному розмірі за вказаний нею період не виплачувалася.

На адресу відповідача була направлена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника відповідача. Відповідачем суду надані письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, оскільки виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві здійснюється в межах бюджетних асигнувань на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р., яка на даний час чинна і є обов’язковою до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 19.12.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006р., п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було виключено. Статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»викладено у редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006р., а ст.6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету». При цьому, порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році КМУ розроблено не було.

Таким чином, у 2006р. позивач не мала правових підстав для нарахування  підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитина війни.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. ст.111 вказаного Закону визнано такою, що  не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. позивач мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. вищевказані зміни  визнано такими, що  не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. позивач мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком.

В 2009 –2010 роках будь - які зміни в ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились, дія її в цей період не зупинялась і юридична сила цього Закону вища ніж постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.  

За таких умов, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2010 року включно з урахуванням виплачених сум.

Суд не може на майбутнє зобов'язати відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії, оскільки наперед не може сказати про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду про присудження  виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів виконуються негайно. Тому слід звернути постанову до негайного виконання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07р. та від 22.05.2008р. №10-рп, ст.ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 256 КАС України, суд –

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому по невиплаті встановленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2010 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому здійснити нарахування та виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2010 року включно з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим,  що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: